Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді: Безпека

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

11 питань

CSRF (Cross-Site Request Forgery) - це атака, коли сторонній сайт змушує браузер автентифікованого користувача надіслати небажаний запит на ваш застосунок, використовуючи його активну сесію (наприклад, прихована форма, що переказує гроші).

Як Laravel захищає: для кожної активної сесії генерується унікальний CSRF-токен. Middleware ValidateCsrfToken перевіряє цей токен для всіх «небезпечних» методів - POST, PUT, PATCH, DELETE. Запити без валідного токена відхиляються з кодом 419.

У формах додають директиву @csrf, яка вставляє прихований інпут із токеном:

<form method="POST" action="/profile">
    @csrf
    <input name="email" type="email">
    <button>Зберегти</button>
</form>

Для AJAX токен передають у заголовку X-CSRF-TOKEN (зазвичай із <meta name="csrf-token">):

fetch('/profile', {
    method: 'POST',
    headers: { 'X-CSRF-TOKEN': token },
});

GET-запити токена не потребують (вони мають бути безпечними й не змінювати стан). Для stateless API на токенах (Sanctum) CSRF не застосовується.

Докладніше в документації: CSRF-захист

Mass Assignment - це присвоєння групи атрибутів моделі з масиву (наприклад, Model::create($request->all())). Вразливість виникає, коли користувач підкидає неочікувані поля (скажімо, is_admin).

Захист - білий або чорний список у моделі:

protected $fillable = ['title', 'body']; // дозволено лише ці
// або
protected $guarded = ['id', 'is_admin']; // заборонено ці

Найкраща практика: не передавати $request->all(), а валідувати й передавати $request->validated().

Докладніше в документації: Mass Assignment

Eloquent і конструктор запитів передають значення окремо від SQL - прив'язками параметрів (prepared statements). База отримує WHERE email = ? і значення поруч, тож введення користувача ніколи не стає частиною команди.

User::where('email', $request->email)->first();   // безпечно

Де захист перестає працювати:

  1. Сирі методи з підставленим значенням:
User::whereRaw("email = '{$request->email}'")->first();     // ін'єкція
User::whereRaw('email = ?', [$request->email])->first();    // безпечно

Те саме для selectRaw, orderByRaw, DB::statement(), DB::raw().

  1. Назви колонок з введення. PDO не прив'язує назви колонок:
Post::orderBy($request->input('sort'))->get();   // небезпечно

Колонку беруть зі списку дозволених:

$sort = in_array($request->sort, ['title', 'created_at'], true) ? $request->sort : 'created_at';
  1. Ключі масиву в update() з $request->all() - це вже масове присвоєння, від якого захищають $fillable і validated().

Правило: усе, що прийшло від користувача, - тільки значеннями через прив'язки, ніколи не частиною SQL.

Докладніше в документації: Сирі вирази

Signed URL - посилання з криптографічним підписом у query-рядку. Якщо хтось змінить URL, підпис стане недійсним - підробка неможлива без APP_KEY.

// згенерувати
URL::signedRoute('unsubscribe', ['user' => $id]);
URL::temporarySignedRoute('download', now()->addMinutes(30), ['file' => $id]);
// перевірити (middleware або вручну)
Route::get('/download/{file}', ...)->middleware('signed');

Застосування: посилання-відписки в листах, тимчасові посилання на скачування, підтвердження email - там, де потрібен захищений доступ без автентифікації. temporarySignedRoute додає термін дії.

Докладніше в документації: Підписані URL

APP_KEY - ключ, яким Laravel шифрує й підписує дані.

Що від нього залежить:

  • шифровані cookie, зокрема сесійна;
  • Crypt::encrypt() і каст encrypted у моделях;
  • підписані URL (URL::signedRoute());
  • зашифровані завдання черги (ShouldBeEncrypted).

Паролі від нього не залежать - вони хешуються bcrypt чи argon2, а не шифруються.

Якщо ключ змінити: усі сесії завершаться (cookie не розшифруються), підписані посилання перестануть працювати, а зашифровані колонки в базі стане неможливо прочитати.

Як змінити без цього: старий ключ переносять у APP_PREVIOUS_KEYS. Laravel шифрує новим, а розшифровує по черзі новим і попередніми.

Якщо ключ витік - зловмисник може підробляти cookie й підписані URL, розшифрувати дані з бази. Тому:

  1. згенерувати новий ключ, старий - тимчасово в APP_PREVIOUS_KEYS;
  2. перешифрувати дані з кастом encrypted новим ключем;
  3. прибрати старий ключ з APP_PREVIOUS_KEYS.

Ключ не комітять у репозиторій і не логують; для .env у репозиторії є php artisan env:encrypt.

Докладніше в документації: Плавна ротація ключів шифрування

Завантаження файлів - одна з найчастіших дір: файл може виявитися скриптом, перезаписати чужий файл чи покласти сервер розміром.

Валідація:

$request->validate([
    'avatar' => ['required', File::image()->max('2mb')->dimensions(Rule::dimensions()->maxWidth(4000))],
    'contract' => ['required', 'file', 'mimes:pdf', 'max:10240'],
]);
  • mimes визначає тип за вмістом, а не за назвою;
  • extensions перевіряє розширення, яке дав користувач - корисно разом з mimes;
  • max - у кілобайтах; ліміт розміру тіла запиту ще й на вебсервері.

Збереження:

  • ім'я - hashName() (випадкове) і розширення - extension() (за вмістом). getClientOriginalName() можна підробити, зокрема з ../ у шляху;
  • приватні документи - на приватний диск, віддавати через контролер з перевіркою прав чи temporaryUrl();
  • публічний диск ніколи не має виконувати PHP: файли віддає вебсервер як статику.

Обробка:

  • зображення перекодувати (Laravel 13: $request->image('avatar')->toWebp()) - нове кодування зазвичай відкидає вбудований у файл сторонній вміст і метадані на кшталт геолокації (результат варто перевірити для свого драйвера);
  • великі файли обробляти в черзі.

Оригінальне ім'я файлу, якщо воно потрібне людям, зберігають окремо в базі й екранують при виводі.

Докладніше в документації: Інформація про завантажений файл

Шифрування в Laravel - симетричне, з ключем APP_KEY, алгоритм за замовчуванням AES-256-CBC з підписом HMAC (чи AES-GCM з вбудованою автентифікацією). Зашифроване значення не можна ні прочитати, ні непомітно змінити без ключа.

use Illuminate\Support\Facades\Crypt;

$token = Crypt::encryptString($apiToken);
$apiToken = Crypt::decryptString($token);

encryptString чи encrypt:

  • encryptString() / decryptString() - шифрує рядок як є;
  • encrypt() / decrypt() (і хелпери encrypt(), decrypt()) спершу серіалізують значення через serialize() - можна шифрувати масиви й об'єкти, але при розшифруванні викликається unserialize(). Для рядків краще encryptString.

Результат - base64 від JSON з полями iv, value, mac (чи tag для GCM). Він довший за вихідний рядок: для колонки бази потрібен text, а не короткий varchar.

Помилки розшифрування:

try {
    $value = Crypt::decryptString($payload);
} catch (DecryptException $e) {
    // значення пошкоджено, підроблено чи зашифровано іншим ключем
}

Ротація ключа. Якщо просто замінити APP_KEY, усе зашифроване старим ключем стане нечитабельним: cookie, сесії, поля з cast encrypted, збережені токени. Для плавної заміни:

APP_KEY="base64:NEW..."
APP_PREVIOUS_KEYS="base64:OLD..."
  • шифрування - завжди новим ключем;
  • розшифрування - спершу новим, потім по черзі старими з APP_PREVIOUS_KEYS;
  • користувачі не розлогінюються, дані читаються.

Але старі ключі треба колись прибрати: дані в базі, зашифровані старим ключем, лишаються такими, доки їх не перезаписати. Після ротації - команда чи задача, що читає й зберігає ці записи заново (вони перешифровуються новим ключем), і лише потім видалення старого ключа з APP_PREVIOUS_KEYS.

Що не шифрувати через Crypt:

  • паролі - їх хешують (Hash::make), а не шифрують: розшифрувати пароль неможливо має бути навіть для вас;
  • поля, за якими шукаєте: зашифроване значення щоразу різне (випадковий IV), тому where('email', ...) не спрацює. Для пошуку - окрема колонка з хешем (HMAC) значення.

Ключ - єдиний секрет усієї схеми. Витік APP_KEY разом з дампом бази - це витік усіх зашифрованих даних.

Докладніше в документації: Плавна ротація ключів шифрування

  • Паролі - лише одностороннє хешування (Bcrypt/Argon2): Hash::make() / Hash::check(). Ніколи не шифрування й не власні алгоритми.
  • PII (двостороннє) - Crypt::encryptString() або каст encrypted на атрибуті моделі:
    protected $casts = ['ssn' => 'encrypted'];
    
  • Ключі та секрети - у .env / секретних сховищах (AWS Secrets Manager, Vault), не в git. Ротація APP_KEY потребує перешифрування.
  • Транзит - лише HTTPS/TLS.
  • Логи - маскувати PII; уникати dd() у проді.
  • Доступ - принцип найменших привілеїв, audit log (наприклад, spatie/laravel-activitylog).

Докладніше в документації: Шифрування

CSP - HTTP-заголовок, що визначає, з яких джерел дозволено завантажувати ресурси (скрипти, стилі, зображення). Це потужний захист від XSS: навіть якщо зловмисник впровадить <script>, браузер не виконає його, якщо джерело не дозволене.

Content-Security-Policy: default-src 'self';
    script-src 'self' https://cdn.example.com;
    img-src 'self' data:;

У Laravel заголовок додають через middleware (вручну або пакетом на кшталт spatie/laravel-csp).

Практики:

  • Уникати 'unsafe-inline' - використовувати nonce для інлайн-скриптів.
  • Спершу режим report-only (Content-Security-Policy-Report-Only) зі збором звітів, щоб не зламати сайт.

За балансувальником чи CDN застосунок бачить з'єднання від проксі, а справжні дані клієнта приходять у заголовках X-Forwarded-For, X-Forwarded-Proto, X-Forwarded-Host.

Без налаштування:

  • $request->ip() повертає IP балансувальника - обмеження частоти й журнали «бачать» одного клієнта;
  • $request->secure() - false, і Laravel генерує посилання з http://.

Довірені проксі:

->withMiddleware(function (Middleware $middleware): void {
    $middleware->trustProxies(at: ['10.0.0.0/8']);
})

Laravel читає X-Forwarded-* лише від цих адрес. at: '*' безпечний, тільки коли застосунок недоступний напряму, - інакше будь-хто надішле X-Forwarded-For: 1.2.3.4 і обійде обмеження частоти чи журнали.

Довірені хости: абсолютні URL будуються з заголовка Host. Якщо вебсервер пропускає будь-який хост, запит на скидання пароля з підробленим Host дасть лист з посиланням на домен зловмисника - разом з токеном.

$middleware->trustHosts(at: ['^example\.com$'], subdomains: true);

Краще, коли вебсервер узагалі не приймає невідомі хости.

За Cloudflare реальний IP приходить ще й у CF-Connecting-IP; довіряти йому можна лише для запитів з діапазонів Cloudflare.

Докладніше в документації: Налаштування довірених проксі

Перебір (/invoices/1, /invoices/2...) і скрапінг шукають дані, які віддаються без достатніх перевірок, або просто вивантажують усе відкрите.

Перша лінія - авторизація. Кожен запис перевіряється політикою, а запити списків починаються від власника. Якщо цього немає, решта заходів лише гальмує витік.

Не розкривати існування: для чужих ресурсів - 404, а не 403 (Response::denyAsNotFound()), щоб перебір не відрізняв «чуже» від «немає».

Обмеження частоти з розумом:

RateLimiter::for('lookups', function (Request $request) {
    return Limit::perMinute(10)
        ->by($request->user()?->id ?: $request->ip())
        ->after(fn (Response $response) => $response->status() === 404);
});

after() рахує лише 404 - звичайні користувачі не впираються в ліміт, а перебір швидко зупиняється.

Непередбачувані ідентифікатори (UUID, ULID) у публічних URL ускладнюють перебір, але не замінюють авторизацію.

Проти масового збору відкритих даних:

  • пагінація з обмеженням розміру сторінки, без «віддати все»;
  • ліміти для гостей суворіші, ніж для автентифікованих;
  • захист на рівні CDN (WAF, challenge) для явних ботів - він дешевший за обробку в PHP;
  • моніторинг: різкий ріст 404 з одного джерела - сигнал.

Докладніше в документації: Обмеження частоти на основі відповіді