Чим mock відрізняється від fake і spy і чому надмір моків шкодить?

Усі три замінюють справжню залежність у тесті, але перевіряють різне.

• Fake - робоча спрощена реалізація. Mail::fake() справді приймає листи, а тест перевіряє результат: що пішло, кому, з чим.
• Mock - об'єкт з очікуваннями, заданими заздалегідь: «метод charge буде викликано раз з сумою 100». Не збулося - тест падає.
• Spy - записує всі виклики, а перевірки пишуть після дії. Як mock, але читається в порядку «дія → перевірка».

$this->mock(PaymentGateway::class, function (MockInterface $mock) {
    $mock->expects('charge')->with(10000)->andReturn(new Charge('ch_1'));
});

Чому надмір моків шкодить: тест, що мокає п'ять залежностей і перевіряє порядок їхніх викликів, фіксує реалізацію, а не поведінку. Будь-який рефакторинг ламає тест, хоча для користувача нічого не змінилось, - і команда звикає «лагодити тести», а не довіряти їм.

Практичні правила:

• Мокати межі системи - зовнішні API, платежі, пошту, час - а не власні класи.
• Віддавати перевагу фейкам і перевірці стану: що записано в базу, що повернуто.
• Не мокати те, чим не володієте, напряму: краще обгорнути чужий SDK своїм інтерфейсом і підміняти його.
• Хоча б кілька тестів мають проганяти справжній ланцюжок без підмін - інакше зелений набір нічого не каже про продакшен.

Докладніше в документації: Мокінг об'єктів