Логічний бекап (pg_dump, mysqldump) зберігає дані як SQL-команди чи логічний формат: «створити таблицю, вставити ці рядки».
- Плюси: переноситься між версіями й платформами, можна відновити одну таблицю.
- Мінуси: на великих базах створення й особливо відновлення (перебудова всіх індексів) тривають години; відновлення лише на момент дампу.
Фізичний бекап (pg_basebackup, Percona XtraBackup, знімок диска) - копія файлів даних як вони є.
- Плюси: швидке відновлення - файли просто кладуть на місце; основа для реплік.
- Мінуси: прив'язаний до мажорної версії й платформи; лише цілий кластер.
PITR (Point-In-Time Recovery) = фізичний базовий бекап + безперервний архів журналу змін (WAL у PostgreSQL, binlog у MySQL). Під час відновлення база розгортає базовий бекап і програє журнал до потрібного моменту:
# PostgreSQL: архівувати кожен заповнений сегмент WAL
archive_mode = on
archive_command = '...' # або готовий інструмент: pgBackRest, WAL-G, Barman
# під час відновлення
recovery_target_time = '2026-10-04 14:31:00'
Навіщо це на практиці: о 14:32 хтось виконав руйнівну міграцію. Дамп учорашньої ночі втратить пів дня даних, а PITR поверне базу на 14:31.
На керованих базах (RDS, Cloud SQL, DigitalOcean) PITR зазвичай увімкнений за замовчуванням з вікном у кілька днів - варто знати, як ним скористатися, до аварії.
