Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Laravel

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

378 питань

Міграції виконуються один раз на базу, а не на кожному сервері.

Як цього досягти:

  • окремий крок деплою (job у CI, init-контейнер, release-фаза) замість migrate у старті кожного контейнера;
  • якщо запускають з кожного сервера - php artisan migrate --isolated --force: перший бере атомарне блокування в кеші, інші тихо завершуються. Кеш має бути спільним;
  • --force потрібен, щоб команда не питала підтвердження на продакшені.

Сумісність схеми й коду. Під час rolling-деплою одночасно працюють стара й нова версії коду, тож міграція має підходити обом:

  1. Розширення: додати нову колонку (nullable чи з дефолтом), код пише в обидві.
  2. Перенесення даних фоново порціями.
  3. Перемикання коду на нову колонку.
  4. Звуження: видалити стару колонку окремим наступним релізом.

Що ще враховують:

  • довгі блокування на великих таблицях: instant() на MySQL, online() для індексів на PostgreSQL, нічні вікна для важкого;
  • PostgreSQL обгортає міграцію в транзакцію, а CREATE INDEX CONCURRENTLY у транзакції не працює;
  • сідери довідників - окремо від міграцій і ідемпотентні.

Докладніше в документації: Ізоляція виконання міграцій

Сотні файлів сповільнюють створення бази для тестів і CI, а історія давно не потрібна покроково.

php artisan schema:dump --prune

Команда записує поточну схему в database/schema/{connection}-schema.sql і з --prune видаляє наявні міграції. Нова база спершу виконує SQL зі схеми, а потім - міграції, створені після дампу.

На що зважати:

  • Різні СУБД. Дамп робиться для конкретного підключення. Якщо тести йдуть на іншій базі (SQLite замість PostgreSQL), потрібен дамп і для неї - інакше тести не зберуть схему.
  • Інструменти. Для дампу потрібні mysqldump чи pg_dump на машині, де виконується команда.
  • Наявні середовища не зачіпаються: продакшен уже має всі ці міграції в таблиці migrations.
  • Дані в міграціях. Якщо старі міграції наповнювали довідники, після стискання цих даних у новій базі не буде - їх переносять у сідери.

Альтернатива без стискання - тримати міграції, але прискорити тести: RefreshDatabase мігрує базу один раз на прогін і далі працює транзакціями, тож кількість міграцій впливає лише на старт.

Докладніше в документації: Стискання міграцій

Довгу команду переривають деплой, зупинка контейнера, OOM. Вона має завершуватися чисто й продовжувати, а не починати все з нуля чи дублювати роботу.

1. Реагувати на сигнал:

public function handle(): int
{
    $this->trap([SIGTERM, SIGINT], fn () => $this->shouldStop = true);

    Order::query()->where('synced', false)->lazyById(500)->each(function (Order $order) {
        if ($this->shouldStop) {
            return false;            // вийти після поточного запису
        }
        $this->sync($order);
        $order->update(['synced' => true]);
    });

    return self::SUCCESS;
}

2. Пам'ятати прогрес у даних, а не в пам'яті: позначка synced, останній оброблений id у таблиці чи кеші. Перезапуск продовжить з місця зупинки.

3. Ідемпотентність кроку: повторна обробка того самого запису не має шкодити - перевірка стану чи унікальний ключ.

4. Один екземпляр: Isolatable і --isolated або withoutOverlapping() у планувальнику.

5. Обходити дані порціями (lazyById, chunkById) - щоб пам'ять не росла, а зміни не зсували сторінки.

Альтернатива для дуже великих обсягів - команда лише розбиває роботу на завдання черги (батчі), а повтори й паралельність бере на себе черга.

Докладніше в документації: Обробка сигналів

Команду запускають cron, CI, скрипти деплою - не люди. Їй треба повідомляти результат так, щоб це зрозуміла машина.

Коди виходу: 0 - успіх, будь-що інше - збій. Скрипт деплою й CI зупиняються саме на ненульовому коді.

if ($failed > 0) {
    $this->error("{$failed} записів не оброблено");
    return self::FAILURE;
}
return self::SUCCESS;

// або з будь-якого місця
$this->fail('Немає підключення до API');

Команда, що ловить винятки й завжди повертає 0, приховує збої від усього навколо.

Інше, що варто мати:

  • неінтерактивність: без confirm() і ask() у шляху виконання за розкладом; підтвердження руйнівних дій - через --force і перевірку isProduction();
  • журнал, а не лише консоль: $this->info() бачить лише той, хто дивиться в термінал; підсумок і помилки - ще й у Log;
  • --dry-run для команд, що змінюють дані, - показати, що буде змінено;
  • прогрес і підсумок (оброблено, пропущено, помилки) - щоб було видно, що команда не зависла;
  • тести: $this->artisan('reports:send', ['user' => 7])->assertSuccessful()->expectsOutputToContain('Надіслано').

Докладніше в документації: Коди виходу

Через Http::pool() або Http::batch() - запити відправляються одночасно, загальний час близький до найдовшого, а не до суми.

$responses = Http::pool(fn (Pool $pool) => [
    $pool->as('rates')->timeout(3)->get('https://api.example.com/rates'),
    $pool->as('news')->timeout(3)->get('https://api.example.com/news'),
    $pool->as('weather')->timeout(3)->get('https://api.example.com/weather'),
]);

$rates = $responses['rates']->json();

batch() додає колбеки:

Http::batch(fn (Batch $batch) => [
    $batch->get('https://api.example.com/a'),
    $batch->get('https://api.example.com/b'),
])->then(fn (Batch $batch, array $results) => /* усі успішні */)
  ->catch(fn (Batch $batch, $key, $response) => /* один з помилкою */)
  ->send();   // або ->defer() - виконати після відповіді користувачу

Що враховувати:

  • кожен запит у пулі налаштовують окремо - спільні заголовки не успадковуються від зовнішнього виклику;
  • аргумент concurrency обмежує одночасні запити, щоб не впертися в ліміт стороннього API;
  • результат з помилкою - це Response з 5xx або виняток з'єднання в масиві, перевіряють кожен;
  • pool не замінює чергу: якщо результат не потрібен відповіді, краще поставити завдання.

Для паралельного виконання довільного PHP-коду, а не HTTP, - Concurrency::run().

Докладніше в документації: Паралельні запити

Виклики Http::... розкидані по контролерах - це однакові заголовки, таймаути й обробка помилок у двадцяти місцях і жодної можливості підмінити сервіс у тестах окремо від HTTP.

1. Базова конфігурація в одному місці - макрос:

// AppServiceProvider::boot()
Http::macro('github', fn () => Http::baseUrl('https://api.github.com')
    ->withToken(config('services.github.token'))
    ->acceptJson()
    ->timeout(5)
    ->retry(2, 200, throw: false));

2. Клієнт-клас з операціями предметної області:

final class GitHubClient
{
    public function stars(string $repo): int
    {
        return Http::github()->get("/repos/{$repo}")->throw()->json('stargazers_count');
    }
}

Код застосунку викликає stars('laravel/framework') і не знає про URL, заголовки й формат відповіді.

3. Свої DTO замість сирих масивів - формат API змінився, і правка в одному місці.

4. Наскрізні речі - глобальні middleware клієнта (Http::globalRequestMiddleware) для User-Agent чи кореляційного ID і подія ConnectionFailed для журналу.

5. Тести на двох рівнях: клієнт - через Http::fake() з реальними прикладами відповідей; решта коду - через підміну самого GitHubClient (інтерфейс і фейкова реалізація в контейнері).

Для великих API з десятками ендпойнтів беруть пакет Saloon - він формалізує саме цю структуру.

Докладніше в документації: Макроси

Проблема: секретів багато, вони змінюються, і їх треба передати новому розробнику, стейджингу й продакшену, не пересилаючи .env у месенджері.

Варіант 1 - зашифрований файл у репозиторії:

php artisan env:encrypt --env=production          # створює .env.production.encrypted
php artisan env:decrypt --env=production --key=... # на сервері чи в CI

Зашифрований файл комітять разом з кодом - історія змін і рев'ю як для коду. Ключ зберігають окремо (секрет CI, LARAVEL_ENV_ENCRYPTION_KEY). Опція --readable шифрує лише значення, лишаючи назви змінних видимими в диффах.

Варіант 2 - секрет-менеджер платформи (AWS Secrets Manager, Vault, Doppler, секрети GitHub Actions, змінні Laravel Cloud чи Forge): значення потрапляють у змінні оточення процесу, файлу немає взагалі.

Принципи незалежно від інструмента:

  • різні секрети для кожного оточення - ключ стейджингу не відкриває продакшен;
  • мінімальні права: CI має лише те, що потрібно для деплою;
  • ротація: після звільнення людини чи витоку - змінити, а не лише видалити доступ;
  • секрети не в журналах, не у виводі config:show, не в стектрейсах (APP_DEBUG=false);
  • APP_KEY при ротації - через APP_PREVIOUS_KEYS, щоб не розлогінити всіх.

Що з цього обрати - залежить від інфраструктури: команді з одним сервером вистачить зашифрованого файлу, для багатьох сервісів зручніший централізований менеджер.

Докладніше в документації: Шифрування файлів оточення

Сценарій: зовнішній API ліг, і кожен запит, що до нього звертається, кидає той самий виняток. За хвилину - десятки тисяч однакових звітів: лог росте на гігабайти, Sentry вичерпує квоту за годину, а справжні нові помилки тонуть у шумі.

throttle() у bootstrap/app.php - вибіркове звітування:

use Illuminate\Support\Lottery;
use Illuminate\Cache\RateLimiting\Limit;

->withExceptions(function (Exceptions $exceptions): void {
    $exceptions->throttle(function (Throwable $e) {
        // кожен 1000-й звіт про часті помилки
        if ($e instanceof ApiMonitoringException) {
            return Lottery::odds(1, 1000);
        }

        // не більше 300 звітів на хвилину для збоїв зовнішніх сервісів
        if ($e instanceof BroadcastException) {
            return Limit::perMinute(300);
        }

        // ліміт окремо для кожного типу винятку
        return Limit::perMinute(300)->by($e::class);
    });
})

Два режими:

Lottery Limit
що робить звітує випадкову частку звітує не більше N за період
стан не потрібен лічильник у кеші (потрібен спільний драйвер, наприклад Redis)
для чого дуже часті, неважливі за кількістю сплески, при яких важливо бачити кожен перший випадок

by() визначає, що вважається «тим самим»: за класом винятку, за повідомленням, за ідентифікатором тенанта. Без by() усі винятки ділять один спільний ліміт.

Чого throttle не замінює:

  • circuit breaker - якщо сервіс лежить, не варто взагалі звертатися до нього тисячі разів: це і зайве навантаження, і повільні запити користувачів;
  • агрегацію в Sentry чи Flare: вони групують однакові помилки, але кожна подія все одно рахується в квоту - тому обмеження на боці застосунку економить гроші;
  • сповіщення: про те, що помилка стала частою, мають сповіщати метрики й моніторинг, а не кількість записів у лозі.

Ще кілька захистів від шуму:

  • dontReportDuplicates() - один виняток, переданий у report() кілька разів, звітується раз;
  • рівні: level(ConnectException::class, LogLevel::WARNING) - збій зовнішнього сервісу не повинен виглядати як error застосунку;
  • ротація логів (канал daily з days) і збір логів у централізоване сховище замість файлу на диску.

Перевірка: зробити штучний сплеск у staging і подивитися, скільки записів реально пішло в лог і в Sentry.

Докладніше в документації: Помилки: обмеження частоти звітів

Файл storage/logs/laravel.log зручний локально, але на продакшені з кількома серверами чи контейнерами логи мають збиратися централізовано (Loki, ELK, CloudWatch, Datadog), і читати їх буде не людина в tail, а система пошуку.

1. Канал у stderr для контейнерів:

// config/logging.php
'stderr' => [
    'driver' => 'monolog',
    'level' => env('LOG_LEVEL', 'info'),
    'handler' => StreamHandler::class,
    'handler_with' => ['stream' => 'php://stderr'],
    'formatter' => env('LOG_STDERR_FORMATTER'),
    'processors' => [PsrLogMessageProcessor::class],
],
LOG_CHANNEL=stderr
LOG_STDERR_FORMATTER=Monolog\Formatter\JsonFormatter

Docker збирає stderr контейнера, а JSON - по одному об'єкту на рядок - збирачі розбирають без регулярних виразів: рівень, повідомлення, контекст стають полями для фільтрації.

2. Процесори Monolog - додають дані до кожного запису:

'processors' => [
    PsrLogMessageProcessor::class,   // підставляє {placeholders} з контексту в повідомлення
    WebProcessor::class,             // url, метод, ip
    MemoryUsageProcessor::class,
],

3. tap - довільне налаштування логера каналу класом:

'stack' => [
    'driver' => 'stack',
    'tap' => [App\Logging\AddHostname::class],
    'channels' => ['stderr'],
],
final class AddHostname
{
    public function __invoke(Logger $logger): void
    {
        foreach ($logger->getHandlers() as $handler) {
            $handler->pushProcessor(function (LogRecord $record): LogRecord {
                return $record->with(extra: [...$record->extra, 'host' => gethostname()]);
            });
        }
    }
}

4. Стек каналів - різні рівні в різні місця:

'stack' => ['driver' => 'stack', 'channels' => ['stderr', 'slack'], 'ignore_exceptions' => false],
'slack' => ['driver' => 'slack', 'url' => env('LOG_SLACK_WEBHOOK_URL'), 'level' => 'critical'],

Що ще важливо:

  • кореляція: Context::add('trace_id', ...) у middleware - і всі записи запиту та його завдань у черзі пов'язані одним ідентифікатором;
  • канал deprecations - окремо від основного логу, щоб попередження про застарілий код не тонули й не засмічували його;
  • рівень на продакшені - info чи warning; debug швидко генерує гігабайти;
  • локальні файли без ротації на сервері рано чи пізно заповнять диск - daily з days або зовнішній збирач;
  • логи - не сповіщення: про критичні помилки має повідомляти система моніторингу помилок, а лог - для розслідування.

Докладніше в документації: Логування: налаштування Monolog для каналів

Коли однакова логіка формування відповіді повторюється в багатьох контролерах, є два інструменти, щоб винести її в одне місце.

1. Інтерфейс Responsable - об'єкт сам знає, як перетворитися на відповідь:

use Illuminate\Contracts\Support\Responsable;

final class CsvExport implements Responsable
{
    public function __construct(
        private iterable $rows,
        private string $filename,
    ) {}

    public function toResponse($request): StreamedResponse
    {
        return response()->streamDownload(function () {
            $out = fopen('php://output', 'w');
            foreach ($this->rows as $row) {
                fputcsv($out, $row);
            }
            fclose($out);
        }, $this->filename, ['Content-Type' => 'text/csv']);
    }
}
public function export(): CsvExport
{
    return new CsvExport(User::query()->cursor()->map->only('id', 'email'), 'users.csv');
}

Контролер повертає намір («ось експорт»), а не деталі HTTP. Так влаштовані API Resources, Uri, Inertia-відповіді.

Responsable з урахуванням формату запиту:

public function toResponse($request)
{
    return $request->expectsJson()
        ? response()->json(['id' => $this->order->id], 201)
        : to_route('orders.show', $this->order)->with('status', 'Замовлення створено');
}

Один контролер обслуговує і форму, і API.

2. Макроси відповідей - новий метод на фабриці response():

// AppServiceProvider::boot()
Response::macro('problem', function (string $title, int $status, array $extra = []) {
    return Response::json(
        ['type' => 'about:blank', 'title' => $title, 'status' => $status, ...$extra],
        $status,
        ['Content-Type' => 'application/problem+json'],
    );
});
return response()->problem('Недостатньо коштів', 422, ['balance' => $balance]);

Що обрати:

Responsable Макрос
де живе логіка у власному класі у сервіс-провайдері
тестування клас тестується окремо через HTTP-тест
автодоповнення в IDE повне потрібні PHPDoc чи ide-helper
для чого складні відповіді з даними короткі допоміжні методи формату

Ризики:

  • макроси глобальні й неявні: новий розробник не знайде, де визначено response()->problem(), а статичний аналіз їх не бачить без додаткових анотацій;
  • конфлікт імен з майбутніми методами фреймворку чи пакетів;
  • Responsable не повинен робити побічних дій (запис у базу, відправку листів) - він має лише формувати відповідь; інакше middleware чи тести, що створюють відповідь, викличуть побічні ефекти.

Альтернатива для помилок: власний виняток з методом render() часто кращий за макрос - його можна кинути з будь-якого рівня, а не лише повернути з контролера.

Докладніше в документації: Відповіді: макроси відповідей

Задача: усі маршрути мають префікс {locale} чи {team}:

Route::prefix('{locale}')->group(function () {
    Route::get('/posts', [PostController::class, 'index'])->name('posts.index');
    Route::get('/posts/{post}', [PostController::class, 'show'])->name('posts.show');
});

Тепер кожен виклик route() вимагає locale: route('posts.show', ['locale' => app()->getLocale(), 'post' => $post]). Забули - виняток Missing required parameter. Посилань сотні.

URL::defaults - значення параметра за замовчуванням на весь запит:

final class SetUrlDefaults
{
    public function handle(Request $request, Closure $next): Response
    {
        URL::defaults(['locale' => $request->route('locale') ?? config('app.locale')]);

        return $next($request);
    }
}

Далі просто route('posts.show', $post) - locale підставиться сам.

Пастка з прив'язкою моделей. Якщо маршрут використовує неявну прив'язку моделей ({post}), middleware SubstituteBindings будує й перевіряє параметри маршруту. Якщо ваш middleware зі значеннями за замовчуванням виконується після нього, прив'язка спрацює раніше, ніж з'являться значення, - і ви отримаєте помилки на кшталт неправильних параметрів. Тому middleware ставлять у пріоритеті перед SubstituteBindings:

->withMiddleware(function (Middleware $middleware): void {
    $middleware->prependToPriorityList(
        before: \Illuminate\Routing\Middleware\SubstituteBindings::class,
        prepend: \App\Http\Middleware\SetUrlDefaults::class,
    );
})

Де ще потрібні значення за замовчуванням:

  • черги, команди, листи - там немає поточного запиту й middleware не виконується. Завдання, яке генерує посилання для листа, має встановити URL::defaults саме (наприклад, з локалі отримувача) - інакше знову Missing required parameter;
  • Octane: значення за замовчуванням зберігаються в генераторі URL між запитами в тому самому воркері, тож middleware має встановлювати їх на кожен запит, а не лише коли значення змінилося;
  • тести: у тестах генерації посилань поза HTTP-запитом значення треба задати явно.

Альтернативи:

  • субдомени ({team}.app.com) - те саме з параметром домену в Route::domain('{team}.example.com');
  • локаль без префікса URL (з налаштувань користувача чи заголовка) - простіше для маршрутів, але гірше для SEO і кешування: одна адреса з різним вмістом.

Докладніше в документації: URL: значення за замовчуванням

Eloquent за замовчуванням поблажливий: багато помилок не падають, а мовчки дають неправильний результат. Model::shouldBeStrict() вмикає три перевірки одночасно:

// AppServiceProvider::boot()
Model::shouldBeStrict(! $this->app->isProduction());

1. preventLazyLoading - заборона лінивого завантаження зв'язків:

$posts = Post::all();
foreach ($posts as $post) {
    $post->author->name;   // LazyLoadingViolationException
}

Ловить N+1 у момент написання коду, а не після скарг на повільну сторінку. Виправлення - Post::with('author').

2. preventSilentlyDiscardingAttributes - помилка при масовому заповненні полями, яких немає в $fillable:

User::create(['name' => 'Olena', 'is_admin' => true]);   // MassAssignmentException

Без суворого режиму is_admin мовчки відкидається. Звучить безпечно, але це й джерело багів: додали поле у форму, забули в $fillable - дані не зберігаються, і ніхто не розуміє чому.

3. preventAccessingMissingAttributes - помилка при зверненні до атрибута, якого немає в моделі:

$user = User::select('id', 'name')->first();
$user->email;   // MissingAttributeException замість тихого null

Ловить запити з неповним select() і опечатки в назвах атрибутів.

Чому не на продакшені: виняток у лінивому завантаженні ламає сторінку для користувача там, де раніше вона просто працювала повільніше. Тому типова схема - суворо в розробці й тестах, м'яко на продакшені з логуванням:

Model::preventLazyLoading();

Model::handleLazyLoadingViolationUsing(function (Model $model, string $relation): void {
    if (app()->isProduction()) {
        Log::warning('Lazy loading', ['model' => $model::class, 'relation' => $relation]);

        return;
    }

    throw new LazyLoadingViolationException($model, $relation);
});

Нюанси:

  • одна модель - лінивий виклик зв'язку для моделі, отриманої не в колекції, не вважається порушенням (N+1 там неможливий);
  • Model::automaticallyEagerLoadRelationships() - альтернативний підхід: Eloquent сам довантажує зв'язок для всієї колекції при першому зверненні;
  • увімкнення на старому проєкті покаже десятки порушень - вмикайте поступово й лагодьте, інакше команда просто вимкне перевірку;
  • тести - найкраще місце для суворого режиму: порушення в тестах ламають CI ще до рев'ю.

Докладніше в документації: Eloquent: суворий режим

Традиційно модель налаштовують захищеними властивостями й методами booted(). Laravel поступово додає PHP-атрибути класу, що описують ту саму конфігурацію декларативно:

use Illuminate\Database\Eloquent\Attributes\{Table, Fillable, Hidden, ObservedBy, ScopedBy, UseFactory, CollectedBy};

#[Table('legacy_orders', key: 'order_id', timestamps: false)]
#[Fillable(['customer_id', 'total', 'status'])]
#[Hidden(['internal_note'])]
#[ObservedBy(OrderObserver::class)]
#[ScopedBy(TenantScope::class)]
#[UseFactory(OrderFactory::class)]
#[CollectedBy(OrderCollection::class)]
final class Order extends Model {}

Те саме через властивості й методи:

class Order extends Model
{
    protected $table = 'legacy_orders';
    protected $primaryKey = 'order_id';
    public $timestamps = false;
    protected $fillable = ['customer_id', 'total', 'status'];
    protected $hidden = ['internal_note'];

    protected static function booted(): void
    {
        static::observe(OrderObserver::class);
        static::addGlobalScope(new TenantScope);
    }
}

Що дають атрибути:

  • конфігурація відокремлена від поведінки: метадані над класом, а в тілі лишаються зв'язки, касти, бізнес-методи;
  • видно одразу, які спостерігачі й глобальні області видимості підключені до моделі - не треба шукати по booted() і сервіс-провайдерах;
  • немає побічних ефектів у booted() і ризику забути parent::booted() у спадкоємцях;
  • статичний аналіз: IDE й інструменти читають атрибути через Reflection без запуску коду.

Що варто знати:

  • атрибути читаються через Reflection при першому зверненні й кешуються - на швидкість це практично не впливає;
  • успадкування: сам PHP атрибути не наслідує, але Eloquent шукає атрибут у класі моделі, її трейтах і далі в батьківських класах - тож конфігурація з базової моделі чи трейту діє в спадкоємцях, а найближчий атрибут перекриває дальші;
  • змішування стилів в одному проєкті (частина моделей з властивостями, частина з атрибутами) ускладнює читання - варто домовитися про один стиль;
  • не все має атрибут: касти, зв'язки, аксесори лишаються методами.

Інші атрибути Laravel у тому самому стилі: #[UsePolicy] для зв'язку моделі з політикою, #[UseResource] для API Resource, #[Scope] для позначення методу локальною областю видимості без префікса scope.

Практично: для нових моделей атрибути зручніші; переписувати старі заради стилю немає сенсу - поведінка однакова.

Докладніше в документації: Eloquent: назви таблиць

Багато класів Laravel використовують трейт Macroable: Str, Stringable, Arr, Collection, Request, Builder, Http, Number, Uri та інші. Макрос додає метод «ззовні» без успадкування.

// AppServiceProvider::boot()
use Illuminate\Support\Str;
use Illuminate\Support\Stringable;

Str::macro('phone', function (string $value): string {
    return preg_replace('/\D+/', '', $value);
});

Stringable::macro('phone', function (): Stringable {
    return new Stringable(Str::phone($this->value));
});

Str::phone('+38 (067) 123-45-67');        // '380671234567'
str('+38 (067) 123-45-67')->phone();      // Stringable

Важливі деталі:

  • Str і Stringable - різні класи: макрос на Str не з'являється у fluent-ланцюжку. Для обох стилів потрібні два макроси;
  • $this у замиканні прив'язується до екземпляра (для Stringable - до об'єкта з властивістю value), а в статичному виклику - ні;
  • mixin реєструє кілька макросів з класу, кожен публічний чи захищений метод якого повертає замикання:
Str::mixin(new StrMixin);

Ризики:

  1. Конфлікт з майбутніми методами фреймворку. Макроси викликаються через __call / __callStatic, тобто лише якщо справжнього методу немає. Якщо в наступній версії Laravel з'явиться Str::phone() з іншою поведінкою, ваш макрос мовчки перестане викликатися. Захист - префікси (Str::appPhone) і тести на поведінку макросів;
  2. Невидимість для інструментів: IDE й PHPStan не бачать макросів без додаткових анотацій чи ide-helper; автодоповнення зникає, а аналізатор лається на «невідомий метод»;
  3. Глобальний стан: макрос зареєстрований для всього процесу. У пакеті він може зіткнутися з макросом іншого пакета чи застосунку з тим самим ім'ям - перемагає той, хто зареєструвався останнім;
  4. Прихована логіка: бізнес-правила в макросах (Str::orderNumber()) важче знайти й тестувати, ніж у звичайному класі.

Коли макрос доречний: невелика загальна утиліта, що природно продовжує API класу (форматування телефону, нормалізація пробілів) і використовується в багатьох місцях.

Коли краще звичайний клас чи value object: доменна логіка, щось із залежностями, чи метод, потрібний в одному модулі. PhoneNumber::fromString($raw)->normalized() явніший, тестується окремо й підтримується IDE без підказок.

Докладніше в документації: Колекції: розширення колекцій

Склеювання URL рядками - джерело тонких помилок: забутий ? чи &, подвійне кодування, втрачені параметри, // у шляху, неекранований пробіл.

// крихко
$url = $base . '/search?q=' . $query . '&page=' . $page;

Illuminate\Support\Uri (на основі бібліотеки League URI) дає незмінний (immutable) об'єкт для розбору й зміни адрес:

use Illuminate\Support\Uri;

$uri = Uri::of('https://example.com/search?q=php')
    ->withQuery(['page' => 2])          // злиття з наявними параметрами
    ->withFragment('results');

(string) $uri;   // 'https://example.com/search?q=php&page=2#results'

$uri->host();                 // 'example.com'
$uri->path();                 // 'search'
$uri->query()->get('q');      // 'php'
$uri->pathSegments();         // колекція сегментів

Змінення параметрів запиту:

Метод Що робить
withQuery([...]) додає й перезаписує параметри (merge: false - замінює всі)
withQueryIfMissing([...]) лише відсутні - зручно для значень за замовчуванням
withoutQuery(['utm_source']) прибрати параметри
replaceQuery([...]) замінити весь рядок запиту
pushOntoQuery('tags', 'php') додати значення до масиву tags[]

Кожен with... повертає новий об'єкт - вихідний не змінюється, тож базову адресу можна безпечно перевикористовувати.

Інтеграція з маршрутизацією:

Uri::route('posts.show', ['post' => $post]);
Uri::signedRoute('unsubscribe', ['user' => $user]);
Uri::temporarySignedRoute('download', now()->addHour(), ['file' => $file]);

return Uri::to('/dashboard')->withQuery(['tab' => 'billing'])->redirect();

Поточний запит: $request->uri() повертає той самий об'єкт, тож «поточна сторінка з іншим фільтром» будується без ручного розбору $_GET:

$request->uri()->withQuery(['sort' => 'price'])->withoutQuery(['page']);

Де це особливо важливо:

  • очищення URL від трекінгових параметрів перед збереженням чи порівнянням;
  • побудова посилань на сторонні API з набором параметрів;
  • перевірка редиректів: Uri::of($next)->host() замість регулярних виразів - щоб не відкрити відкритий редирект на чужий домен.

Обмеження: Uri не валідує, що адреса безпечна чи досяжна. Для SSRF-захисту потрібна окрема перевірка схеми, хоста й IP-адреси, до якої він резолвиться.

Докладніше в документації: Хелпери: URI

Питання з реальних технічних співбесід - 378 питань у 43 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 101 Middle 147 Senior 130

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії