Модель у кеші серіалізується цілком - з атрибутами, завантаженими зв'язками й службовим станом. Звідси кілька проблем.
1. Безпека десеріалізації. unserialize() даних, які можна підробити, - класичний шлях до виконання коду. У Laravel 13 конфігурація кешу має опцію serializable_classes, і за замовчуванням об'єкти з кешу не відновлюються. Щоб кешувати моделі, їхні класи (і класи вкладених колекцій) доводиться явно дозволити.
2. Застарілі дані. Закешована модель із завантаженими зв'язками - знімок усього дерева. Змінили автора - а в кеші поста він старий, і скинути треба вже не один ключ.
3. Зміна коду. Після деплою з новим атрибутом чи кастом старі серіалізовані об'єкти можуть відновитися в неконсистентному стані.
4. Розмір. Серіалізована модель зі зв'язками займає в рази більше пам'яті Redis, ніж потрібні поля.
Що кешують замість цього:
// ідентифікатори - а моделі дістають швидким запитом за ключем
$ids = Cache::remember('posts:popular', 600, fn () => Post::popular()->limit(10)->pluck('id')->all());
$posts = Post::with('author')->findMany($ids);
// або готові масиви для відображення
$menu = Cache::remember('menu', 3600, fn () => Category::query()->get(['name', 'slug'])->toArray());
Правило: кешують результат дорогого обчислення в найпростішій формі - скаляри, масиви, ID. Дорогим зазвичай є пошук і агрегація, а не завантаження рядка за первинним ключем.
