Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Як не допустити, щоб секрети взагалі потрапили в репозиторій?

Видалити секрет з історії складно, а після публікації - вже запізно: ключ треба вважати скомпрометованим. Тому головне - не дати йому потрапити в коміт. Захист будують у кілька шарів.

1. Структура проєкту:

  • секрети лише в .env, який у .gitignore; у репозиторії - .env.example з порожніми значеннями;
  • у коді - лише config('services.stripe.secret'), ніяких ключів у тестах, сидерах і фікстурах;
  • для CI - секрети платформи (${{ secrets.NAME }}), а не файли в репозиторії.

2. Локальна перевірка до коміту - сканер секретів у pre-commit:

#!/bin/sh
gitleaks git --pre-commit --staged --redact --verbose

gitleaks шукає за сотнями шаблонів (ключі AWS, Stripe, GitHub-токени, приватні ключі) і за ентропією рядків. Хибні спрацювання - через .gitleaksignore чи конфігурацію.

3. Захист на сервері - push protection на GitHub:

  • для користувачів увімкнено за замовчуванням: GitHub блокує ваш push із розпізнаним секретом у публічні репозиторії;
  • для репозиторіїв (потрібна GitHub Secret Protection) - вмикається адміністратором і блокує push із секретами у конкретний репозиторій, зокрема з командного рядка, через вебінтерфейс і API.

При блокуванні push GitHub показує, у якому файлі й коміті знайдено секрет. Обхід можливий із зазначенням причини (хибне спрацювання, тестовий ключ), і для захисту на рівні репозиторію він створює сповіщення й запис у журналі аудиту.

4. Сканування в CI - той самий gitleaks на кожен PR: ловить те, що пройшло повз локальний хук через --no-verify чи відсутність хука.

5. Мінімізація шкоди:

  • ключі з мінімальними правами й обмеженим терміном дії;
  • окремі ключі для розробки, staging і продакшену;
  • план дій на випадок витоку: спочатку відкликати ключ, а вже потім чистити історію.

Чому шари: кожен окремо можна обійти - хук не встановлено, push protection не знає формату вашого внутрішнього токена. Разом вони ловлять переважну більшість випадків.

Докладніше в документації: GitHub: push protection

1

Схожі питання