Події, логи, метрики, кліки мають особливий профіль: лише вставки, рідкісні оновлення, читання переважно свіжих даних, і постійне видалення старих. Звичайна таблиця з таким навантаженням за рік-два стає проблемою.
Принципи:
1. Append-only. Рядки не оновлюються - лише додаються. Немає мертвих версій, менше роботи для вакууму, таблиця залишається компактною. Якщо подію треба «виправити» - нова подія, а не UPDATE.
2. Партиціонування за часом:
CREATE TABLE events (
id bigint GENERATED ALWAYS AS IDENTITY,
occurred_at timestamptz NOT NULL,
type text NOT NULL,
user_id bigint,
payload jsonb,
PRIMARY KEY (id, occurred_at)
) PARTITION BY RANGE (occurred_at);
- Видалення старих даних -
DROPчиDETACHпартиції, миттєво й без навантаження. - Запити за останні дні читають лише свіжі партиції.
- Партиції створюються наперед (
pg_partmanчи заплановане завдання).
3. Мінімум індексів. Кожен індекс - ціна кожної вставки. Часто достатньо BRIN за часом і B-tree лише на тих полях, за якими справді шукають окремі записи.
4. Пакетний запис. Не INSERT на кожну подію з веб-запиту, а накопичення в черзі чи буфері й вставка порціями (або COPY). Це в рази зменшує навантаження.
5. Вузькі рядки. Типи з мінімальним розміром, порядок колонок з урахуванням вирівнювання, довідники замість повторюваних рядків, payload у jsonb лише для справді змінних даних.
6. Агрегати окремо. Дашборди читають не сирі події, а попередньо агреговані таблиці (за годину, день), що оновлюються пакетно чи матеріалізованими поданнями.
7. Політика зберігання. Сирі події - 30-90 днів, агрегати - роками, архів - в об'єктному сховищі (Parquet в S3).
Коли PostgreSQL уже не той інструмент: мільярди подій на день і аналітичні запити по всьому обсягу - тут колоночні сховища (ClickHouse, BigQuery) чи розширення на кшталт TimescaleDB дають на порядки кращу швидкість і стиснення.