5 листопада Ларрі Гарфілд і Арно Ле Блан відкрили в розсилці internals обговорення RFC Context Managers, version 2. Він пропонує для PHP 8.7 нове ключове слово using: блок коду, на вході й виході з якого гарантовано виконуються підготовка і прибирання ресурсу. Ідею запозичено з with у Python. Від першої версії нова відрізняється головним - менеджер контексту тепер звичайний генератор.
Як це виглядає
Класичний приклад з RFC - запис у файл, який мусить закритися за будь-яких умов. Логіку підготовки й прибирання виносять у генератор:
function file_for_write(string $file)
{
$fp = fopen($file, 'w');
if ($fp) {
try {
yield $fp;
} catch (\Exception $e) {
log('The file failed.');
} finally {
fclose($fp);
}
}
}
А в робочому коді лишається тільки суть:
using (file_for_write('file.txt') => $fp) {
foreach ($someThing as $value) {
fwrite($fp, serialize($value));
}
};
// Тут $fp гарантовано закрито, була помилка чи ні.
Механіка така. using запускає генератор до першого yield і записує віддане значення у змінну після =>. Потім виконується тіло блоку. Коли воно закінчується, керування повертається в генератор, і той доходить до кінця. Якщо в тілі вилетів виняток, він проходить крізь генератор, тож його бачать catch і finally всередині менеджера. Наприкінці змінна $fp знищується через unset().
Кілька деталей, які легко пропустити:
- генератор має зробити
yield рівно один раз: другий yield кидає Error, тож блок випадково не виконається двічі;
return усередині тіла повертає з усієї функції, в якій стоїть using; finally менеджера при цьому все одно спрацює;
- після закривальної дужки потрібна крапка з комою, бо
using - вираз, як match;
- тіло з одного оператора можна записати без дужок:
$time = using(new Timer()) something_slow();;
- ресурси обгортаються автоматично:
using (fopen('foo.txt', 'r') => $fp) { ... }; сам закриє файл.
Що змінилося від першої версії
Перша версія RFC з'явилася в жовтні 2025 року і будувалася на інтерфейсі з двома методами, enterContext() і exitContext(?Throwable $e). Як пишуть автори, зручна в Python ідіома не лягла на систему типів PHP, а прийнятного обхідного шляху після кількох спроб так і не знайшли. Друга версія змінює підхід:
- генератор замість об'єкта з двома методами. Уся «поверхня» API - один
yield. Винятки, catch, finally працюють так, як ми звикли;
using став виразом. Генератор має два канали виводу: те, що віддано через yield, потрапляє в змінну контексту, а те, що повернуто через return, стає значенням усього using;
- немає прив'язки до моделі try-catch. Інтерфейс v1 по суті розкладав
try/catch/finally на методи. Генератор може робити що завгодно, наприклад просто заміряти час;
- інтерфейс
ContextManager лишився як опція. Якщо зручніше мати об'єкт, він реалізує getContextManager(): \Generator, і using (new CM() => $val) викличе цей метод сам.
Приклад із поверненням значення з RFC:
class Timer implements ContextManager
{
function getContextManager(): \Generator
{
$start = microtime(true);
yield;
return microtime(true) - $start;
}
}
$time = using (new Timer()) {
something_slow();
};
Ще одна дрібниця для тих, хто не любить зайву вкладеність: try using (manager() => $var) { ... } catch (Exception $e) { ... } - скорочення для using усередині try. Генератор при цьому все одно першим бачить виняток і встигає прибрати за собою.
Для чого це пропонують
У розділі прикладів RFC перелічує сценарії, де зараз доводиться копіювати один і той самий try/finally:
- транзакції бази даних:
beginTransaction() перед yield, rollback() у catch, commit() після;
- блокування ресурсу через
flock() з гарантованим LOCK_UN;
- тимчасова заміна обробника помилок через
set_error_handler() з поверненням старого;
- заміри часу;
- придушення вибраних винятків, як
suppress у Python, і перевірка, що виняток таки кинуто, для тестів;
- структурована асинхронність: блок, що чекає або скасовує всі запущені в ньому корутини.
Останній приклад використовує вигаданий клас Scope з умовної async-бібліотеки. Це не те саме, що RFC «Scope», який ми згадували в жовтневому огляді RFC для PHP 8.7: той пропонує об'єкт-ідентифікатор запиту для довгоживучих воркерів і з using прямо не пов'язаний. Самі Context Managers у тому огляді не фігурували - друга версія з'явилася вже після нього.
А як же DB::transaction() і Cache::lock()
У Laravel ту саму задачу давно розв'язують замиканнями:
DB::transaction(function () use ($order, &$invoice) {
$order->update(['status' => 'paid']);
$invoice = Invoice::createFor($order);
});
Cache::lock('reports', 10)->block(5, function () use ($report) {
$report->generate();
});
Працює це добре, але замикання має власну область видимості. Кожну зовнішню змінну треба перелічити в use, а щоб змінити її, потрібне &. Тіло using натомість виконується в області видимості функції, де воно стоїть, і бачить усі її змінні. Саме на цю незручність замикань RFC вказує в прикладі з транзакціями.
Якби RFC прийняли, а Laravel додав би відповідні менеджери, код міг би виглядати приблизно так. Це гіпотетичний приклад: методів, які повертають генератор, у Laravel немає, і ніхто їх не анонсував.
// Гіпотетично: такого API в Laravel немає.
using (DB::transactionContext()) {
$order->update(['status' => 'paid']);
$invoice = Invoice::createFor($order);
};
using (Cache::lock('reports', 10)->context(wait: 5)) {
$report->generate();
};
Є й межі. DB::transaction() приймає другим аргументом кількість спроб і при дедлоку повторює замикання. Менеджер контексту так не вміє: генератор робить yield лише раз, тож повторно виконати тіло блоку він не може. Повтор лишиться справою замикань або зовнішнього циклу. І ще одна відмінність: return у замиканні DB::transaction() повертає значення з транзакції, а return у тілі using виходить з усієї функції.
Відкриті питання
Голосування ще не призначене, а реалізація, за словами Гарфілда, готова лише частково. Ось що лишається предметом обговорення:
- кілька менеджерів в одному
using. Запис using (foo() => $foo, bar() => $bar) рівнозначний вкладеним блокам, але автори не вирішили, що він має повертати: результат крайнього лівого менеджера чи масив результатів усіх. Сьорд Лангкемпер у розсилці висловився за перший варіант, Гарфілд схиляється до того самого;
- «втеча» змінної з блоку. Якщо тіло збереже змінну контексту у властивість чи глобальну змінну,
unset() наприкінці прибере лише локальну. Далі або менеджер закриє ресурс і в іншому місці лишиться посилання на закритий файл, або не закриє, і файл житиме довше за блок. RFC визнає, що без чогось на кшталт часу життя з Rust це не розв'язати, і залишає вибір автору менеджера;
- слабка типізація генераторів. Тип повернення генератора в PHP - просто
\Generator, без указання, що він віддає і повертає. RFC пропонує спиратися на анотації статичних аналізаторів на зразок @return Generator<int, string, null, int>;
send(). Передавати значення з тіла блоку назад у генератор автори поки не планують і винесли це в майбутнє;
- змінна з тим самим іменем. Якщо
$fp існувала до блоку, у v2 її буде перезаписано й знищено, а не тимчасово сховано і відновлено, як у v1. Повернути маскування автори готові, якщо буде попит;
=> чи as. Кілька учасників обговорення вважають => дивним вибором, бо в PHP він означає пару ключ-значення. Гарфілд пояснив, що as у v1 критикували за враження, ніби вираз ліворуч «використовується як» змінну праворуч.
Ключове слово using стане напівзарезервованим: називати так глобальні функції й константи буде не можна, а методи і константи класів - можна.
Що з цим робити
Нічого міняти в коді зараз не треба: це пропозиція в обговоренні, а не частина мови, і до голосування текст ще змінюватиметься - останню правку внесли 9 листопада. Але якщо вам щодня доводиться писати замикання з довгим use для транзакцій, блокувань чи тимчасових налаштувань, варто прочитати RFC повністю і подумати, як він лягає на ваш код. Питання про повернення кількох менеджерів автори прямо адресують спільноті, тож відгук у гілці internals зараз має найбільшу вагу.