Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Які існують архітектурні підходи до мультиорендності в Laravel і як обрати?

Мультиорендність (multi-tenancy) - один застосунок обслуговує багато клієнтів-орендарів (компанії, школи, магазини), і дані кожного мають бути ізольовані від інших.

Три основні моделі зберігання:

1. Спільна база, колонка tenant_id:

#[ScopedBy(TenantScope::class)]
class Project extends Model {}

final class TenantScope implements Scope
{
    public function apply(Builder $builder, Model $model): void
    {
        $builder->where('tenant_id', app(CurrentTenant::class)->id);
    }
}
  • плюси: просто, дешево, одна міграція на всіх, легко робити звіти по всіх орендарях;
  • мінуси: ізоляція тримається на коді - один забутий фільтр (сирий запит, withoutGlobalScopes, джоба без контексту орендаря) - і дані одного клієнта бачить інший. «Галасливий сусід» навантажує базу для всіх.

Посилення: Row-Level Security у PostgreSQL - політика на рівні бази (USING (tenant_id = current_setting('app.tenant_id')::int)): навіть помилка в застосунку не поверне чужих рядків. Застосунок встановлює змінну сесії бази на кожен запит.

2. Окрема схема на орендаря (PostgreSQL schemas): ізоляція сильніша, бекап і відновлення окремого клієнта простіші, але міграції треба проганяти по всіх схемах, а тисячі схем ускладнюють обслуговування.

3. Окрема база на орендаря: найсильніша ізоляція, окремі ресурси, можливість розмістити великого клієнта на окремому сервері чи в іншому регіоні (вимоги до зберігання даних). Ціна - складна інфраструктура, міграції по сотнях баз, з'єднання, крос-орендна аналітика.

Що треба вирішити незалежно від моделі:

  • визначення поточного орендаря: піддомен (acme.app.com), домен, шлях, обраний у сесії - і перевірка, що користувач належить орендарю;
  • контекст у фонових процесах: джоби, команди, планувальник не мають запиту - ідентифікатор орендаря передається явно в задачу й відновлюється перед виконанням;
  • кеш, файли, черги, пошук - ключі й шляхи з префіксом орендаря, інакше витік через кеш;
  • унікальність - unique(['tenant_id', 'email']), а не глобальна;
  • тести ізоляції: для кожного ресурсу - «орендар A не бачить даних орендаря B».

Як обрати: більшість SaaS починає зі спільної бази з tenant_id (+ RLS для критичних даних) і переходить до окремих баз лише для великих клієнтів чи регуляторних вимог. Пакети stancl/tenancy і spatie/laravel-multitenancy реалізують обидва підходи.

Докладніше в документації: PostgreSQL: політики безпеки рядків

1

Схожі питання