Чим text відрізняється від varchar(n) у PostgreSQL?

У PostgreSQL text, varchar і varchar(n) зберігаються однаково й працюють з однаковою швидкістю. Різниця лише в тому, що varchar(n) додає перевірку довжини.

• text - рядок довільної довжини.
• varchar(n) - рядок не довший за n символів (не байтів). Довший - помилка.
• varchar без довжини - те саме, що text.
• char(n) - доповнюється пробілами до n. Майже ніколи не потрібен: займає не менше місця і має дивну семантику порівнянь.

Звідки звичка до varchar(255): у MySQL та інших СУБД довжина впливає на зберігання, індекси й тимчасові таблиці. У PostgreSQL такої причини немає.

Як обирати:

• text - для більшості рядків. Обмеження довжини - якщо воно справді є правилом домену.
• Бізнес-обмеження - через CHECK, його легше змінити:

title text NOT NULL CHECK (char_length(title) <= 200)

Збільшити ліміт varchar(n) у сучасних версіях можна без переписування таблиці, але зменшення вимагає повної перевірки даних.

Що варто знати:

• Довгі значення (понад ~2 КБ) автоматично стискаються й виносяться в TOAST - таблиця не роздувається.
• Laravel $table->string('name') створює varchar(255) - на PostgreSQL це лише обмеження, а не оптимізація. Для довгих текстів - $table->text().
• Валідація довжини в застосунку все одно потрібна, щоб користувач отримав зрозуміле повідомлення, а не помилку бази.

Докладніше в документації: Символьні типи