Питання на співбесіді рівня Senior

Мову зазвичай визначає middleware - з URL, налаштувань користувача чи заголовка браузера:

class SetLocale
{
    public function handle(Request $request, Closure $next): Response
    {
        $locale = $request->route('locale')
            ?? $request->user()?->locale
            ?? $request->getPreferredLanguage(['uk', 'en']);

        App::setLocale($locale);

        return $next($request);
    }
}

Де це стикається з кешем - три різні місця:

1. Кеш застосунку. Значення, покладене під ключем nav.items, буде віддане й іншій мові. Ключ має включати локаль:

Cache::remember('nav.items.'.app()->getLocale(), 3600, fn () => ...);

2. Кеш HTTP і CDN. Якщо мова визначається заголовком Accept-Language, а не URL, то одна адреса віддає різний вміст - і проксі роздасть усім ту версію, яка потрапила в кеш першою. Рятує або Vary: Accept-Language, або мова в URL.

3. Кеш маршрутів. route:cache фіксує маршрути один раз, тож локаль не може бути частиною визначення маршруту - лише параметром.

Чому мову краще тримати в URL. Окремі адреси на кожну мову - це єдиний варіант, який нормально індексується: у пошуку зʼявляються обидві версії, hreflang їх звʼязує, а посилання веде туди, куди вело в того, хто ним поділився. Мова в сесії всього цього не дає.

Дрібниця, яку часто пропускають: App::setLocale() не змінює локаль Carbon - для дат потрібен окремий Carbon::setLocale().

Докладніше в документації: Локалізація

Кожен провайдер завантажується на кожному запиті. Якщо він лише реєструє сервіс, потрібний в одному місці з сотні, це марна робота на всіх інших запитах.

Відкладений провайдер реєструється лише тоді, коли його сервіс справді резолвлять:

use Illuminate\Contracts\Support\DeferrableProvider;

class WeatherServiceProvider extends ServiceProvider implements DeferrableProvider
{
    public function register(): void
    {
        $this->app->singleton(WeatherClient::class, function ($app) {
            return new WeatherClient(config('services.weather.key'));
        });
    }

    /**
     * @return array<int, class-string>
     */
    public function provides(): array
    {
        return [WeatherClient::class];
    }
}

Laravel запамʼятовує зіставлення «сервіс → провайдер» у маніфесті й піднімає провайдер лише за потреби.

Умови, за яких це працює:

• Провайдер має лише register(). Якщо є boot(), слухачі подій, маршрути чи публікація ресурсів - вони не виконаються, поки сервіс ніхто не запросить, тобто фактично ніколи.
• provides() мусить перелічувати всі привʼязки. Забута привʼязка просто не знайдеться в контейнері.

Коли не варто: якщо провайдер реєструє щось, що потрібне майже завжди, відкладення дає нуль виграшу й додає місце для помилки.

Скільки це коштує. Виграш помітний на застосунку з десятками провайдерів; на невеликому - в межах похибки. Перед тим як відкладати, варто виміряти профайлером, а не робити це «про всяк випадок».

Докладніше в документації: Сервіс-провайдери