Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді: Авторизація

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

9 питань

Права описують у Gate або Policy, а перевіряють у трьох місцях: контролері, шаблоні й формі запиту.

У контролері - authorize(), який кидає 403 сам:

public function update(Request $request, Post $post)
{
    $this->authorize('update', $post);

    // сюди дійде лише той, кому можна
}

Або через фасад, коли потрібна саме перевірка, а не зупинка:

if (Gate::allows('update', $post)) {
    // ...
}

if ($request->user()->cannot('update', $post)) {
    abort(403);
}

У Blade - директиви, які ховають те, чого не можна:

@can('update', $post)
    <a href="{{ route('posts.edit', $post) }}">Редагувати</a>
@endcan

@cannot('update', $post)
    <span>Тільки перегляд</span>
@endcannot

У маршруті - middleware can:

Route::put('/posts/{post}', [PostController::class, 'update'])
    ->middleware('can:update,post');

Важливо: @can у шаблоні лише ховає кнопку. Це зручність для користувача, а не захист - без перевірки в контролері запит усе одно можна надіслати вручну. Перевірка на сервері обовʼязкова завжди, навіть коли кнопки не видно.

Докладніше в документації: Авторизація

За замовчуванням гейти й політики для неавтентифікованого відвідувача повертають false - навіть не викликаючи метод. Це безпечний дефолт: забута перевірка не відкриє дію гостям.

Щоб метод викликався й для гостя, параметр користувача роблять необов'язковим:

class PostPolicy
{
    public function view(?User $user, Post $post): bool
    {
        if ($post->is_published) {
            return true;              // опубліковане бачать усі
        }

        return $user?->id === $post->user_id;   // чернетку - лише автор
    }
}

Де це потрібно: публічний вміст із винятками - опубліковані статті для всіх, чернетки для автора; файли, частина яких доступна без входу.

Пастка: код усередині має пам'ятати про null - звернення $user->id без ?-> впаде на гостеві.

Для дій, які гостям не дозволені ніколи (редагування, видалення), параметр лишають обов'язковим - тоді Laravel відмовить ще до виклику методу.

Докладніше в документації: Гості

  • Gate - замикання для простих, не прив'язаних до моделі перевірок.
  • Policy - клас, що групує правила авторизації навколо конкретної моделі.
// Gate
Gate::define('view-admin', fn (User $u) => $u->is_admin);

// Policy
class PostPolicy
{
    public function update(User $user, Post $post): bool
    {
        return $user->id === $post->user_id;
    }
}

Застосування:

$this->authorize('update', $post); // у контролері
@can('update', $post) ... @endcan // у Blade
$user->can('update', $post); // будь-де

Політики автоматично відкривають 403 при відмові.

Докладніше в документації: Авторизація (Gates та Policies)

bool каже лише «можна» чи «ні». Response дає ще й пояснення та керує тим, що побачить користувач.

Повідомлення про причину:

public function update(User $user, Post $post): Response
{
    if ($post->is_locked) {
        return Response::deny('Статтю заблоковано модератором.');
    }

    return $user->id === $post->user_id
        ? Response::allow()
        : Response::deny('Ви не автор цієї статті.');
}

Коли Gate::authorize('update', $post) кидає AuthorizationException, це повідомлення потрапляє у відповідь 403. Без винятку його можна прочитати через Gate::inspect() - наприклад, щоб показати підказку біля неактивної кнопки.

404 замість 403:

return $user->id === $invoice->user_id
    ? Response::allow()
    : Response::denyAsNotFound();

403 підтверджує, що рахунок з таким номером існує. Для приватних ресурсів 404 нічого не розкриває - стороння людина не відрізнить чужий рахунок від неіснуючого. Є й denyWithStatus() для довільного коду.

Коли досить bool: коли причина очевидна й однакова - «не власник». Response окупається, де причин кілька або сам факт існування ресурсу приватний.

Докладніше в документації: Відповіді політик

Усі три способи ведуть до тієї самої політики - різниця в тому, коли перевірка спрацьовує і які дані їй доступні.

Middleware can - найраніше, ще до контролера:

Route::put('/posts/{post}', [PostController::class, 'update'])
    ->middleware('can:update,post');

Модель береться з прив'язки маршруту. Добре, коли рішення залежить лише від користувача й моделі з URL.

Form Request authorize() - перед валідацією:

public function authorize(): bool
{
    return $this->user()->can('update', $this->route('post'));
}

Зручно, коли запит і так має Form Request: права й правила даних в одному класі.

У контролері Gate::authorize() - коли рішення залежить від чогось, що з'являється лише в коді: від даних запиту чи від іншої моделі.

Gate::authorize('transfer', [$account, $request->integer('amount')]);

У Laravel 11+ базовий контролер порожній, тож $this->authorize() доступний лише з трейтом AuthorizesRequests.

Що важливо незалежно від способу: перевірка має бути на сервері для кожної дії. Схована кнопка в Blade чи Livewire не захищає - запит можна відправити напряму. І в Livewire публічний метод компонента - теж ендпойнт, який перевіряє права сам.

Докладніше в документації: Авторизація дій через політики

Через перевірку, що виконується перед усіма іншими.

Для всього застосунку - Gate::before():

// AppServiceProvider::boot()
Gate::before(function (User $user, string $ability) {
    return $user->isSuperAdmin() ? true : null;
});

Для однієї політики - метод before():

public function before(User $user, string $ability): ?bool
{
    return $user->isSuperAdmin() ? true : null;
}

Головне - повертати null, а не false, для всіх, хто не суперадмін. null означає «не вирішую, перевіряй далі», а false заборонив би дію всім іншим, не дійшовши до політики.

Gate::after() - навпаки, спрацьовує після перевірок і впливає на результат, лише якщо гейт чи політика повернули null. Зручно для правила за замовчуванням.

Обережно з «усім можна»:

  • суперадмін через before обійде навіть правила, які мали б діяти для всіх, - наприклад, «не можна видалити оплачене замовлення»; такі бізнес-обмеження краще перевіряти окремо від прав;
  • дії суперадміна варто журналювати;
  • для гнучкої моделі ролей і прав зазвичай беруть пакет на кшталт spatie/laravel-permission, а before лишають для однієї надролі.

Докладніше в документації: Фільтри політик

Починається все з простого $user->is_admin, далі зʼявляється редактор, потім модератор - і умови розповзаються по коду.

Крок перший - роль як enum:

enum Role: string
{
    case Admin = 'admin';
    case Editor = 'editor';
    case Author = 'author';
}

Це вже краще за рядки, але перевірки виду $user->role === Role::Editor розкидані по контролерах ламаються, щойно права ролі змінюються.

Крок другий - права, а не ролі. Код питає «чи можна публікувати», а не «чи ти редактор»:

Gate::define('publish', fn (User $user) => $user->hasPermission('publish'));

Роль стає лише набором прав, і зміна набору не потребує правок у коді.

Policy для дій над моделлю:

class PostPolicy
{
    public function update(User $user, Post $post): bool
    {
        return $user->hasPermission('posts.update')
            || $post->author_id === $user->id;
    }
}

before() для суперкористувача - щоб не дублювати перевірку в кожному методі:

public function before(User $user): ?bool
{
    return $user->isAdmin() ? true : null;
}

Повертати треба саме null, а не false: false заборонить дію остаточно й не дасть іншим методам відпрацювати.

Коли брати пакет. spatie/laravel-permission дає ролі, права й кеш перевірок з коробки. Він доречний, коли набір прав змінюють з адмінки; якщо ролей три й вони зашиті в код, enum із Policy простіший.

Що не забути: перевірки прав кешуються не самі - на кожен запит це кілька звернень до бази, тому права користувача варто завантажувати разом із ним.

Докладніше в документації: Авторизація

Політика відповідає на питання про один об'єкт: «чи може цей користувач переглянути цей рахунок?». Але дані витікають і там, де об'єкти беруться списком чи через вкладені маршрути, - і туди політика не дотягується, якщо її не викликали.

Три місця, де це трапляється:

1. Списки. Політика view не фільтрує Invoice::paginate(). Якщо запит не обмежено, сторінка покаже всі рахунки:

$invoices = $request->user()->invoices()->latest()->paginate();

Запит має починатися від користувача (чи від команди / тенанта), а не від моделі.

2. Вкладені маршрути. /users/{user}/posts/{post} без обмеження знайде пост 99, навіть якщо він належить іншому користувачу:

Route::get('/users/{user}/posts/{post}', ...)->scopeBindings();

scopeBindings() шукає пост через $user->posts(), а не по всій таблиці.

3. Пошук, експорт, API, черги. Будь-який код, що збирає дані поза звичайним контролером, - звіт, CSV, ендпойнт пошуку, - теж має обмежувати запит.

Як зробити це системно: глобальний скоп на модель для мультитенантності (з обережністю до withoutGlobalScopes()), репозиторій чи запит, що завжди починається від власника, і тест «користувач A не бачить даних користувача B» для кожного ендпойнта зі списком. UUID замість числових ID від цього не рятують - вони лише ускладнюють перебір.

Докладніше в документації: Обмеження прив'язки моделей

Права ламаються тихо: забута перевірка не дає помилки, вона просто дозволяє зайве. Тому їх тестують на двох рівнях.

1. Правило - напряму, через can():

it('lets only the author edit a draft', function () {
    $author = User::factory()->create();
    $post = Post::factory()->draft()->for($author)->create();

    expect($author->can('update', $post))->toBeTrue()
        ->and(User::factory()->create()->can('update', $post))->toBeFalse();
});

can() проходить увесь шлях: before, саму політику, after. Тест швидкий і точно вказує, яке правило зламалося.

2. Ендпойнт - що перевірку справді викликають:

it('forbids editing someone else\'s post', function () {
    $post = Post::factory()->create();

    $this->actingAs(User::factory()->create())
        ->put("/posts/{$post->id}", ['title' => 'Чуже'])
        ->assertForbidden();

    expect($post->fresh()->title)->not->toBe('Чуже');
});

Ідеальна політика нічого не варта, якщо контролер її не викликав - цей тест ловить саме таке.

Що варто покривати обов'язково:

  • «користувач A не бачить і не змінює даних користувача B» для кожного ресурсу;
  • гість, звичайний користувач, власник, адмін - матриця ролей для ключових дій;
  • списки й експорт, а не лише окремі сторінки;
  • denyAsNotFound() - що повертається саме 404.

Архітектурний тест на кшталт «кожен метод контролера, що змінює дані, викликає Gate::authorize» складно написати надійно, тому покладаються на тести ендпойнтів.

Докладніше в документації: Авторизація через модель користувача