Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді: Архітектура

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

19 питань

Value Object - невеликий незмінний (immutable) об'єкт, що представляє концепцію домену й порівнюється за значенням, а не за ідентичністю (на відміну від Entity з id).

final class Money
{
    public function __construct(
        public readonly int $cents,
        public readonly string $currency,
    ) {}

    public function add(Money $other): self
    {
        return new self($this->cents + $other->cents, $this->currency);
    }
}

Переваги: інкапсуляція правил (валюта, валідація email), самодокументований код, безпека (незмінність). У Laravel VO зручно зберігати через Custom Casts, перетворюючи між колонкою БД та об'єктом.

Одне з ключових архітектурних рішень. Контролери й моделі швидко «розпухають», тож логіку виносять в окремі класи.

Проблема «товстих» контролерів: контролер має лише приймати запит, делегувати роботу й повертати відповідь. Бізнес-логіка в ньому не тестується ізольовано й не перевикористовується.

Service-класи - групують пов'язану логіку домену:

class OrderService
{
    public function __construct(
        private PaymentGateway $gateway,
        private InventoryManager $inventory,
    ) {}

    public function place(User $user, Cart $cart): Order
    {
        return DB::transaction(function () use ($user, $cart) {
            $this->inventory->reserve($cart->items);
            $order = $user->orders()->create([/* ... */]);
            $this->gateway->charge($user, $cart->total);
            OrderPlaced::dispatch($order);

            return $order;
        });
    }
}

Action-класи (single-action) - один клас = одна операція. Дрібніша гранулярність, дуже тестовано:

class PlaceOrderAction
{
    public function handle(User $user, Cart $cart): Order { /* ... */ }
}

«Товсті» моделі - логіку, тісно пов'язану з даними самої моделі (скопи, аксесори, прості методи стану), доречно лишати в моделі. Складні міждоменні операції - у сервіси.

Рекомендації:

  • Контролер тонкий: запит → виклик сервісу/екшену → відповідь.
  • Складні операції з кількома моделями - у Service/Action із транзакцією.
  • Логіка одного агрегату - у моделі (скопи, обчислювані атрибути).
  • Не плодіть абстракцій передчасно - починайте простіше, виносьте за потреби.

Докладніше в документації: Service Container

Стандартна структура (app/Models, app/Http/Controllers) групує код за типом. На сотнях класів зміна однієї фічі зачіпає десять тек, а залежності між частинами не видно.

Групування за предметною областю (модулі):

app/
  Billing/      Models, Actions, Events, Policies, BillingServiceProvider
  Catalog/
  Shipping/
  Shared/       спільне: value objects, базові класи

Laravel не нав'язує структуру - простори імен PSR-4 і провайдери дозволяють так робити без пакетів.

Що робить модулі справжніми, а не лише теками:

  • Публічна поверхня. Інші модулі звертаються до Billing через його дії чи сервіси, а не до таблиць і моделей напряму.
  • Події між модулями. OrderPlaced з Catalog слухає Billing - відправник не знає про отримувача.
  • Свої провайдери реєструють маршрути, політики, слухачі модуля.
  • Перевірка меж архітектурними тестами: arch()->expect('App\Billing')->not->toUse('App\Shipping\Models').

Чого уникати:

  • переносити структуру DDD повністю на CRUD-застосунок - шари без логіки лише додають файлів;
  • спільних «God»-моделей (User з методами всіх модулів) - кожен модуль може мати свій погляд на користувача;
  • ділити на мікросервіси замість модулів: межі спершу перевіряють усередині моноліту, де помилку дешево виправити.

Докладніше в документації: Структура каталогів

Модель природно притягує все, що стосується сутності: запити, обчислення, правила, побічні дії. Розподіл за видами відповідальності:

Лишається в моделі - те, що описує саму сутність: зв'язки, касти, $fillable, короткі методи стану (isPaid()).

Виноситься:

  • запити - у скопи (#[Scope] методи) або власний Query Builder моделі, коли скопів багато;
  • перетворення значень - у касти й об'єкти-значення (Money, Address) замість пари аксесорів на кожне поле;
  • логіка над набором моделей - у власну колекцію (#[CollectedBy]);
  • бізнес-операції («оформити замовлення», «повернути кошти») - у дії чи сервіси, а не методи Order::refund() на 80 рядків з HTTP-викликами;
  • побічні дії - у події й слухачі, явні в коді, а не приховані в booted();
  • правила доступу - у політики;
  • повторювана поведінка кількох моделей (slug, мультитенантність, архівування) - у трейти з boot{Trait}().

Ознаки, що час ділити: модель імпортує сервіси й HTTP-клієнти, методи потребують моків у тестах, частина методів використовується лише в одному місці.

Мета не «тонка модель будь-якою ціною», а щоб кожна зміна мала одне очевидне місце.

Докладніше в документації: Локальні скопи