Як тестувати код, що звертається до зовнішніх API?

Через Http::fake() - запити не йдуть у мережу, а отримують задані відповіді.

it('imports exchange rates', function () {
    Http::preventStrayRequests();
    Http::fake([
        'api.rates.example/*' => Http::response(['usd' => 41.2, 'eur' => 44.9]),
    ]);

    app(RatesImporter::class)->import();

    expect(Rate::where('code', 'usd')->value('value'))->toBe(41.2);
    Http::assertSent(fn (Request $r) => $r->hasHeader('Authorization'));
});

Що підміняють:

• конкретні адреси шаблонами з *;
• послідовності: Http::sequence()->push(...)->pushStatus(500) - перша відповідь успішна, друга з помилкою;
• збій з'єднання: Http::failedConnection();
• логіку: замикання, що повертає відповідь залежно від запиту.

Перевірки запитів: assertSent, assertNotSent, assertSentCount, assertNothingSent.

preventStrayRequests() - будь-який непідмінений запит кидає виняток. Його ставлять у базовому TestCase чи Pest.php: тест, що випадково ходить у справжній API, стає повільним, нестабільним і може щось змінити в чужій системі.

Що обов'язково покрити: не лише успіх, а й 500, таймаут, 429, неочікуваний формат відповіді - саме ці гілки ламаються в продакшені.

Докладніше в документації: Підміна відповідей