Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з API

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

100 питань

Запит складається з рядка запиту, заголовків і (необов'язково) тіла:

POST /api/orders HTTP/1.1
Host: shop.example.com
Accept: application/json
Content-Type: application/json
Authorization: Bearer eyJhbGciOi...
Idempotency-Key: 8f14e45f-ceea-467f-a0d6-2a1e6c0c4f11

{"product_id": 42, "qty": 2}
  • метод (GET, POST, PATCH...) - що зробити;
  • шлях і рядок запиту - з яким ресурсом;
  • заголовки - метадані: формат, автентифікація, кешування;
  • тіло - дані (для GET тіла зазвичай немає).

Відповідь - рядок статусу, заголовки, тіло:

HTTP/1.1 201 Created
Content-Type: application/json
Location: /api/orders/1057
Cache-Control: no-store

{"data": {"id": 1057, "status": "new"}}

Заголовки, які варто знати для API:

Заголовок Навіщо
Content-Type формат тіла, яке надсилається
Accept формат, який клієнт хоче отримати
Authorization облікові дані (Bearer-токен)
Location адреса створеного ресурсу (з 201) чи статусу операції (з 202)
Cache-Control, ETag кешування й умовні запити
Retry-After коли повторити (з 429, 503)
X-Request-Id / traceparent наскрізний ідентифікатор для логів і трасування

Типові помилки:

  • Content-Type не відповідає тілу - сервер не розбере JSON, надісланий як text/plain;
  • відсутній Accept: application/json у запитах до Laravel - при помилці валідації замість JSON 422 прийде редирект на попередню сторінку;
  • статус 200 з {"error": ...} у тілі - клієнти, проксі й моніторинг орієнтуються на код статусу, тож помилка має бути помилкою на рівні HTTP;
  • власні заголовки з префіксом X- - застарілий звичай (RFC 6648); нові заголовки називають без нього.

Налагодження: curl -i показує заголовки відповіді, curl -v - і запиту; у браузері - вкладка Network.

Докладніше в документації: Огляд HTTP

Два заголовки, які часто плутають, описують різні напрямки:

  • Content-Type - формат тіла цього повідомлення. У запиті - що надсилає клієнт, у відповіді - що повертає сервер;
  • Accept - формат, який клієнт готовий отримати у відповідь.
POST /api/reports
Content-Type: application/json
Accept: text/csv

{"from": "2026-09-01", "to": "2026-09-30"}

Клієнт надсилає JSON, а хоче отримати CSV.

Узгодження вмісту (content negotiation) - сервер обирає формат відповіді за Accept:

Accept: application/json;q=1.0, text/csv;q=0.5

q - вага переваги від 0 до 1. Сервер повертає найкращий з підтримуваних форматів, а якщо не підтримує жоден - 406 Not Acceptable. Якщо сервер не розуміє формат тіла запиту - 415 Unsupported Media Type.

Інші заголовки узгодження:

  • Accept-Language - мова (повідомлення помилок, перекладені поля);
  • Accept-Encoding - стиснення (gzip, br, zstd);
  • у відповіді - Vary: Accept, Accept-Language, щоб кеші й CDN зберігали окремі копії для різних варіантів.

Медіатипи для API:

  • application/json - основний;
  • application/problem+json - помилки за RFC 9457;
  • application/vnd.api+json - JSON:API;
  • multipart/form-data - завантаження файлів;
  • власні «вендорні» типи з версією (application/vnd.shop.v2+json) - один зі способів версіонування.

У Laravel:

  • $request->expectsJson() / wantsJson() перевіряють Accept - від нього залежить, чи поверне Laravel помилки валідації й винятки як JSON;
  • $request->isJson() - чи тіло запиту JSON (за Content-Type);
  • $request->getAcceptableContentTypes() - список з урахуванням ваг.

Практичний підсумок: API-клієнти мають завжди надсилати Accept: application/json, а сервер - завжди виставляти правильний Content-Type відповіді з кодуванням (application/json для JSON вважається UTF-8 за специфікацією).

Докладніше в документації: Узгодження вмісту

Пагінація зі зміщенням (offset) - номер сторінки:

GET /api/posts?page=3&per_page=20
SELECT * FROM posts ORDER BY created_at DESC LIMIT 20 OFFSET 40;

Курсорна пагінація - «продовжити після цього запису»:

GET /api/posts?cursor=eyJjcmVhdGVkX2F0IjoiMjAyNi0wOS0zMCJ9
SELECT * FROM posts WHERE created_at < '2026-09-30 12:00:00' ORDER BY created_at DESC LIMIT 20;

Курсор - закодоване значення ключа сортування останнього елемента попередньої сторінки.

Порівняння:

Зміщення Курсор
перехід на довільну сторінку так ні, лише вперед/назад
загальна кількість сторінок так (потрібен COUNT(*)) зазвичай ні
швидкість на далеких сторінках падає: база читає й відкидає OFFSET рядків стабільна: пошук за індексом
нові записи під час гортання дублікати й пропуски коректно

Проблема зміщення з даними, що змінюються: поки користувач на сторінці 2, з'явилося 5 нових постів. Сторінка 3 тепер починається на 5 записів «раніше» - частину постів він побачить двічі. Курсор прив'язаний до значення, а не до позиції, і такої проблеми не має.

У Laravel:

Post::latest()->paginate(20);         // зміщення + COUNT(*), номери сторінок
Post::latest()->simplePaginate(20);   // зміщення без COUNT(*), лише «далі/назад»
Post::latest()->cursorPaginate(20);   // курсор

cursorPaginate вимагає, щоб сортування було за унікальною комбінацією колонок (зазвичай додають id як останній ключ) і щоб для неї був індекс.

Що обрати:

  • адмінки, таблиці з переходом на сторінку N, невеликі обсяги - зміщення;
  • стрічки, нескінченний скрол, мобільні застосунки, синхронізація й експорт великих обсягів - курсор.

У відповіді API варто віддавати посилання на наступну сторінку (links.next чи заголовок Link), а не змушувати клієнта збирати URL самостійно - тоді механізм пагінації можна змінити без зміни клієнтів.

Докладніше в документації: Laravel: курсорна пагінація

HEAD - те саме, що GET, але без тіла відповіді: сервер повертає лише статус і заголовки.

HEAD /api/exports/2026-09.csv

HTTP/1.1 200 OK
Content-Type: text/csv
Content-Length: 48211337
Last-Modified: Wed, 01 Oct 2026 03:00:00 GMT
ETag: "a1b2c3"

Навіщо:

  • дізнатися розмір файлу перед завантаженням (смуга прогресу, перевірка місця);
  • перевірити, чи ресурс існує чи змінився (ETag, Last-Modified) без передачі вмісту;
  • перевірка посилань - сканери битих посилань і моніторинг доступності.

Заголовки відповіді на HEAD мають бути такими самими, як для GET. У Laravel маршрути GET автоматично відповідають і на HEAD - фреймворк просто відкидає тіло.

OPTIONS - запит про можливості ресурсу: які методи підтримуються.

OPTIONS /api/orders/42

HTTP/1.1 204 No Content
Allow: GET, PATCH, DELETE

Головне застосування на практиці - попередній запит CORS (preflight). Перед «непростим» запитом з іншого джерела (методи PUT/PATCH/DELETE, заголовок Authorization, Content-Type: application/json) браузер сам надсилає OPTIONS:

OPTIONS /api/orders/42
Origin: https://app.example.com
Access-Control-Request-Method: PATCH
Access-Control-Request-Headers: authorization, content-type

Сервер відповідає дозволами (Access-Control-Allow-*), і лише потім іде справжній запит. У Laravel це робить middleware HandleCors з config/cors.php.

Що варто знати:

  • обидва методи безпечні й ідемпотентні - не повинні змінювати стан;
  • preflight - додатковий запит на кожен «непростий» запит з іншого джерела. Access-Control-Max-Age дозволяє браузеру кешувати дозвіл і не повторювати OPTIONS щоразу;
  • автентифікація для OPTIONS: браузер не надсилає Authorization у preflight. Якщо middleware автентифікації відхиляє OPTIONS з 401, CORS-запити ламаються - preflight має оброблятися до автентифікації (як це й робить глобальний HandleCors);
  • 405 Method Not Allowed разом із заголовком Allow - правильна відповідь на непідтримуваний метод.

Докладніше в документації: Метод HEAD

JSON добре стискається: повторювані ключі й структура дають зменшення у 5-10 разів. Для мобільних клієнтів і великих списків це суттєва економія часу й трафіку.

Як це працює:

GET /api/products
Accept-Encoding: zstd, br, gzip

HTTP/1.1 200 OK
Content-Type: application/json
Content-Encoding: br
Vary: Accept-Encoding
  1. клієнт перелічує в Accept-Encoding алгоритми, які розуміє;
  2. сервер обирає один, стискає тіло й повідомляє про це в Content-Encoding;
  3. клієнт (браузер, fetch, HTTP-клієнт) розпаковує автоматично.

Vary: Accept-Encoding обов'язковий для кешів і CDN - інакше стиснена копія може дістатися клієнту, що її не розуміє.

Алгоритми:

Алгоритм Особливість
gzip підтримується всюди, швидкий, середнє стиснення
br (Brotli) краще стиснення за gzip, особливо для тексту; підтримка в усіх сучасних браузерах
zstd (Zstandard) дуже швидке стиснення й розпакування при хорошому коефіцієнті; підтримується в Chrome і Firefox, Safari - з 2025 року

Сервер обирає найкращий з того, що підтримує клієнт, і зазвичай лишає gzip як запасний варіант.

Де вмикати: не в PHP, а на рівні вебсервера чи CDN - Nginx (gzip, модуль brotli), Caddy (encode zstd gzip), Cloudflare. Там стиснення ефективніше й не займає воркери PHP.

Що варто знати:

  • малі відповіді не стискають: для тіла в кількасот байтів накладні витрати більші за виграш (типовий поріг - 1 КБ);
  • вже стиснене (зображення, архіви, PDF) повторно не стискають;
  • рівень стиснення - компроміс з процесором: для динамічних відповідей - середній рівень, максимальний - лише для статики, стисненої заздалегідь;
  • BREACH: стиснення відповідей, що містять і секрет (CSRF-токен), і дані, підконтрольні атакувальнику, на HTTPS дає змогу вгадувати секрет за розміром відповіді. Для JSON API з токенами в заголовках, а не в тілі, ризик невеликий, але про атаку варто знати;
  • тіло запиту клієнти зазвичай не стискають - Content-Encoding у запиті сервер має підтримувати окремо.

Перевірка: curl -H 'Accept-Encoding: br' -I https://api.example.com/products - у відповіді має бути Content-Encoding.

Докладніше в документації: Стиснення в HTTP

OpenAPI (раніше Swagger) - стандартний машиночитний формат опису HTTP API у YAML чи JSON: ендпойнти, параметри, тіла запитів і відповідей, коди статусу, автентифікація.

openapi: 3.1.0
info:
  title: Vacancies API
  version: 1.0.0
paths:
  /vacancies/{id}:
    get:
      summary: Отримати вакансію
      parameters:
        - name: id
          in: path
          required: true
          schema: { type: integer }
      responses:
        '200':
          description: Вакансія
          content:
            application/json:
              schema: { $ref: '#/components/schemas/Vacancy' }
        '404':
          description: Не знайдено
components:
  schemas:
    Vacancy:
      type: object
      required: [id, title]
      properties:
        id: { type: integer }
        title: { type: string }
        salary_from: { type: [integer, 'null'] }

Що дає специфікація, крім документації:

  • інтерактивна документація - Swagger UI, Redoc, Scalar, Stoplight Elements з кнопкою «спробувати запит»;
  • генерація клієнтів - типізовані SDK для TypeScript, PHP, мобільних застосунків;
  • моки - фронтенд працює з фейковим сервером до готовності бекенду;
  • тести й валідація - перевірка, що реальні відповіді відповідають опису;
  • лінтинг - автоматична перевірка стилю й помилок у дизайні;
  • виявлення змін, що ламають клієнтів, - порівняння версій специфікації в CI;
  • імпорт у Postman, Insomnia, Bruno, API-шлюзи.

Версії:

  • 3.0 - найпоширеніша в старих інструментах;
  • 3.1 (2021) - повна сумісність із JSON Schema 2020-12;
  • 3.2 (вересень 2025) - зворотно сумісне розширення 3.1: потокові медіатипи (SSE, JSON Lines), нові поля для тегів, метод QUERY тощо.

Для нових проєктів - 3.1 чи 3.2, з перевіркою, що потрібні інструменти їх підтримують.

Головна цінність - єдине джерело правди про контракт між бекендом і клієнтами, замість вікі-сторінок, які розходяться з кодом через тиждень.

У Laravel специфікацію найчастіше генерують з коду (Scramble, Scribe), а не пишуть вручну.

Докладніше в документації: Специфікація OpenAPI 3.2.0

Code-first - спершу пишеться код, специфікація генерується з нього (атрибутами, аналізом коду):

контролери й ресурси Laravel  →  Scramble/Scribe  →  openapi.json  →  документація

Design-first - спершу пишеться специфікація (контракт), її обговорюють і погоджують, а потім за нею пишуть код і клієнтів:

openapi.yaml (рев'ю)  →  моки для фронтенду  →  реалізація бекенду  →  перевірка відповідності

Переваги code-first:

  • специфікація не розходиться з кодом - вона з нього й береться;
  • швидкий старт, мало додаткової роботи;
  • зручно для невеликих команд, де бекенд і фронтенд пишуть ті самі люди.

Недоліки code-first:

  • дизайн API формується реалізацією: назви полів і структура відповідей відображають внутрішню модель (колонки таблиць), а не потреби клієнтів;
  • обговорити API можна лише після того, як його написано;
  • генератор бачить не все: деталі на кшталт можливих помилок чи прикладів доводиться доповнювати.

Переваги design-first:

  • контракт - до коду: фронтенд, мобільна команда й партнери погоджують API заздалегідь і працюють паралельно з моками;
  • кращий дизайн: API проєктують з боку споживача, з рев'ю, як код;
  • генерація серверних заготовок і валідація запитів за специфікацією.

Недоліки design-first:

  • специфікацію треба підтримувати вручну - і перевіряти, що реалізація їй відповідає (тести контракту, валідація відповідей у тестах), інакше вона застаріває;
  • більше процесу й інструментів.

Що обирають на практиці:

  • внутрішнє API одного продукту (Laravel + SPA однієї команди) - code-first зі Scramble: мінімум зусиль, завжди актуально;
  • публічне API, партнерські інтеграції, кілька команд-споживачів - design-first або гібрид: дизайн погоджується в специфікації, а згенерована з коду специфікація порівнюється з погодженою в CI;
  • будь-який підхід виграє від лінтингу специфікації і перевірки змін, що ламають клієнтів, у CI.

Докладніше в документації: Документація OpenAPI для початківців

Scramble генерує специфікацію OpenAPI з коду Laravel автоматично, без анотацій над кожним методом. Він аналізує:

  • маршрути - шляхи, методи, параметри маршруту й прив'язку моделей;
  • валідацію - правила з Form Request чи $request->validate() стають описом тіла запиту й параметрів (required|email|max:255 → обов'язковий рядок формату email);
  • відповіді - API-ресурси (JsonResource), повернені моделі, пагінацію, response()->json(...);
  • помилки - 422 для валідації, 404 для прив'язки моделей, 403 для авторизації, 401 для автентифікації.
composer require dedoc/scramble

Після встановлення документація доступна за адресою /docs/api (інтерфейс на основі Stoplight Elements), а сама специфікація - /docs/api.json.

Доповнення там, де аналізу коду недостатньо:

/**
 * Список вакансій.
 *
 * Повертає опубліковані вакансії, найновіші першими.
 */
public function index(IndexVacancyRequest $request)
{
    // ...
}

PHPDoc-коментар стає описом операції. Для складних випадків - атрибути Scramble й розширення.

Що варто налаштувати:

  • доступ: за замовчуванням документація відкрита лише в локальному оточенні, у продакшені доступ визначає gate viewApiDocs;
  • які маршрути документувати (за замовчуванням - з префіксом api);
  • автентифікація: опис схеми (Bearer-токен Sanctum), щоб кнопка «спробувати» працювала;
  • експорт: php artisan scramble:export записує специфікацію у файл - для генерації клієнтів і перевірок у CI.

Альтернатива - Scribe: генерує документацію й колекції Postman, бере опис з анотацій і може робити справжні запити до ендпойнтів, щоб отримати приклади відповідей.

Обмеження автоматичної генерації:

  • точність залежить від коду: динамічні масиви в toArray(), умовна логіка, дані з сервісів можуть описатися неточно - результат треба переглядати;
  • якість опису - на вас: назви полів, приклади, пояснення бізнес-правил генератор не придумає;
  • вбудовані JSON:API-ресурси Laravel 13 - новий формат; варто перевірити, що версія генератора їх підтримує.

Докладніше в документації: Scramble

Laravel має набір перевірок для JSON-відповідей. Головне - обирати перевірку під те, що саме гарантує API.

it('returns a vacancy', function () {
    $vacancy = Vacancy::factory()->create(['title' => 'Laravel Developer', 'salary_from' => 3000]);

    $this->getJson("/api/vacancies/{$vacancy->id}")
        ->assertOk()
        ->assertJsonPath('data.title', 'Laravel Developer')
        ->assertJsonPath('data.salary_from', 3000)
        ->assertJsonStructure([
            'data' => ['id', 'title', 'salary_from', 'company' => ['id', 'name']],
        ]);
});

Основні методи:

Метод Що перевіряє
assertJson([...]) відповідь містить ці дані (інші поля дозволені)
assertExactJson([...]) відповідь дорівнює цьому JSON
assertJsonPath('data.title', '...') значення за шляхом
assertJsonStructure([...]) наявність ключів (без значень)
assertExactJsonStructure([...]) ключі - і жодних зайвих
assertJsonCount(20, 'data') кількість елементів
assertJsonMissingPath('data.password') поля немає
assertJsonValidationErrors(['email']) помилки валідації для полів

Методи запиту: getJson, postJson, patchJson, deleteJson - автоматично додають Accept: application/json, тож помилки валідації приходять як JSON 422, а не редирект.

Що варто перевіряти в API-тестах:

  • контракт: структура відповіді й типи - те, на що покладаються клієнти;
  • приховані поля: assertJsonMissingPath('data.password_hash') - захист від випадкового витоку при зміні ресурсу;
  • коди статусу для кожного сценарію: 201 при створенні, 422 при помилках, 403 для чужого ресурсу, 404 для неіснуючого;
  • авторизацію: запит від іншого користувача (actingAs($stranger)) - найчастіше забута перевірка;
  • пагінацію й фільтри: assertJsonCount, перевірка, що фільтр справді відсікає записи.

Пастки:

  • assertJson не перевіряє відсутність полів - нове випадкове поле в ресурсі тест не помітить. Для захисту контракту - assertExactJsonStructure або перевірка відповідності специфікації OpenAPI;
  • типи: assertJsonPath('data.price', 100) і '100.00' - різні значення; рішення про формат грошей має бути зафіксоване тестом;
  • дати порівнюють у форматі, який віддає API (ISO 8601 з поясом), а не як об'єкти Carbon.

Для складних перевірок - fluent-API assertJson(fn (AssertableJson $json) => ...).

Докладніше в документації: Laravel: тестування JSON API

Згенерований перелік ендпойнтів з параметрами - лише довідник. Розробник, що інтегрується з API, має відповіді на питання «з чого почати» і «що робити, коли щось пішло не так».

1. Швидкий старт: як отримати ключ, перший запит, який можна скопіювати й виконати за хвилину:

curl https://api.example.com/v1/vacancies?city=kyiv \
  -H "Authorization: Bearer $TOKEN" \
  -H "Accept: application/json"

2. Автентифікація: як отримати й оновити токен, термін дії, області доступу (scopes).

3. Приклади - для кожного запиту й відповіді. Реалістичні дані, а не "string" і 0. В OpenAPI - поля example/examples у схемах і медіатипах. Кілька прикладів для різних сценаріїв (вакансія із зарплатою і без).

4. Помилки - не менш детально, ніж успіх:

  • формат помилки (Problem Details чи власний) з прикладами;
  • коди помилок бізнес-логіки й що з ними робити (insufficient_balance - поповнити рахунок);
  • які помилки тимчасові й можна повторити (429, 503), а які ні.

5. Загальні правила API - один раз для всіх ендпойнтів:

  • пагінація, фільтрація, сортування;
  • формати дат, грошей, ідентифікаторів;
  • ліміти частоти й заголовки, що їх показують;
  • ідемпотентність і повтори;
  • версіонування й політика змін.

6. Сценарії (гайди): типові задачі, що складаються з кількох запитів - «створити замовлення й оплатити», «синхронізувати каталог». Довідник ендпойнтів їх не пояснює.

7. Журнал змін (changelog) і дати застарівання.

8. SDK і колекції: офіційні клієнти, колекція Postman/Bruno, посилання на специфікацію OpenAPI для генерації власних клієнтів.

Якість, яку легко перевірити:

  • новий розробник робить перший успішний запит без запитань до команди;
  • кожен ендпойнт має приклад відповіді й перелік можливих помилок;
  • приклади в документації перевіряються автоматично (контрактні тести, валідація за специфікацією) - інакше вони застаріють першими.

Інтерактивність: кнопка «спробувати» в документації (Swagger UI, Scalar, Stoplight Elements) з тестовим оточенням (sandbox) пришвидшує інтеграцію - але ніколи з продакшен-даними.

Докладніше в документації: Документація OpenAPI для початківців

Три поширені стилі API розв'язують різні задачі.

REST - ресурси за URL і стандартні методи HTTP:

GET /api/orders/42
GET /api/orders/42/items
  • сильні сторони: простота, HTTP-кешування (CDN, ETag), зрозумілі коди відповіді, будь-який клієнт (навіть curl);
  • слабкі: клієнт отримує фіксовану форму відповіді - або зайві поля (overfetching), або кілька запитів, щоб зібрати екран (underfetching).

GraphQL - один ендпойнт, клієнт сам описує, які поля потрібні:

query {
  order(id: 42) { number total items { name qty } customer { name } }
}
  • сильні сторони: один запит на екран, сувора схема з типами, зручно для кількох клієнтів з різними потребами (веб, мобільний застосунок);
  • слабкі: складніше кешування (зазвичай POST на один URL), ризик дорогих запитів, N+1 на сервері, складніші авторизація й обмеження частоти.

gRPC - виклик віддалених процедур поверх HTTP/2 з бінарним форматом Protocol Buffers і згенерованими клієнтами:

  • сильні сторони: швидкість і компактність, суворий контракт у .proto, двобічний стримінг;
  • слабкі: браузер не викликає gRPC напряму (потрібен gRPC-Web чи шлюз), бінарні повідомлення важче налагоджувати.

Як обирати:

Ситуація Стиль
публічне API, інтеграції партнерів, вебхуки REST
багато клієнтів з різними екранами, складні зв'язані дані GraphQL
внутрішні сервіси між собою, високе навантаження, стримінг gRPC
прості дії на кшталт «надіслати лист» RPC поверх HTTP (POST /api/send-invoice)

Практичне зауваження: для типового Laravel-застосунку з одним фронтендом REST (чи Inertia без окремого API) майже завжди простіший. GraphQL і gRPC окупаються, коли їхні сильні сторони справді потрібні, - а не «бо модно».

Докладніше в документації: Вступ до GraphQL

Схема - контракт API: які типи є, які поля в них і що можна запитати. Пишеться мовою SDL:

type User {
  id: ID!
  name: String!
  email: String
  posts: [Post!]!
}

type Post {
  id: ID!
  title: String!
  author: User!
}

type Query {
  user(id: ID!): User
  posts(first: Int = 10): [Post!]!
}

type Mutation {
  createPost(title: String!, body: String!): Post!
}

! - поле не може бути null. [Post!]! - список, який сам не null і не містить null.

Запит (query) - читання. Клієнт вибирає лише потрібні поля, включно з вкладеними:

query {
  user(id: 7) {
    name
    posts { title }
  }
}

Відповідь повторює форму запиту: { "data": { "user": { "name": "Оля", "posts": [...] } } }.

Мутація (mutation) - зміна даних. Синтаксис як у запиту, але виконується послідовно, а результат - змінений об'єкт:

mutation {
  createPost(title: "Привіт", body: "...") { id title }
}

Підписка (subscription) - потік подій у реальному часі, зазвичай через WebSocket.

Резолвер - функція на сервері, що повертає значення поля. Для кожного поля в запиті сервер викликає його резолвер. Простим полям (name) достатньо значення з батьківського об'єкта, а для зв'язків (posts) резолвер іде в базу.

Відмінності від REST, які варто пам'ятати:

  • одна адреса (/graphql) і зазвичай метод POST;
  • помилки не через коди HTTP: відповідь часто має статус 200, а помилки лежать у масиві errors поряд із частковими даними в data;
  • інтроспекція: схему можна запитати через сам API - на цьому побудовані автодоповнення в GraphiQL і генератори типів для клієнтів.

У Laravel найпоширеніший пакет - Lighthouse: схема описується в .graphql-файлі, а директиви (@all, @find, @paginate, @create) прив'язують поля до моделей Eloquent без ручних резолверів.

Докладніше в документації: Схеми й типи GraphQL

Вебхук - HTTP-запит, який ваш сервіс надсилає на URL клієнта, коли щось сталося: замовлення оплачене, вакансію опубліковано. Клієнт не опитує API, а отримує подію сам.

Що надсилати:

{
  "id": "evt_01J9Z3K8",
  "type": "order.paid",
  "created_at": "2026-10-04T10:15:00Z",
  "api_version": "2026-09-01",
  "data": {
    "object": { "id": 42, "status": "paid", "total": "1250.00", "currency": "UAH" }
  }
}
  • id події - унікальний: одержувач за ним відкидає дублікати;
  • type - назва події у форматі ресурс.дія; клієнт підписується лише на потрібні;
  • час події - щоб одержувач міг розібратися з порядком;
  • версія формату - щоб змінювати структуру, не ламаючи наявних інтеграцій;
  • дані: або повний знімок об'єкта («товстий» вебхук), або лише ідентифікатор («тонкий», одержувач сам запитує актуальний стан через API).

Обов'язкові складники надійного вебхука:

  • підпис запиту (HMAC з секретом одержувача) і мітка часу - щоб одержувач перевірив, що запит від вас і не повторений;
  • HTTPS для URL одержувача;
  • доставка «щонайменше один раз»: при помилці чи тайм-ауті - повторні спроби з наростаючою затримкою. Одержувач має бути готовим до дублікатів;
  • швидка відповідь: одержувач підтверджує прийом кодом 2xx одразу, а обробляє асинхронно. Документуйте тайм-аут (кілька секунд);
  • журнал доставок у кабінеті: які події пішли, з яким кодом відповіді, кнопка «надіслати ще раз».

Відправлення в Laravel - лише через чергу. HTTP-запит до чужого сервера в обробнику запиту користувача - затримки й падіння, якщо одержувач повільний чи недоступний. Готове рішення - пакет spatie/laravel-webhook-server: черга, підпис, повтори з затримкою, події про невдалі доставки.

Документація для одержувачів: перелік типів подій із прикладами, як перевіряти підпис, політика повторів, тестові події з кабінету.

Докладніше в документації: Вебхуки Stripe

REST працює за схемою «запит - відповідь»: клієнт питає, сервер відповідає. Коли клієнту потрібно дізнаватися про зміни одразу, без постійного опитування, використовують постійне з'єднання.

Варіанти:

  • опитування (polling) - запит раз на N секунд. Найпростіше, але створює багато порожніх запитів і затримку до N секунд;
  • Server-Sent Events (SSE) - однобічний потік від сервера до клієнта через звичайне HTTP-з'єднання. Автоматичне перепідключення вбудоване в браузер. Добре для сповіщень, прогресу, стрічок, відповідей LLM;
  • WebSocket - двобічний канал. Потрібен, коли й клієнт часто надсилає дані: чат, спільне редагування, присутність користувачів онлайн.

Laravel Reverb - власний WebSocket-сервер Laravel, сумісний із протоколом Pusher. Застосунок транслює події, а клієнти підписуються через Laravel Echo:

php artisan install:broadcasting --reverb
php artisan reverb:start
class OrderShipped implements ShouldBroadcast
{
    public function __construct(public Order $order) {}

    public function broadcastOn(): array
    {
        return [new PrivateChannel("orders.{$this->order->user_id}")];
    }
}
Echo.private(`orders.${userId}`).listen('OrderShipped', (event) => {
  updateStatus(event.order);
});

Приватні канали авторизуються в routes/channels.php - Reverb пускає лише тих, кому дозволено слухати канал.

Що враховувати в продакшені:

  • Reverb - окремий довгоживучий процес (Supervisor, контейнер), за зворотним проксі з підтримкою WebSocket;
  • ліміт відкритих файлів ОС - кожне з'єднання займає дескриптор;
  • горизонтальне масштабування - кілька серверів Reverb обмінюються повідомленнями через Redis (REVERB_SCALING_ENABLED);
  • події через чергу: трансляція з ShouldBroadcast іде через чергу, тож без воркера повідомлення не надходять.

SSE в Laravel - response()->eventStream() у звичайному маршруті: без окремого сервера, але кожен відкритий потік тримає процес PHP.

Докладніше в документації: Laravel Reverb

API-шлюз - окремий сервіс-«вхідні двері» перед вашими API. Клієнти звертаються лише до нього, а він маршрутизує запити до внутрішніх сервісів.

клієнти → API-шлюз → сервіс замовлень
                   → сервіс користувачів
                   → сервіс платежів

Що зазвичай робить шлюз:

  • маршрутизація: /api/orders/* - до одного сервісу, /api/users/* - до іншого;
  • автентифікація: перевірка токенів чи API-ключів один раз на вході, далі - довірений заголовок з ідентифікатором користувача;
  • обмеження частоти і квоти для клієнтів і тарифів;
  • TLS-термінація, CORS, стиснення;
  • кешування відповідей;
  • трансформація: перетворення форматів, об'єднання відповідей кількох сервісів в одну;
  • спостережуваність: централізовані журнали, метрики, трасування запитів;
  • версіонування і поступове перемикання трафіку між версіями сервісу.

Приклади: Kong, Tyk, AWS API Gateway, Azure API Management, Cloudflare (частково), Traefik і Nginx як простіші варіанти.

Коли шлюз доречний:

  • кілька сервісів, які мають виглядати як одне API;
  • публічне API з ключами, тарифами, квотами й порталом для розробників;
  • потрібно централізовано застосовувати політики, а не дублювати їх у кожному сервісі.

Коли він зайвий: один моноліт на Laravel. Маршрутизація, автентифікація (Sanctum, Passport), обмеження частоти (throttle) уже є у фреймворку, а зовнішній шлюз лише додасть ще одну ланку, яка може впасти.

Ризики шлюзу:

  • єдина точка відмови і вузьке місце - потребує резервування;
  • «розумний шлюз»: бізнес-логіка, що поступово переїжджає в конфігурацію шлюзу, стає некерованою. Шлюз має займатися наскрізними задачами, а не правилами предметної області;
  • додаткова затримка на кожен запит.

Споріднений патерн - BFF (backend for frontend): окремий шлюз під кожен тип клієнта, що збирає дані саме під його екрани.

Докладніше в документації: Патерн API Gateway

Питання з реальних технічних співбесід - 100 питань у 7 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 35 Middle 35 Senior 30

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії