Visitor дозволяє додавати нові операції над набором об'єктів, не змінюючи самі їхні класи.
Яку проблему вирішує
Над набором різнотипних об'єктів (дерево, AST, доменні моделі) треба виконувати багато різних операцій - підрахунок податку, експорт, валідацію. Якщо тримати кожну операцію методом у класах, моделі захаращуються, а нова операція зачіпає їх усі.
Як вирішує
Логіка операції виноситься в окремий клас-відвідувач із методом на кожен тип об'єкта. Об'єкти лише "приймають" візитора через accept() і викликають відповідний метод. Нову операцію додаєш одним новим візитором, не торкаючись класів об'єктів.
interface Visitable
{
public function accept(Visitor $visitor): void;
}
interface Visitor
{
public function visitOrder(Order $order): void;
}
class Order implements Visitable
{
public function __construct(public int $total) {}
public function accept(Visitor $visitor): void
{
$visitor->visitOrder($this);
}
}
class TaxVisitor implements Visitor
{
public function visitOrder(Order $order): void
{
$order->total += 10;
}
}
Де застосовувати
- Дерева об'єктів, AST, складні доменні моделі, над якими треба багато різних дій.
- Коли операцій значно більше, ніж типів об'єктів, і набір типів стабільний.
Плюси та мінуси
- + Нова операція - один новий візитор, без змін у класах об'єктів.
- + Споріднені операції зібрані разом, а не розмазані по моделях.
- − Більше класів і непрямий код.
- − Новий тип об'єкта вимагає оновити всіх візиторів; якщо типи часто змінюються - Visitor стає тягарем, простіше тримати метод прямо в класі.
