Як вивести тип зі схеми Zod і чим z.input відрізняється від z.infer?

Головна ідея Zod (і подібних бібліотек) - один опис даних дає і перевірку під час виконання, і тип для компілятора.

import * as z from 'zod';

export const VacancySchema = z.object({
  id: z.number().int().positive(),
  title: z.string().min(3),
  salary: z.number().nullable(),
  remote: z.boolean(),
  tags: z.array(z.string()).default([]),
  publishedAt: z.iso.datetime().transform((value) => new Date(value)),
});

export type Vacancy = z.infer<typeof VacancySchema>;

Vacancy виводиться автоматично - описувати інтерфейс окремо не потрібно, і тип не розійдеться зі схемою.

Вхідний і вихідний тип. Схема може перетворювати дані (transform, default, coerce), тож тип «до» і «після» перевірки різний:

type VacancyInput = z.input<typeof VacancySchema>;
// tags?: string[] | undefined   (default - можна не передавати)
// publishedAt: string           (рядок до перетворення)

type Vacancy = z.output<typeof VacancySchema>;   // те саме, що z.infer
// tags: string[]
// publishedAt: Date

• z.input - що схема приймає (дані форми, тіло запиту перед відправкою);
• z.output / z.infer - що схема повертає після перевірки.

parse чи safeParse:

const vacancy = VacancySchema.parse(data);   // кидає ZodError

const result = VacancySchema.safeParse(data);
if (!result.success) {
  console.error(z.prettifyError(result.error));
} else {
  result.data;   // Vacancy
}

safeParse повертає дискримінований тип - після перевірки success TypeScript знає, чи є data чи error.

Корисні можливості Zod 4:

• форматні валідатори на верхньому рівні: z.email(), z.url(), z.uuid(), z.iso.datetime();
• z.coerce.number() - перетворення рядків з форм і URL;
• .pick(), .omit(), .partial(), .extend() - похідні схеми, як утилітні типи TypeScript;
• z.strictObject - помилка на зайві поля (звичайний z.object їх мовчки прибирає).

Пастки:

• не дублювати тип вручну поряд зі схемою - вони розійдуться;
• перевірка не безкоштовна: великі списки (тисячі записів) перевіряти на кожен запит дорого - інколи досить перевіряти структуру першого рівня або вибірково;
• розмір у збірці: для фронтенду, де важливий кожен кілобайт, є zod/mini чи Valibot з модульним API.

Докладніше в документації: Zod: основи