TypeScript: Загальний
20 питань · ~18 хв · Версія v3.0
Увійдіть, щоб продовжити
Система типів: union/intersection, generics, keyof, utility types, звуження, structural typing.
- За спробу
- 20
- У пулі
- 100
- Проходжень
- 0
- Середній бал
- -
- Пройшли на 70%+
- -
Питання для підготовки
100 питаньДля опису форми об'єкта обидва працюють майже однаково:
interface User {
id: number;
name: string;
}
type UserType = {
id: number;
name: string;
};
Відмінності:
typeописує будь-що, не лише об'єкти: об'єднання (type Status = 'draft' | 'published'), кортежі, примітиви, умовні й зіставлені типи.interface- лише форму об'єкта (і функції, класу).- Злиття оголошень: два
interfaceз однаковим іменем зливаються в один. Так розширюють чужі типи - наприклад, додають поле доWindow.typeз тим самим іменем - помилка. - Розширення:
interface Admin extends User {}протиtype Admin = User & { role: string }. При конфлікті полівextendsодразу дає зрозумілу помилку, а перетин&може мовчки датиnever. - Повідомлення про помилки з інтерфейсами інколи читабельніші, а великі ієрархії інтерфейсів компілятор перевіряє трохи швидше.
Практичне правило: interface - для форм об'єктів і публічних API (їх можна розширити), type - для об'єднань, кортежів і всього обчислюваного. Головне - послідовність у кодовій базі: обидва варіанти правильні.
Обидва означають «тут може бути будь-яке значення», але з протилежним ставленням до перевірок:
anyвимикає перевірку типів. З ним можна робити що завгодно - викликати методи, звертатися до полів, передавати куди завгодно. Компілятор мовчить, а помилка вилізе під час виконання.unknown- безпечний аналог: присвоїти в нього можна будь-що, але використати значення не можна, доки не доведете, що воно потрібного типу.
const a: any = JSON.parse(text);
a.user.name.toUpperCase(); // компілюється - і може впасти
const u: unknown = JSON.parse(text);
u.user; // помилка компіляції
if (typeof u === 'object' && u !== null && 'user' in u) {
// тут TypeScript знає більше
}
Чому any шкідливий: він «заразний». Значення, отримане з any, теж any, і відсутність перевірок непомітно розповзається кодом.
Коли що:
unknown- для даних ззовні:JSON.parse, відповідь API,catch (error)(у строгому режиміerrorі такunknown), значення зlocalStorage. Звужуєте перевірками або схемою валідації (Zod).any- як тимчасовий захід при міграції з JavaScript, з коментарем і планом прибрати.
У tsconfig варто тримати "strict": true (він вмикає noImplicitAny), а лінтер налаштувати так, щоб явний any був помітним.
Discriminated union - об'єднання об'єктних типів зі спільним полем-літералом («дискримінантом»). Перевірка цього поля звужує тип до конкретного варіанта.
type RequestState =
| { status: 'idle' }
| { status: 'loading' }
| { status: 'success'; data: User[] }
| { status: 'error'; error: string };
function render(state: RequestState) {
switch (state.status) {
case 'idle':
return 'Натисніть «Завантажити»';
case 'loading':
return 'Завантаження...';
case 'success':
return `${state.data.length} користувачів`; // data доступне лише тут
case 'error':
return `Помилка: ${state.error}`;
}
}
Чому це краще за набір необов'язкових полів ({ loading?: boolean; data?: User[]; error?: string }): неможливі стани (одночасно data і error, loading і data) стають непредставлюваними на рівні типів.
Перевірка вичерпності: якщо додати новий варіант, компілятор має вказати всі місця, де його не обробили:
function assertNever(value: never): never {
throw new Error(`Необроблений стан: ${JSON.stringify(value)}`);
}
switch (state.status) {
// ...усі case
default:
return assertNever(state);
}
У default після всіх case тип state звузився до never. Додали { status: 'cancelled' } - тепер у default потрапляє цей варіант, і передати його в параметр типу never не можна: помилка компіляції саме там, де треба доробити.
Де застосовують: стани запитів і форм, події та повідомлення (Redux actions, WebSocket-повідомлення), результати операцій ({ ok: true; value } | { ok: false; error }).
Чотири типи, які легко сплутати, і вони приймають різні множини значень.
| Тип | Що приймає |
|---|---|
unknown |
будь-що, включно з null і undefined |
{} |
будь-що, крім null і undefined (і рядки, і числа!) |
object |
лише не-примітиви: об'єкти, масиви, функції |
Object |
майже як {} (будь-що з методами Object.prototype), застарілий запис |
const a: {} = 5; // ок - число не null і не undefined
const b: {} = 'текст'; // ок
const c: {} = null; // помилка
const d: object = { }; // ок
const e: object = []; // ок
const f: object = 5; // помилка - примітив
Пастка {}. Його часто пишуть, маючи на увазі «порожній об'єкт» чи «якийсь об'єкт», а отримують «будь-яке ненульове значення». Правило лінтера @typescript-eslint/no-empty-object-type попереджає саме про це.
Що використовувати насправді:
- «будь-яке значення, перевірю пізніше» -
unknown; - «будь-який об'єкт, ключі невідомі» -
Record<string, unknown>. Доступ до поля даєunknown, і код змушений перевіряти; - «не-примітив» (наприклад, для
WeakMap-ключів чи функцій, що працюють з посиланнями) -object; - «справді порожній об'єкт, без полів» -
Record<PropertyKey, never>; - «будь-що, крім null/undefined» у узагальненнях - обмеження
T extends {}, наприклад у власномуNonNullable.
{} в узагальненнях - корисний інструмент: NonNullable<T> визначено як T & {} - перетин прибирає null і undefined з об'єднання.
Object з великої літери - тип обгортки, що лишився з ранніх версій. Документація радить ніколи його не використовувати.
Чому object не дає доступу до полів:
function print(value: object) {
value.name; // помилка: у object немає властивості name
}
object лише гарантує, що це не примітив. Щоб читати поля, тип має їх описувати або бути Record<string, unknown> з подальшою перевіркою.
keyof T - тип-об'єднання всіх ключів типу T:
interface User {
id: number;
name: string;
email: string;
}
type UserKey = keyof User; // 'id' | 'name' | 'email'
Головне застосування - функції, що працюють з ключами об'єкта безпечно:
function getField<T, K extends keyof T>(obj: T, key: K): T[K] {
return obj[key];
}
const user: User = { id: 1, name: 'Оля', email: 'olia@example.com' };
getField(user, 'name'); // string
getField(user, 'id'); // number
getField(user, 'phone'); // помилка: 'phone' немає в keyof User
Тип повернення T[K] точно відповідає переданому ключу - не string | number, а саме тип цього поля.
Інші застосування:
- сортування й групування таблиць за назвою колонки:
sortBy<T>(items: T[], key: keyof T); - перелік дозволених полів для фільтрів, форм, експорту;
- основа mapped types:
{ [K in keyof T]: ... }.
Особливості:
- з індексною сигнатурою
keyofдає ширший тип. Для{ [key: string]: number }результат -string | number, бо в JavaScript числові ключі об'єкта перетворюються на рядки (obj[1]- те саме, щоobj['1']); - для масивів
keyof string[]міститьnumberі назви методів масиву ('length' | 'push' | ...); - лише ключі типу, а не значення:
keyofпрацює з типами. Щоб отримати ключі значення, потрібнеkeyof typeof config.
Пастка з Object.keys: Object.keys(user) повертає string[], а не (keyof User)[]. Це навмисно: через структурну типізацію в об'єкті під час виконання можуть бути й інші поля, яких немає в типі. Тому for (const key of Object.keys(user)) user[key] - помилка типу, і доводиться або звужувати ключ, або використовувати Object.entries.
Прочитати - ще не значить знати
20 питань, по одному на екран, ~18 хв. Після завершення - розбір кожної помилки з посиланням на питання.