Усе, що контейнер пише в stdout і stderr, Docker за замовчуванням зберігає у файли на диску сервера - драйвер json-file (/var/lib/docker/containers/<id>/<id>-json.log).
Проблема: у json-file за замовчуванням немає обмеження розміру (max-size = необмежено). Застосунок, що активно логує, за кілька тижнів чи місяців заповнює диск - і сервер падає разом з базою, яка не може писати.
Ротація для всього сервера - /etc/docker/daemon.json:
{
"log-driver": "json-file",
"log-opts": {
"max-size": "10m",
"max-file": "3"
}
}
Кожен контейнер тримає щонайбільше 3 файли по 10 МБ; старіші видаляються. Значення в log-opts мають бути рядками ("3", а не 3).
Важливо: нові налаштування daemon.json застосовуються лише до нових контейнерів. Наявні треба перестворити (docker compose up -d --force-recreate), інакше вони логуватимуть по-старому.
Для окремого сервісу - у Compose:
services:
app:
logging:
driver: json-file
options:
max-size: "20m"
max-file: "5"
Альтернатива - драйвер local: зберігає логи компактніше (стиснення) і за замовчуванням має ротацію. docker logs з ним працює так само.
Як знайти винуватця:
sudo du -sh /var/lib/docker/containers/*/*-json.log | sort -h | tail
docker system df # скільки займають образи, контейнери, томи, кеш збирання
Інші «пожирачі» диска на Docker-сервері: старі образи після кожного деплою, кеш збирання, зупинені контейнери, «осиротілі» томи. Їх прибирають docker image prune, docker builder prune - обережно й розуміючи, що видаляється (особливо docker volume prune, що видаляє дані).
Довгострокове рішення: застосунок пише в stdout, а логи збирає й відправляє централізована система (Loki, ELK, хмарний сервіс). Локальні файли - лише короткий буфер з ротацією.
