Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

JavaScript: Senior

20 питань · ~22 хв · Версія v3.0

Увійдіть, щоб продовжити

Рушій і мова глибоко: мікрозадачі, пам'ять і WeakRef, Proxy, ітератори, дескриптори, ESM.

За спробу
20
У пулі
100
Проходжень
0
Середній бал
-
Пройшли на 70%+
-

Питання для підготовки

36 питань

forEach викликає колбек і ігнорує те, що він повертає. async-колбек повертає Promise, який ніхто не чекає: цикл завершується одразу, помилки губляться.

items.forEach(async (item) => { await save(item); });
console.log('готово'); // виведеться ДО того, як щось збережеться

Правильні варіанти залежно від задачі:

// Послідовно, по одному
for (const item of items) {
  await save(item);
}

// Усі паралельно
await Promise.all(items.map((item) => save(item)));

Проблема «всіх паралельно»: тисяча елементів - тисяча одночасних запитів. API почне відповідати 429, браузер обмежить кількість з'єднань, база отримає піку навантаження.

Обмежена паралельність - не більше N одночасно:

async function mapLimit(items, limit, fn) {
  const results = new Array(items.length);
  let next = 0;

  async function worker() {
    while (next < items.length) {
      const index = next++;
      results[index] = await fn(items[index], index);
    }
  }

  await Promise.all(Array.from({ length: Math.min(limit, items.length) }, worker));
  return results;
}

const saved = await mapLimit(items, 5, save);

Тут next++ безпечний, бо JavaScript однопотоковий: між читанням і збільшенням лічильника інший «воркер» виконатися не може.

На практиці часто беруть готові бібліотеки (p-limit, p-map), які додають ще й обробку помилок і скасування.

Докладніше в документації: Array.prototype.forEach

fetch за замовчуванням не має тайм-ауту: запит до сервера, що завис, може «висіти» хвилинами. А тимчасові збої мережі чи відповідь 503 часто зникають після повтору.

Тайм-аут через AbortSignal.timeout():

try {
  const response = await fetch('/api/report', { signal: AbortSignal.timeout(5000) });
} catch (error) {
  if (error.name === 'TimeoutError') {
    showError('Сервер не відповів за 5 секунд');
  }
}

При тайм-ауті Promise відхиляється з TimeoutError, а при ручному скасуванні через AbortController - з AbortError. Це дає змогу розрізнити причини.

Поєднати тайм-аут і ручне скасування (користувач пішов зі сторінки) - AbortSignal.any():

const controller = new AbortController();
const signal = AbortSignal.any([controller.signal, AbortSignal.timeout(5000)]);

Повтор з експоненційною затримкою і випадковим розкидом:

async function fetchWithRetry(url, options = {}, { retries = 3, baseDelay = 300 } = {}) {
  for (let attempt = 0; ; attempt++) {
    try {
      const response = await fetch(url, { ...options, signal: AbortSignal.timeout(5000) });
      if (response.status < 500 && response.status !== 429) {
        return response;                 // успіх або помилка клієнта - не повторюємо
      }
      if (attempt >= retries) return response;
    } catch (error) {
      if (attempt >= retries) throw error;
    }
    const delay = baseDelay * 2 ** attempt * (0.5 + Math.random());
    await new Promise((resolve) => setTimeout(resolve, delay));
  }
}

Що важливо:

  • повторювати лише те, що має сенс повторювати: мережеві помилки, тайм-аути, 502/503/504, 429. Помилки 4xx (валідація, 403, 404) повтор не виправить;
  • ідемпотентність: GET повторювати безпечно. POST на створення замовлення - ні: перша спроба могла дійти до сервера, а загубилася лише відповідь. Для таких запитів потрібен ключ ідемпотентності, який сервер перевіряє;
  • розкид затримки (jitter) потрібен, щоб тисячі клієнтів після збою не повторювали запити синхронно й не «добили» сервер, що відновлюється;
  • Retry-After у відповіді 429/503 варто поважати замість власної затримки;
  • загальний бюджет часу важливіший за кількість спроб: користувач не чекатиме хвилину на три повтори з тайм-аутом по 20 секунд.

Докладніше в документації: AbortSignal.timeout()

Ітератор - об'єкт з методом next(), який щоразу повертає { value, done }. Ітерований об'єкт має метод [Symbol.iterator](), що повертає ітератор.

Саме на цьому протоколі працюють for...of, spread ([...x]), деструктуризація, Array.from, Promise.all, конструктори Map і Set. Масиви, рядки, Map, Set, NodeList - ітеровані з коробки; звичайні об'єкти - ні.

Власний ітерований об'єкт найпростіше зробити генератором:

class Range {
  constructor(from, to) {
    this.from = from;
    this.to = to;
  }

  *[Symbol.iterator]() {
    for (let i = this.from; i <= this.to; i++) {
      yield i;
    }
  }
}

[...new Range(1, 5)];          // [1, 2, 3, 4, 5]
for (const n of new Range(1, 3)) console.log(n);

Навіщо це на практиці:

  • Ліниві послідовності: значення обчислюються лише тоді, коли їх просять. Можна описати навіть нескінченну послідовність і взяти з неї 10 елементів.
  • Однаковий інтерфейс для власних колекцій - їх можна передавати скрізь, де очікується ітероване.
  • Асинхронні ітератори (Symbol.asyncIterator, for await...of) - для потоків даних: сторінки API, рядки великого файлу, потік відповіді fetch.

Нові «ітераторні хелпери» (Iterator.prototype.map, filter, take, drop) дозволяють працювати з ітераторами ліниво, не перетворюючи їх на масив. Вони вже є в сучасних браузерах і Node.js 22+.

Докладніше в документації: Ітератори й генератори

Service Worker - скрипт, який браузер запускає у фоні між сторінкою й мережею. Він перехоплює запити сторінок свого сайту й вирішує, що відповісти: з мережі, з кешу чи згенерувати відповідь сам. На ньому будуються офлайн-режим, PWA, push-сповіщення, фонова синхронізація.

// реєстрація на сторінці
if ('serviceWorker' in navigator) {
  navigator.serviceWorker.register('/sw.js');
}
// sw.js
const CACHE = 'static-v3';

self.addEventListener('install', (event) => {
  event.waitUntil(caches.open(CACHE).then((cache) => cache.addAll(['/offline.html'])));
});

self.addEventListener('fetch', (event) => {
  if (event.request.mode === 'navigate') {
    event.respondWith(fetch(event.request).catch(() => caches.match('/offline.html')));
  }
});

Життєвий цикл:

  1. install - підготовка: завантажити й закешувати потрібні файли;
  2. waiting - новий воркер чекає, доки закриються всі вкладки зі старим. Це захищає від ситуації, коли одна сторінка працює зі старими файлами, а запити обслуговує новий воркер;
  3. activate - новий воркер бере керування; тут видаляють старі кеші;
  4. fetch - перехоплення запитів.

self.skipWaiting() і clients.claim() прискорюють перемикання, але ціною можливої невідповідності версій.

Стратегії кешування:

  • cache first - для хешованих статичних файлів, що не змінюються;
  • network first - для HTML і API: свіже, а кеш лише як запас при відсутності мережі;
  • stale-while-revalidate - миттєво з кешу, паралельно оновити кеш з мережі.

Бібліотека Workbox реалізує ці стратегії й генерує воркер під час збирання (у Vite - vite-plugin-pwa).

Чим небезпечна помилка:

  • воркер живе довше за сторінку. Він встановлений у браузері користувача й перехоплює запити навіть після того, як ви виправили сайт. Якщо воркер помилково кешує HTML «назавжди», користувачі бачитимуть стару версію сайту, і деплой цього не виправить;
  • оновлення самого воркера - браузер перевіряє, чи змінився sw.js, при навігації на сайт (за замовчуванням в обхід HTTP-кешу, і щонайменше раз на 24 години). URL sw.js має лишатися незмінним: якщо перейменувати файл, старий воркер про новий так і не дізнається;
  • план відступу: заздалегідь мати «вимикач» - новий sw.js, що видаляє кеші й знімає реєстрацію (self.registration.unregister()).

Обмеження: лише HTTPS (виняток - localhost), без доступу до DOM, область дії (scope) - каталог, з якого віддано скрипт, і нижче.

Для звичайного сайту (не PWA) Service Worker часто зайвий: HTTP-кешування з хешованими іменами файлів дає більшу частину вигоди без ризиків.

Докладніше в документації: Service Worker API

У Laravel-проєкті фронтенд (Blade з Alpine, Livewire, Inertia з Vue чи React) тісно пов'язаний з бекендом. Браузерний тест має перевіряти обидві частини разом - і питання в тому, з якого боку його писати.

Pest browser tests (плагін pestphp/pest-plugin-browser, працює на Playwright):

it('користувач підписується на розсилку', function () {
    $page = visit('/');

    $page->fill('email', 'olena@example.com')
        ->click('Підписатися')
        ->assertSee('Дякуємо за підписку')
        ->assertNoJavaScriptErrors();

    expect(Subscriber::where('email', 'olena@example.com')->exists())->toBeTrue();
});

it('сторінки відкриваються без помилок', function () {
    visit(['/', '/blog', '/jobs'])->assertNoSmoke();
});
  • той самий процес і база, що в PHP-тестах: фабрики, RefreshDatabase, actingAs(), Mail::fake() працюють як у звичайних feature-тестах;
  • перевірка бази поруч з перевіркою інтерфейсу - без API для підготовки даних;
  • smoke-тести (assertNoSmoke, assertNoJavaScriptErrors) дешево ловлять зламані сторінки й помилки в консолі;
  • inDarkMode(), мобільні пристрої, знімки екрана для візуальних порівнянь.

Playwright напряму (тести на JavaScript/TypeScript):

  • окремий застосунок запущений як справжній сервер (webServer у конфігурації), тести бачать його лише через HTTP;
  • підготовка даних - через сидери, спеціальні тестові ендпойнти чи API, що ускладнює ізоляцію;
  • повний API Playwright: перехоплення мережі, кілька вкладок і контекстів, трасування, компонентні тести;
  • природно для команди, що пише фронтенд на TypeScript, і для SPA, де бекенд - окремий сервіс.

Як обрати:

Ситуація Що зручніше
Blade, Livewire, Inertia в одному репозиторії з Laravel Pest browser tests
команда пише переважно на PHP Pest
окремий SPA-фронтенд, бекенд лише API Playwright
складна клієнтська логіка: офлайн, кілька вкладок, мережеві умови Playwright

У CI:

  • браузери треба встановити (npx playwright install --with-deps chromium) і закешувати;
  • ассети зібрати (npm run build), інакше сторінки без JavaScript і CSS;
  • паралельний запуск і шардування для довгих наборів;
  • знімки екрана й траси як артефакти збирання - щоб розбиратися з падіннями без локального відтворення.

Розподіл рівнів: браузерні тести - для критичних сценаріїв і smoke-перевірок сторінок, Livewire- і feature-тести - для логіки компонентів і контролерів, Vitest - для складної клієнтської логіки окремо від браузера.

Докладніше в документації: Pest: браузерне тестування

Прочитати - ще не значить знати

20 питань, по одному на екран, ~22 хв. Після завершення - розбір кожної помилки з посиланням на питання.