Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

TypeScript: просунуті типи

20 питань · ~20 хв · Версія v3.0

Увійдіть, щоб продовжити

Дженерики й обмеження, звуження й union-типи, утилітні, умовні й зіставлені типи, виведення типів і шаблонні літерали - питання від middle до senior.

За спробу
20
У пулі
55
Проходжень
0
Середній бал
-
Пройшли на 70%+
-

Питання для підготовки

39 питань

Для опису форми об'єкта обидва працюють майже однаково:

interface User {
  id: number;
  name: string;
}

type UserType = {
  id: number;
  name: string;
};

Відмінності:

  • type описує будь-що, не лише об'єкти: об'єднання (type Status = 'draft' | 'published'), кортежі, примітиви, умовні й зіставлені типи. interface - лише форму об'єкта (і функції, класу).
  • Злиття оголошень: два interface з однаковим іменем зливаються в один. Так розширюють чужі типи - наприклад, додають поле до Window. type з тим самим іменем - помилка.
  • Розширення: interface Admin extends User {} проти type Admin = User & { role: string }. При конфлікті полів extends одразу дає зрозумілу помилку, а перетин & може мовчки дати never.
  • Повідомлення про помилки з інтерфейсами інколи читабельніші, а великі ієрархії інтерфейсів компілятор перевіряє трохи швидше.

Практичне правило: interface - для форм об'єктів і публічних API (їх можна розширити), type - для об'єднань, кортежів і всього обчислюваного. Головне - послідовність у кодовій базі: обидва варіанти правильні.

Докладніше в документації: Аліаси типів та інтерфейси

Обидва означають «тут може бути будь-яке значення», але з протилежним ставленням до перевірок:

  • any вимикає перевірку типів. З ним можна робити що завгодно - викликати методи, звертатися до полів, передавати куди завгодно. Компілятор мовчить, а помилка вилізе під час виконання.
  • unknown - безпечний аналог: присвоїти в нього можна будь-що, але використати значення не можна, доки не доведете, що воно потрібного типу.
const a: any = JSON.parse(text);
a.user.name.toUpperCase();     // компілюється - і може впасти

const u: unknown = JSON.parse(text);
u.user;                        // помилка компіляції

if (typeof u === 'object' && u !== null && 'user' in u) {
  // тут TypeScript знає більше
}

Чому any шкідливий: він «заразний». Значення, отримане з any, теж any, і відсутність перевірок непомітно розповзається кодом.

Коли що:

  • unknown - для даних ззовні: JSON.parse, відповідь API, catch (error) (у строгому режимі error і так unknown), значення з localStorage. Звужуєте перевірками або схемою валідації (Zod).
  • any - як тимчасовий захід при міграції з JavaScript, з коментарем і планом прибрати.

У tsconfig варто тримати "strict": true (він вмикає noImplicitAny), а лінтер налаштувати так, щоб явний any був помітним.

Докладніше в документації: unknown

Discriminated union - об'єднання об'єктних типів зі спільним полем-літералом («дискримінантом»). Перевірка цього поля звужує тип до конкретного варіанта.

type RequestState =
  | { status: 'idle' }
  | { status: 'loading' }
  | { status: 'success'; data: User[] }
  | { status: 'error'; error: string };

function render(state: RequestState) {
  switch (state.status) {
    case 'idle':
      return 'Натисніть «Завантажити»';
    case 'loading':
      return 'Завантаження...';
    case 'success':
      return `${state.data.length} користувачів`;   // data доступне лише тут
    case 'error':
      return `Помилка: ${state.error}`;
  }
}

Чому це краще за набір необов'язкових полів ({ loading?: boolean; data?: User[]; error?: string }): неможливі стани (одночасно data і error, loading і data) стають непредставлюваними на рівні типів.

Перевірка вичерпності: якщо додати новий варіант, компілятор має вказати всі місця, де його не обробили:

function assertNever(value: never): never {
  throw new Error(`Необроблений стан: ${JSON.stringify(value)}`);
}

switch (state.status) {
  // ...усі case
  default:
    return assertNever(state);
}

У default після всіх case тип state звузився до never. Додали { status: 'cancelled' } - тепер у default потрапляє цей варіант, і передати його в параметр типу never не можна: помилка компіляції саме там, де треба доробити.

Де застосовують: стани запитів і форм, події та повідомлення (Redux actions, WebSocket-повідомлення), результати операцій ({ ok: true; value } | { ok: false; error }).

Докладніше в документації: Discriminated unions

TypeScript виводить типи (type inference) з ініціалізації, повернених значень і контексту. Анотації потрібні не всюди - надлишкові лише засмічують код.

const title = 'Laravel Ukraine';            // string - виведено
const ids = [1, 2, 3];                      // number[]
const user = { id: 7, name: 'Оля' };        // { id: number; name: string }

function total(prices: number[]) {          // параметри - анотувати
  return prices.reduce((sum, p) => sum + p, 0);   // повернення number - виведено
}

Де анотація обов'язкова або корисна:

  • параметри функцій - TypeScript не знає, що в них передадуть (виняток - колбеки, де тип відомий з контексту: ids.map((id) => ...));
  • змінна без ініціалізатора: let current: User | null = null; - інакше тип буде лише null;
  • порожні колекції: const errors: string[] = []; - інакше never[] чи any[];
  • публічний API модуля - експортовані функції з явним типом повернення: помилка в реалізації буде помічена в самій функції, а не в місцях виклику, і зміна поведінки не змінить API непомітно;
  • коли виведений тип ширший за потрібний: const status: 'draft' | 'published' = 'draft' - щоб змінна не стала просто string для let.

Основні типи:

  • примітиви: string, number, boolean, bigint, symbol, null, undefined;
  • масиви: string[] або Array<string>;
  • об'єкти: { id: number; email?: string } (? - необов'язкове поле);
  • об'єднання: string | number;
  • функції: (value: string) => boolean.

Що не варто анотувати: очевидні локальні змінні (const count: number = 0) - це шум. Те саме з типом повернення простих внутрішніх функцій.

Корисна перевірка в редакторі: наведення курсору показує виведений тип. Якщо він any чи несподівано широкий - місце для анотації.

strict: true вмикає noImplicitAny: параметр без анотації, тип якого не вдалося вивести, стане помилкою, а не тихим any. З TypeScript 6.0 strict увімкнено за замовчуванням - у старих проєктах його варто перевірити явно в tsconfig.

Докладніше в документації: Повсякденні типи

Задача та сама - обмежити значення фіксованим набором. Підходи різні.

enum - конструкція TypeScript, яка генерує JavaScript-код (об'єкт під час виконання):

enum Status {
  Draft = 'draft',
  Published = 'published',
}

function publish(status: Status) {}
publish(Status.Published);
publish('published');   // помилка: рядок не є Status

Об'єднання літеральних типів - лише тип, після компіляції зникає повністю:

type Status = 'draft' | 'published';

function publish(status: Status) {}
publish('published');   // ок

Аргументи на користь об'єднання:

  • нуль коду під час виконання - тип стирається;
  • сумісність зі звичайними рядками: значення з API ('published') одразу підходять, без перетворень;
  • сумісність з інструментами, що лише стирають типи: Node.js із вбудованим запуском TypeScript, erasableSyntaxOnly, швидкі транспілятори. enum - не «стиральний» синтаксис: його треба перетворювати на код, і з erasableSyntaxOnly компілятор його забороняє;
  • числові enum мають історичні дивацтва: зворотне відображення (Status[0] === 'Draft'), а у старих версіях TypeScript дозволяв присвоїти будь-яке число. З TS 5.0 присвоєння числа поза значеннями enum - помилка.

Коли потрібен ще й список значень (для <select>, валідації) - об'єкт з as const:

const STATUSES = ['draft', 'published', 'archived'] as const;
type Status = (typeof STATUSES)[number];   // 'draft' | 'published' | 'archived'

STATUSES.includes(value);   // перевірка під час виконання

Або об'єкт-«перелік»:

const Status = { Draft: 'draft', Published: 'published' } as const;
type Status = (typeof Status)[keyof typeof Status];

Один і той самий ідентифікатор - і значення, і тип: використання як в enum, але без генерації коду.

const enum вбудовує значення під час компіляції, але не працює з ізольованою транспіляцією (кожен файл окремо - Vite, esbuild) і має проблеми з бібліотеками.

Практична рекомендація: для нового коду - об'єднання літералів або as const-об'єкти. enum - якщо так прийнято в проєкті чи потрібна сумісність з наявним кодом.

Зв'язок з Laravel: PHP-енуми (enum Status: string) зручно генерувати у TypeScript як об'єднання літералів - значення збігаються з тими, що приходять у JSON.

Докладніше в документації: Enums

Прочитати - ще не значить знати

20 питань, по одному на екран, ~20 хв. Після завершення - розбір кожної помилки з посиланням на питання.