Git: Загальний
20 питань · ~15 хв · Версія v3.0
Увійдіть, щоб продовжити
Індекс і коміти, гілки, merge і rebase, скасування змін, reflog, пошук в історії, віддалені репозиторії, конфлікти й робочі процеси.
- За спробу
- 20
- У пулі
- 100
- Проходжень
- 1
- Середній бал
- 65%
- Пройшли на 70%+
- 0%
Питання для підготовки
100 питаньКоміти в Git майже ніколи не зникають одразу. reset --hard, rebase чи видалення гілки лише прибирають посилання на коміти, а самі об'єкти лишаються в репозиторії, доки їх не прибере збирач сміття (за замовчуванням недосяжні записи reflog живуть 30 днів).
git reflog - журнал того, куди вказував HEAD (і кожна гілка) після кожної операції:
git reflog
9f8e7d6 HEAD@{0}: reset: moving to HEAD~3
a1b2c3d HEAD@{1}: commit: Send invoice email
d4e5f6a HEAD@{2}: commit: Add invoice model
Знайшли стан до помилки - повертаємося:
git reset --hard HEAD@{1} # повернути гілку туди
# або обережніше:
git branch rescue a1b2c3d # створити гілку на втраченому коміті
Після невдалого rebase шукають у reflog запис перед rebase (start). Ще простіше - ORIG_HEAD: rebase, merge і reset зберігають у ньому попереднє положення.
Що reflog не врятує:
- Незакомічені зміни після
reset --hardчиcheckout -- file: їх у репозиторії не було. Лише якщо їх додавали в індекс (git add), об'єкти можна знайти черезgit fsck --lost-found. - Чужий репозиторій: reflog локальний. Коміт, втрачений на сервері після force push, шукають у reflog того, хто його мав.
- Записи, старші за термін зберігання, після
git gc.
Висновок для команди: закомітьте - і зміни майже неможливо втратити. Небезпечна лише незакомічена робота.
Що робить git status:
- порівнює індекс з
HEAD- швидко, працює з хешами; - порівнює робочий каталог з індексом - для кожного відстежуваного файлу перевіряє метадані (
stat: розмір, час зміни, inode); - шукає невідстежувані файли - обходить усі каталоги й застосовує правила
.gitignore.
У репозиторії зі 300 тисячами файлів кроки 2 і 3 - сотні тисяч системних викликів на кожен status. А IDE й промпт оболонки викликають status постійно.
Прискорення:
1. fsmonitor - Git питає не файлову систему, а демон, що стежить за змінами:
git config core.fsmonitor true
Вбудований демон (macOS і Windows) підписується на події файлової системи, і status перевіряє лише файли, змінені з минулого разу. На Linux - через hook з Watchman.
2. Кеш невідстежуваних файлів:
git config core.untrackedCache true
Git запам'ятовує, які каталоги не змінювалися, і не обходить їх повторно. У поєднанні з fsmonitor ефект найбільший.
3. Менше файлів у робочому каталозі:
- sparse-checkout - найдієвіше для монорепозиторію;
- sparse index (
git sparse-checkout init --cone --sparse-index) - індекс зберігає цілі каталоги поза набором одним записом.
4. Версія індексу й багатопотоковість:
git config feature.manyFiles true # index.version=4, untrackedCache
git config index.threads true
5. scalar - утиліта, що постачається з Git і вмикає всі рекомендовані налаштування для великих репозиторіїв разом:
scalar clone https://github.com/acme/monorepo.git
scalar register # для існуючого клону
Вмикає частковий клон, sparse-checkout у режимі cone, fsmonitor, фонове обслуговування й низку налаштувань продуктивності.
Діагностика:
GIT_TRACE2_PERF=1 git status # де витрачається час
git status --untracked-files=no # чи справа в пошуку невідстежуваних
Типові причини поза Git:
- величезні ігноровані каталоги (
node_modules,vendor) - кеш невідстежуваних і fsmonitor допомагають; - антивірус на Windows, що сканує кожне звернення до файлу;
- мережеві файлові системи й bind mount у Docker на macOS.
Обидві команди переносять зміни з однієї гілки в іншу, але по-різному формують історію.
git merge main (у своїй гілці) створює коміт злиття з двома батьками. Історія показує, як було насправді: дві гілки розвивалися паралельно і зійшлися.
git rebase main переписує коміти гілки так, ніби вона почалася з останнього коміту main: кожен коміт застосовується заново й отримує новий хеш. Історія стає лінійною, без комітів злиття.
git switch feature
git rebase main # перебудувати feature поверх свіжого main
git switch main
git merge --ff-only feature # тепер злиття - просте перемотування
Що обирати:
- Rebase - для власної гілки, щоб підтягнути свіжий
mainі отримати чисту історію перед pull request. - Merge - для злиття спільних гілок і коли важливо зберегти, як саме йшла робота.
Головне правило rebase: не переписувати коміти, які вже опубліковані й використовуються іншими. Після rebase гілку доведеться відправляти з --force-with-lease, а в колег, що працювали поверх старих комітів, історія розійдеться.
Конфлікти бувають і там, і там. Але при rebase їх розв'язують по коміту: якщо гілка з 10 комітів зачіпає те саме місце, конфлікт може з'явитися кілька разів.
Спосіб залежить від того, чи коміт уже відправлено в спільний репозиторій.
Коміт ще локальний - git reset пересуває гілку назад:
git reset --soft HEAD~1 # коміт скасовано, зміни лишилися в індексі (staged)
git reset HEAD~1 # (--mixed) зміни лишилися у файлах, але не staged
git reset --hard HEAD~1 # коміт і зміни видалено повністю
Найчастіше потрібен --soft чи --mixed: виправити повідомлення, додати забутий файл, розбити коміт. --hard знищує незбережену роботу.
Виправити лише останній коміт - git commit --amend: змінити повідомлення чи додати файли.
Коміт уже в спільній гілці - git revert створює новий коміт, що скасовує зміни старого. Історія не переписується, тож колегам нічого не ламається:
git revert a1b2c3d
git push
Головна відмінність: reset переписує історію (коміт ніби зник), revert додає до неї (коміт є, і є його скасування). Для main, з якого вже розгорнуто прод, - лише revert.
Для окремих файлів є git restore: git restore app/User.php - відкинути незакомічені зміни у файлі, git restore --staged app/User.php - прибрати з індексу.
Git - це сховище об'єктів, адресованих за хешем вмісту, і набір вказівників на них.
Чотири типи об'єктів:
- blob - вміст файлу (без імені й прав).
- tree - каталог: список імен з посиланнями на blob-и й вкладені tree.
- commit - посилання на кореневий tree (повний знімок проєкту), на батьківські коміти, автор, дата, повідомлення.
- tag (анотований) - іменований вказівник на об'єкт з власними метаданими.
Ідентифікатор кожного об'єкта - хеш його вмісту (SHA-1, у нових репозиторіях можливий SHA-256). Однаковий файл у двох комітах - той самий blob, збережений один раз. Змінити старий коміт неможливо: інший вміст - інший хеш, тобто вже інший об'єкт.
Гілка - файл з одним хешем. refs/heads/main містить хеш останнього коміту. Новий коміт просто переписує цей хеш. Тому створення гілки миттєве й нічого не копіює.
HEAD - вказівник на поточну гілку (ref: refs/heads/main) або напряму на коміт («detached HEAD»).
git cat-file -p HEAD # вміст коміту: tree, parent, author
git cat-file -p HEAD^{tree} # дерево каталогу
cat .git/refs/heads/main # гілка - це просто хеш
Що з цього випливає:
- Коміт зберігає знімок, а не різницю. Diff Git обчислює на льоту, порівнюючи дерева. (Для економії місця об'єкти пакуються в pack-файли з дельта-стисненням, але це деталь зберігання.)
- Rebase не «переносить» коміти - він створює нові з іншими батьками й хешами.
- Видалення гілки не видаляє коміти, лише вказівник - звідси можливість їх відновити.
Прочитати - ще не значить знати
20 питань, по одному на екран, ~15 хв. Після завершення - розбір кожної помилки з посиланням на питання.