Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Як Laravel розробляється в монорепозиторії, а публікується окремими пакетами illuminate/*?

laravel/framework - монорепозиторій: усі компоненти (src/Illuminate/Database, Support, Collections...) розвиваються в одному репозиторії з однією історією, одним набором тестів і однією системою CI.

Але користувачі можуть встановити окремий компонент - наприклад, Eloquent поза Laravel:

composer require illuminate/database

Пакети illuminate/* живуть в окремих репозиторіях лише для читання (github.com/illuminate/database), які автоматично отримуються з монорепозиторію розділенням історії (subtree split).

Як працює розділення:

Для каталогу src/Illuminate/Database інструмент проходить історію й будує нову історію, в якій:

  • лишаються лише коміти, що змінювали цей каталог;
  • файли зміщені в корінь (як git filter-repo --subdirectory-filter);
  • результат детермінований: той самий вхід дає ті самі хеші, тож наступне розділення лише додає нові коміти, і push у репозиторій пакета - fast-forward.
SHA=$(splitsh-lite --prefix=src/Illuminate/Database)
git push git@github.com:illuminate/database.git "$SHA:refs/heads/13.x"

Вбудований git subtree split робить те саме, але на великій історії працює дуже повільно - тому Laravel, Symfony й інші використовують швидкий splitsh-lite, що кешує проміжні результати.

Процес у CI: після кожного push у гілку чи тегу монорепозиторію запускається розділення для кожного компонента й push у відповідні репозиторії - разом з тегами, щоб Packagist побачив нові версії.

Що потрібно для такої схеми:

  • composer.json у кожному компоненті з власними залежностями (illuminate/database залежить від illuminate/support, illuminate/collections), а кореневий composer.json монорепозиторію оголошує replace для всіх компонентів, щоб вони не встановлювалися двічі;
  • pull request лише в монорепозиторій: у репозиторіях пакетів pull request автоматично закриваються з поясненням, куди їх надсилати;
  • узгоджене версіонування - усі компоненти отримують однаковий тег при релізі;
  • межі між компонентами: залежності між каталогами мають відповідати оголошеним у composer.json, інакше окремий пакет не працюватиме без решти фреймворку.

Для своїх проєктів схема корисна, якщо ви підтримуєте набір пов'язаних пакетів (SDK, модулі) - розробка й тестування разом, а публікація окремими пакетами. Для звичайного застосунку вона зайва.

Докладніше в документації: splitsh/lite

Схожі питання