Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді: Тестування

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

14 питань

Factory (фабрика) генерує фейкові дані моделей через Faker. Незамінна в тестах і сідерах.

class PostFactory extends Factory
{
    public function definition(): array
    {
        return [
            'title' => fake()->sentence(),
            'body'  => fake()->paragraphs(3, true),
        ];
    }
}
Post::factory()->count(10)->create(); // 10 записів у БД
Post::factory()->published()->make(); // стан + без збереження

«Стани» (states) дозволяють описати варіації, наприклад ->published() чи ->trashed().

Докладніше в документації: Фабрики моделей

Різниця в тому, скільки застосунку бере участь у тесті.

Feature-тест (tests/Feature) піднімає весь Laravel: маршрути, middleware, базу, контейнер. Він перевіряє поведінку так, як її бачить користувач:

it('creates an order', function () {
    $user = User::factory()->create();

    $this->actingAs($user)
        ->post('/orders', ['product_id' => 1])
        ->assertRedirect('/orders');

    expect($user->orders)->toHaveCount(1);
});

Unit-тест (tests/Unit) перевіряє один клас ізольовано й не завантажує застосунок - отже, там немає фасадів, конфігурації й бази. Він підходить для чистої логіки:

it('calculates the discount', function () {
    expect((new PriceCalculator)->withDiscount(1000, 10))->toBe(900);
});

Як обирати: у Laravel-застосунку більшість цінних тестів - feature: вони ловлять помилки на стиках, де їх найбільше, і не ламаються від рефакторингу внутрішніх класів. Unit-тести - для алгоритмів, розрахунків і класів без залежностей від фреймворку, де вони швидкі й точно вказують на поломку.

Тест створюють командою php artisan make:test, з --unit для unit-тесту.

Докладніше в документації: Тестування: створення тестів

Скидати базу між тестами. Laravel дає для цього трейти.

RefreshDatabase - стандартний вибір. Він мігрує базу один раз на прогін, а кожен тест загортає в транзакцію й відкочує її наприкінці. Швидко, бо таблиці не перестворюються.

// tests/Pest.php
pest()->extend(Tests\TestCase::class)
    ->use(Illuminate\Foundation\Testing\RefreshDatabase::class)
    ->in('Feature');

LazilyRefreshDatabase - те саме, але мігрує лише тоді, коли тест справді звернувся до бази. Тести без бази стають швидшими.

DatabaseMigrations і DatabaseTruncation скидають базу повністю: перестворюють чи очищують таблиці. Значно повільніше - потрібні, коли код сам керує транзакціями чи з'єднаннями, і обгортка RefreshDatabase йому заважає.

Що ще ділять тести, крім бази:

  • кеш і сесію - у тестах їх тримають на драйвері array, що живе один запит;
  • статичні властивості й синглтони, які пережили тест;
  • файли - тому для дисків беруть Storage::fake().

Ознака проблеми: тести проходять поодинці, але падають разом чи в іншому порядку.

Докладніше в документації: Скидання бази після кожного тесту

Laravel має тестування з коробки поверх PHPUnit; популярна надбудова - Pest із лаконічним синтаксисом.

it('creates a post', function () {
    $user = User::factory()->create();

    $response = $this->actingAs($user)->post('/posts', [
        'title' => 'Hello',
    ]);

    $response->assertRedirect();
    $this->assertDatabaseHas('posts', ['title' => 'Hello']);
});
  • Feature-тести перевіряють HTTP-флоу (більшість тестів); Unit - окремі класи ізольовано.
  • Трейт RefreshDatabase ізолює тести, відкочуючи зміни після кожного; дані генерують фабрики.
  • actingAs($user) автентифікує користувача для захищених маршрутів.

Корисні асерції: assertStatus, assertSee, assertJson, assertDatabaseHas, assertRedirect, assertAuthenticated.

Мокінг - ізоляція від зовнішніх ефектів (API, листи, черги):

Mail::fake();         Mail::assertSent(OrderShipped::class);
Queue::fake();        Queue::assertPushed(ProcessPodcast::class);
Notification::fake(); Http::fake();

// мок сервісу через контейнер
$this->mock(PaymentGateway::class)
    ->shouldReceive('charge')->once()->andReturn(true);

Запуск: php artisan test, --filter=PostTest, --parallel (швидше).

Докладніше в документації: Тестування

Підмінити відповідний фасад фейком: він перехопить відправку, а тест перевірить, що вона сталася з правильними даними.

it('notifies the customer when the order ships', function () {
    Notification::fake();
    Mail::fake();
    Queue::fake();

    $order = Order::factory()->create();
    $order->ship();

    Notification::assertSentTo($order->customer, OrderShipped::class);
    Mail::assertSent(InvoiceMail::class, fn ($mail) => $mail->hasTo($order->customer->email));
    Queue::assertPushed(SyncWithWarehouse::class);
});

Які фейки є: Mail, Notification, Queue, Bus (бачить ще й ланцюжки й пакети), Event, Storage, Http, Process, Exceptions.

Пастки:

  • Event::fake() без аргументів глушить усі події, включно з подіями моделей, на яких можуть триматися генерація UUID чи Observer. Підробляйте лише потрібні: Event::fake([OrderShipped::class]).
  • Фейк не перевіряє, що робота виконується. Queue::assertPushed() доводить, що завдання поставлено, але не що його handle() працює. Код самого завдання тестують окремо - викликаючи його напряму.
  • Mailable можна перевірити без відправки: (new InvoiceMail($order))->assertSeeInHtml($order->number).

Докладніше в документації: Тестування надсилання листів

HTTP-тести Laravel мають методи для JSON-запитів і перевірки відповіді.

it('creates a post via the API', function () {
    Sanctum::actingAs(User::factory()->create(), ['posts:write']);

    $this->postJson('/api/posts', ['title' => 'Черги в Laravel'])
        ->assertCreated()
        ->assertJsonPath('data.title', 'Черги в Laravel')
        ->assertJsonStructure(['data' => ['id', 'title', 'created_at']]);
});

it('rejects a post without a title', function () {
    Sanctum::actingAs(User::factory()->create(), ['posts:write']);

    $this->postJson('/api/posts', [])
        ->assertUnprocessable()
        ->assertInvalid(['title']);
});

Що варто знати:

  • postJson() ставить Accept: application/json, тож помилки валідації приходять як 422 з JSON, а не редиректом.
  • assertJsonPath() перевіряє одне значення за шляхом, assertJson() - частковий збіг, assertExactJson() - точний.
  • Флюентні перевірки дозволяють описати структуру з типами й гарантувати, що зайвих полів немає:
->assertJson(fn (AssertableJson $json) => $json
    ->where('data.id', $post->id)
    ->whereType('data.title', 'string')
    ->missing('data.author.password')
    ->etc());
  • Автентифікація: actingAs() для сесії, Sanctum::actingAs() з переліком здатностей для токенів.

Докладніше в документації: Тестування JSON API

Керувати часом застосунку з тесту, а не чекати.

it('expires a subscription after 30 days', function () {
    $this->freezeTime();

    $subscription = Subscription::factory()->create();

    $this->travel(31)->days();

    expect($subscription->fresh()->isExpired())->toBeTrue();
});

Інструменти:

  • freezeTime() - зупиняє now(), щоб час не зсувався між рядками тесту.
  • travel(5)->minutes(), travelTo($date), travelBack() - зсувають час застосунку.
  • Те саме вміє Carbon::setTestNow().

Що варто винести з цього: такий тест працює, лише поки код бере час через now() чи Carbon. Виклики time(), date() чи new \DateTime() бачать справжній годинник і тест обійдуть.

Чистіший шлях для доменного коду - передавати момент явно:

public function isExpired(CarbonImmutable $now): bool
{
    return $this->ends_at->lessThan($now);
}

Тоді тест взагалі не потребує підміни часу, а метод стає чистою функцією. Корисні випадки для перевірки: межі (рівно 30 днів), перехід доби, часові пояси й літній час.

Докладніше в документації: Робота з часом

Підмінити HTTP-клієнт Laravel фейковими відповідями, щоб тест не залежав від мережі й чужого сервісу.

it('imports exchange rates', function () {
    Http::fake([
        'api.rates.example/*' => Http::response(['usd' => 41.2], 200),
        '*' => Http::response(status: 500),
    ]);

    (new ImportRates)->handle();

    expect(Rate::latest()->value('usd'))->toBe(41.2);

    Http::assertSent(fn (Request $request) => str_contains($request->url(), 'api.rates.example')
        && $request->hasHeader('Authorization'));
});

Що варто знати:

  • Шаблони URL з * підмінюють групи запитів. Запит, що не збігся з жодним шаблоном, піде в мережу насправді.
  • Http::preventStrayRequests() забороняє такі запити: будь-який непідмінений кидатиме виняток. Його вмикають у TestCase чи Pest.php для всього набору.
  • Http::sequence() повертає різні відповіді на послідовні виклики - так перевіряють повтори після помилки.
  • Помилки теж тестують: таймаут, 429, 500 - саме там зазвичай ховаються баги обробки.

Межа фейку: він закріплює ваше уявлення про чужий API. Коли провайдер змінить формат, тести лишаться зеленими - тому корисні контрактні перевірки чи хоча б моніторинг справжніх відповідей у проді.

Докладніше в документації: HTTP-клієнт: тестування

BDD розширює TDD, зміщуючи фокус на поведінку системи з погляду бізнесу/користувача, а не на технічні деталі. Сценарії описують зрозумілою мовою (Gherkin: Given-When-Then).

Scenario: Успішний вхід
  Given користувач зареєстрований
  When він вводить правильні дані
  Then він потрапляє на дашборд

У PHP-екосистемі - Behat. Pest також заохочує «describe behavior» стиль:

it('redirects to dashboard after login', function () {
    // ...
});

Цінність BDD - спільна мова між розробниками, QA та бізнесом; тести стають живою документацією очікуваної поведінки.

Для Livewire - хелпер livewire() (із pest-plugin-livewire):

livewire(SearchPosts::class)
    ->set('query', 'laravel')
    ->assertSee('Laravel Queues')
    ->call('clear')
    ->assertSet('query', '')
    ->assertDispatched('posts-updated');

Для Filament - спершу автентифікуйте користувача, потім тестуйте сторінки ресурсів:

livewire(CreatePost::class)
    ->fillForm(['title' => 'Hello'])
    ->call('create')
    ->assertHasNoFormErrors();

livewire(ListPosts::class)
    ->callAction(TestAction::make('publish')->table($post))
    ->assertNotified();

Ключові асерти: assertSet, assertSee, assertDispatched, assertHasFormErrors, assertCanSeeTableRecords.

Усі три замінюють справжню залежність у тесті, але перевіряють різне.

  • Fake - робоча спрощена реалізація. Mail::fake() справді приймає листи, а тест перевіряє результат: що пішло, кому, з чим.
  • Mock - об'єкт з очікуваннями, заданими заздалегідь: «метод charge буде викликано раз з сумою 100». Не збулося - тест падає.
  • Spy - записує всі виклики, а перевірки пишуть після дії. Як mock, але читається в порядку «дія → перевірка».
$this->mock(PaymentGateway::class, function (MockInterface $mock) {
    $mock->expects('charge')->with(10000)->andReturn(new Charge('ch_1'));
});

Чому надмір моків шкодить: тест, що мокає п'ять залежностей і перевіряє порядок їхніх викликів, фіксує реалізацію, а не поведінку. Будь-який рефакторинг ламає тест, хоча для користувача нічого не змінилось, - і команда звикає «лагодити тести», а не довіряти їм.

Практичні правила:

  • Мокати межі системи - зовнішні API, платежі, пошту, час - а не власні класи.
  • Віддавати перевагу фейкам і перевірці стану: що записано в базу, що повернуто.
  • Не мокати те, чим не володієте, напряму: краще обгорнути чужий SDK своїм інтерфейсом і підміняти його.
  • Хоча б кілька тестів мають проганяти справжній ланцюжок без підмін - інакше зелений набір нічого не каже про продакшен.

Докладніше в документації: Мокінг об'єктів

Спершу виміряти, потім лагодити найповільніше.

1. Знайти повільні тести:

php artisan test --profile

Зазвичай кілька тестів забирають більшу частину часу - справжні HTTP-запити, sleep(), сідер з тисячами рядків.

2. Паралельний запуск:

php artisan test --parallel

Laravel створює окрему тестову базу на кожен процес. Тести мають бути незалежними: спільні файли, кеш чи зовнішні ресурси під паралеллю дадуть «моргаючі» падіння.

3. Дешевші налаштування:

  • WithCachedConfig (Laravel 13) - конфігурація збирається один раз, а не на кожен тест;
  • LazilyRefreshDatabase - тести без бази не мігрують її;
  • драйвери array для кешу й сесії, sync для черги, низький BCRYPT_ROUNDS для хешування.

4. Менше роботи в самих тестах:

  • створювати рівно ті дані, які перевіряються, а не викликати важкий сідер;
  • make() замість create(), де база не потрібна;
  • підміняти мережу (Http::fake()) і час (travel()), а не чекати.

5. Ширше: на CI розбивати набір між машинами (--shard у Pest), а локально запускати лише тести, яких торкнулися зміни (--tia у Pest 5).

Швидкий набір - не розкіш: тести, які йдуть 25 хвилин, розробники перестають запускати локально.

Докладніше в документації: Паралельний запуск тестів

Зробити так, щоб N+1 ламав тест, а не тихо пригальмовував сторінку в проді.

1. Заборонити ліниве завантаження поза продакшеном:

// AppServiceProvider::boot()
Model::preventLazyLoading(! $this->app->isProduction());

Тепер звернення до незавантаженого зв'язку в циклі кидає LazyLoadingViolationException - і будь-який тест сторінки, що це робить, впаде. Часто вмикають разом Model::shouldBeStrict(), який ще й ловить звернення до відсутніх атрибутів.

2. Обмежити кількість запитів для критичної сторінки (Laravel 13):

it('loads the orders page in a fixed number of queries', function () {
    Order::factory()->count(20)->hasItems(3)->create();

    $this->expectsDatabaseQueryCount(4);

    $this->actingAs(User::factory()->admin()->create())
        ->get('/admin/orders')
        ->assertOk();
});

Важливо: тестові дані мають бути «множинними». N+1 не видно на одному записі - один пост з одним коментарем дасть два запити і з with(), і без. Тест має створювати кілька записів, щоб різниця між «2 запити» і «21 запит» проявилася.

Альтернатива в Laravel 12+ - Model::automaticallyEagerLoadRelationships(), що сам довантажує зв'язки для всієї колекції. Але тест з лічильником запитів корисний і тоді: він фіксує, що сторінка не деградує з часом.

Докладніше в документації: Заборона лінивого завантаження

Це тести не поведінки, а структури коду: які класи де лежать, від чого залежать, що їм заборонено. У Pest вони пишуться функцією arch().

arch('models extend Eloquent')
    ->expect('App\Models')
    ->toExtend(Illuminate\Database\Eloquent\Model::class);

arch('no debugging leftovers')
    ->expect(['dd', 'dump', 'ray', 'var_dump'])
    ->not->toBeUsed();

arch('controllers stay thin')
    ->expect('App\Http\Controllers')
    ->not->toUse('Illuminate\Support\Facades\DB');

arch()->preset()->laravel();
arch()->preset()->security();

Що ними зручно фіксувати:

  • забуті dd() і dump(), які інакше потрапляють у продакшен;
  • межі шарів: домен не залежить від HTTP, контролери не пишуть сирі запити;
  • угоди: усі завдання реалізують ShouldQueue, усі enum - у App\Enums, класи final чи readonly, де так домовились;
  • небезпечні функції: eval, exec, md5 для паролів (пресет security).

Навіщо, якщо є code review: рев'ю помічає порушення вибірково й залежить від уважності, а тест перевіряє кожен коміт. Архітектурні рішення, записані тестом, переживають зміну команди - їх не треба переказувати новачкам.

Обережно: правило без причини дратує й обходиться. Кожне має відповідати реальній домовленості, а не смаку.

Докладніше в документації: Тестування: вступ