Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Laravel

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

378 питань

MVC (Model-View-Controller) - це архітектурний патерн, який розділяє застосунок на три шари, аби логіка обробки даних, бізнес-правила та відображення не змішувались між собою. Laravel побудований навколо MVC, тож кожному шару відповідає своя директорія.

Три складові:

  • Model - відповідає за дані та бізнес-логіку: спілкування з базою, зв'язки, валідаційні правила домену. У Laravel моделі розширюють Eloquent і лежать у app/Models.
  • View - відповідає лише за відображення. У Laravel це Blade-шаблони у resources/views; вони не повинні містити складної логіки.
  • Controller - приймає HTTP-запит, координує роботу моделей, готує дані й повертає View або відповідь. Лежать у app/Http/Controllers.

Як це працює разом: запит потрапляє на маршрут (routes/web.php), той викликає метод контролера. Контролер звертається до моделі за даними й передає їх у view:

class PostController extends Controller
{
    // Route Model Binding: $post резолвиться автоматично
    public function show(Post $post)
    {
        // контролер координує: бере дані з моделі й віддає у view
        return view('posts.show', ['post' => $post]);
    }
}

Навіщо: розділення відповідальностей спрощує тестування, підтримку й командну роботу - верстку можна змінити, не чіпаючи запити до БД, і навпаки. Laravel розширює класичний MVC сервісним контейнером, middleware та провайдерами.

Докладніше в документації: Архітектура та структура

Міграція - це контроль версій для структури бази даних. Замість того щоб писати SQL вручну й узгоджувати його між розробниками, ви описуєте схему PHP-кодом, який комітиться в git і застосовується однаково в усіх середовищах.

Міграції зберігаються в директорії database/migrations. Кожен файл - це клас із двома методами:

  • up() - описує зміни, які треба застосувати (створити таблицю, додати колонку, індекс).
  • down() - описує зворотну операцію для відкату (видалити таблицю чи колонку).

Створити міграцію:

php artisan make:migration create_posts_table

Згенерований файл заповнюють у методі up():

public function up(): void
{
    Schema::create('posts', function (Blueprint $table) {
        $table->id();
        $table->string('title');
        $table->text('body');
        $table->timestamps();
    });
}

public function down(): void
{
    Schema::dropIfExists('posts');
}

Основні команди:

  • php artisan migrate - застосувати нові міграції.
  • php artisan migrate:rollback - відкотити останній «батч».
  • php artisan migrate:fresh --seed - перестворити всі таблиці й засіяти даними.

Навіщо: будь-який розробник на новій машині отримує ідентичну схему БД однією командою, а зміни структури проходять через code review разом із кодом.

Докладніше в документації: Міграції

Маршрутизація визначає, як застосунок відповідає на запити: вона прив'язує URL та HTTP-метод до конкретної дії - замикання або методу контролера.

Маршрути оголошуються у файлах директорії routes:

  • web.php - веб-інтерфейс із сесіями, cookie та CSRF-захистом.
  • api.php - stateless API (без сесій, з префіксом /api).
  • console.php - команди та розклад.

Laravel підтримує методи для кожного HTTP-дієслова - Route::get, post, put, patch, delete, а також Route::match([...]) і Route::any:

Route::get('/posts', [PostController::class, 'index']);
Route::post('/posts', [PostController::class, 'store']);
Route::get('/posts/{post}', [PostController::class, 'show'])->name('posts.show');

// Групи: спільні middleware, префікс, простір імен
Route::middleware('auth')->prefix('admin')->group(function () {
    Route::get('/dashboard', [DashboardController::class, 'index']);
});

Ключові можливості:

  • {post} - параметр маршруту; його можна одразу резолвити в модель (Route Model Binding).
  • ->name('posts.show') - іменований маршрут для генерації URL через route('posts.show', $post).
  • Route::resource(...) - одразу 7 RESTful-маршрутів для CRUD.

Переглянути всі зареєстровані маршрути: php artisan route:list.

Докладніше в документації: Маршрутизація

Eloquent - це ORM (object-relational mapping) Laravel, реалізація патерну Active Record. Кожній таблиці відповідає модель (зазвичай у app/Models), рядок таблиці - це екземпляр моделі, а робота з даними виглядає як робота зі звичайними PHP-об'єктами замість написання SQL.

Створити модель (за конвенцією однина: Post → таблиця posts):

php artisan make:model Post -mf   # одразу з міграцією та фабрикою

Базові операції (CRUD):

$post = Post::create(['title' => 'Привіт']); // create
$post = Post::find(1);                       // read
$post->update(['title' => 'Оновлено']);      // update
$post->delete();                             // delete

Post::where('is_published', true)->latest()->get();

Що дає Eloquent понад Query Builder:

  • Зв'язки - hasOne, hasMany, belongsTo, belongsToMany, поліморфні.
  • Аксесори/мутатори та касти атрибутів (наприклад, дати, enum, JSON).
  • Події моделі та обзервери (creating, saved, deleted).
  • Scopes для перевикористання умов запитів.

Eloquent побудований поверх Query Builder, тож ті самі методи (where, orderBy, join) доступні і на моделях.

Докладніше в документації: Eloquent ORM

Обидва методи виконують запит, але повертають різне:

  • get() повертає колекцію (Illuminate\Database\Eloquent\Collection) усіх відповідних моделей. Якщо нічого не знайдено - порожню колекцію, а не null. Підходить, коли треба перебрати кілька записів.
  • first() повертає одну першу модель або null, якщо нічого не знайдено. Підходить, коли очікуєш один запис.
$posts = Post::where('active', true)->get();   // Collection (0..N моделей)
$post  = Post::where('slug', $slug)->first();  // Post|null

foreach ($posts as $post) { /* ... */ }        // get() - ітеруємо
echo $post?->title;                            // first() - перевіряємо на null

Споріднені методи:

  • find($id) - пошук за первинним ключем.
  • firstOrFail() / findOrFail() - як first()/find(), але кидають ModelNotFoundException (HTTP 404), якщо запис відсутній.
  • pluck('email') - колекція значень одного стовпця.
  • value('email') - одне скалярне значення з першого рядка.

Підсумок: get() - багато рядків (колекція), first() - один рядок (модель або null).

Докладніше в документації: Eloquent: отримання моделей

Blade - це вбудований шаблонізатор Laravel. Шаблони мають розширення .blade.php, лежать у resources/views і компілюються у звичайний PHP-код, який кешується, - тож у рантаймі оверхеду майже немає. На відміну від чистого PHP, Blade дає лаконічний синтаксис і автоматичне екранування.

Основні можливості:

{{-- Вивід зі змінних (екранується автоматично) --}}
<h1>{{ $post->title }}</h1>

{{-- Директиви замість PHP-конструкцій --}}
@if ($user)
    Вітаємо, {{ $user->name }}
@endif

@foreach ($posts as $post)
    <li>{{ $post->title }}</li>
@endforeach
  • {{ $value }} - екранує вивід (захист від XSS); {!! $html !!} виводить «сирий» HTML без екранування.
  • Директиви: @if, @foreach, @forelse, @auth, @can, @csrf, @vite.
  • Наслідування шаблонів через @extends/@section/@yield - спільний layout без дублювання.
  • Компоненти <x-alert /> - багаторазові елементи UI зі слотами та props.

Навіщо: чистіший і безпечніший за вкладений PHP, з повторним використанням розмітки.

Докладніше в документації: Blade-шаблони

Файл .env лежить у корені проєкту й зберігає налаштування, специфічні для середовища, та секрети: доступи до БД, API-ключі, APP_KEY, режим APP_ENV. Ідея в тому, що той самий код працює в різних середовищах (локально, staging, продакшен) лише завдяки різним .env.

APP_ENV=local
APP_DEBUG=true
DB_CONNECTION=mysql
DB_PASSWORD=secret
STRIPE_KEY=sk_test_...

Ключові правила:

  • .env не комітиться в git (він у .gitignore) - кожен розробник і сервер має власний. Натомість комітять .env.example як шаблон без секретів.
  • Значення зчитуються хелпером env('KEY', 'default'), але викликати env() слід лише у файлах config/.
  • У застосунку звертайтесь через config('services.stripe.key'), а не env(...) напряму: після php artisan config:cache (оптимізація на проді) виклики env() поза конфігом повертають null.

Навіщо: секрети не потрапляють у код/репозиторій, а конфігурацію легко змінювати під середовище без редагування коду.

Докладніше в документації: Конфігурація

Створити файл у config/, що повертає масив, і читати значення через config() з «крапковою» нотацією.

// config/billing.php
return [
    'currency' => env('BILLING_CURRENCY', 'UAH'),
    'trial_days' => (int) env('BILLING_TRIAL_DAYS', 14),
    'gateways' => ['liqpay', 'stripe'],
];
$currency = config('billing.currency');
$days = config('billing.trial_days', 14);       // значення за замовчуванням

$days = Config::integer('billing.trial_days');  // типізоване читання

Правила:

  • env() - лише у файлах config/. Після php artisan config:cache файл .env більше не читається, і env() у коді поверне null;
  • секрети (ключі API, паролі) - у .env, у файлі конфігурації лише посилання на змінну;
  • нову змінну додають і в .env.example, щоб колеги й CI знали про неї.

Типізовані методи Config::string(), integer(), boolean(), array() кидають виняток, якщо значення не того типу. Помилка конфігурації видно одразу, а не в дивній поведінці далі.

Конфігурацію сторонніх пакетів публікують командою php artisan config:publish чи vendor:publish.

Докладніше в документації: Доступ до значень конфігурації

CSRF (Cross-Site Request Forgery) - це атака, коли сторонній сайт змушує браузер автентифікованого користувача надіслати небажаний запит на ваш застосунок, використовуючи його активну сесію (наприклад, прихована форма, що переказує гроші).

Як Laravel захищає: для кожної активної сесії генерується унікальний CSRF-токен. Middleware ValidateCsrfToken перевіряє цей токен для всіх «небезпечних» методів - POST, PUT, PATCH, DELETE. Запити без валідного токена відхиляються з кодом 419.

У формах додають директиву @csrf, яка вставляє прихований інпут із токеном:

<form method="POST" action="/profile">
    @csrf
    <input name="email" type="email">
    <button>Зберегти</button>
</form>

Для AJAX токен передають у заголовку X-CSRF-TOKEN (зазвичай із <meta name="csrf-token">):

fetch('/profile', {
    method: 'POST',
    headers: { 'X-CSRF-TOKEN': token },
});

GET-запити токена не потребують (вони мають бути безпечними й не змінювати стан). Для stateless API на токенах (Sanctum) CSRF не застосовується.

Докладніше в документації: CSRF-захист

Контролер - це клас, що групує логіку обробки запитів. Створюють його генератором Artisan; файл з'являється в app/Http/Controllers.

php artisan make:controller PostController              # порожній
php artisan make:controller PostController --resource   # 7 CRUD-методів
php artisan make:controller PostController --model=Post # з type-hint моделі
php artisan make:controller Api/PostController --api    # без create/edit
php artisan make:controller PhotoController --invokable # один метод __invoke

Згенерований resource-контролер містить методи, що відповідають RESTful-конвенції:

class PostController extends Controller
{
    public function index() {}                  // GET  /posts
    public function create() {}                 // GET  /posts/create
    public function store(Request $request) {}  // POST /posts
    public function show(Post $post) {}         // GET  /posts/{post}
    public function edit(Post $post) {}         // GET  /posts/{post}/edit
    public function update(Request $request, Post $post) {} // PUT/PATCH
    public function destroy(Post $post) {}      // DELETE
}

Прапорець --resource поєднується з Route::resource('posts', PostController::class), яка реєструє всі ці маршрути одним рядком.

Докладніше в документації: Контролери

Middleware - це шар фільтрації HTTP-запитів, що «обгортає» обробку: код може виконатися до того, як запит дійде до контролера, і/або після формування відповіді. Уявіть це як серію «застав», крізь які проходить кожен запит.

Створити middleware:

php artisan make:middleware EnsureUserIsActive

Логіка - у методі handle(); ключове - викликати $next($request), щоб передати запит далі конвеєром:

public function handle(Request $request, Closure $next): Response
{
    if (! $request->user()?->is_active) {
        return redirect('login'); // перервати конвеєр
    }

    return $next($request); // пропустити далі
}

Реєстрація та призначення (у Laravel 11+ - у bootstrap/app.php), застосування до маршрутів:

Route::get('/dashboard', ...)->middleware('auth');
Route::middleware(['auth', 'verified'])->group(fn () => ...);

Типові вбудовані middleware: auth (автентифікація), throttle (обмеження частоти), verified (підтверджений email), signed (підписані URL). Middleware - основа для авторизації, логування, CORS, локалізації.

Докладніше в документації: Middleware

Клас створює команда:

php artisan make:middleware EnsureUserIsSubscribed
public function handle(Request $request, Closure $next): Response
{
    if (! $request->user()?->subscribed()) {
        return redirect()->route('billing');
    }

    return $next($request);
}

Як підключити - залежно від того, де він потрібен:

// на маршруті чи групі
Route::get('/reports', ReportController::class)->middleware(EnsureUserIsSubscribed::class);

// bootstrap/app.php
->withMiddleware(function (Middleware $middleware): void {
    $middleware->append(LogRequestId::class);               // глобальний, на кожен запит
    $middleware->web(append: [SetLocale::class]);           // до групи web
    $middleware->alias(['subscribed' => EnsureUserIsSubscribed::class]); // коротке ім'я
})

Після аліасу на маршруті можна писати ->middleware('subscribed').

Що змінилося: до Laravel 11 усе це жило в app/Http/Kernel.php (властивості $middleware, $middlewareGroups, $routeMiddleware). У нових застосунках цього класу немає - налаштування в bootstrap/app.php.

У Laravel 13 middleware можна призначити й атрибутом прямо на контролері: #[Middleware('subscribed')].

Докладніше в документації: Реєстрація middleware

Обидва виводять значення в зручному вигляді через Symfony VarDumper:

  • dump($var) - друкує значення й продовжує виконання.
  • dd($var) - «dump and die»: друкує й зупиняє виконання.
dump($user);     // подивитись і йти далі
dd($request->all()); // подивитись і зупинитись

Споріднене: dump() для ланцюжків (->dump() на колекції/запиті), ray() (пакет), Log::debug() для логів замість виводу на екран.

Докладніше в документації: Хелпери (dump/dd)

Seeding - це процес наповнення бази даних початковими або тестовими даними. Laravel робить це через класи-сідери, які лежать у директорії database/seeders. Зручно для довідників (країни, ролі), демо-контенту та локальної розробки чи тестів.

Створити сідер:

php artisan make:seeder PostSeeder

Логіку вставки описують у методі run() - або через фабрики, або напряму через Query Builder:

class PostSeeder extends Seeder
{
    public function run(): void
    {
        Post::factory()->count(50)->create(); // через фабрику

        // або напряму
        DB::table('roles')->insert([
            ['name' => 'admin'],
            ['name' => 'user'],
        ]);
    }
}

Реєстрація: сідери викликають у DatabaseSeeder::run(), щоб запускати їх разом:

public function run(): void
{
    $this->call([RoleSeeder::class, PostSeeder::class]);
}

Запуск:

  • php artisan db:seed - виконує DatabaseSeeder.
  • php artisan db:seed --class=PostSeeder - конкретний сідер.
  • php artisan migrate:fresh --seed - перестворити БД і засіяти.

Докладніше в документації: Seeding

php artisan db:seed                        # DatabaseSeeder
php artisan db:seed --class=UserSeeder     # один конкретний
php artisan migrate:fresh --seed           # перебудувати базу й наповнити

DatabaseSeeder - точка входу. Він викликає інші сідери в потрібному порядку:

class DatabaseSeeder extends Seeder
{
    public function run(): void
    {
        $this->call([
            UserSeeder::class,
            PostSeeder::class,   // після користувачів - пости мають авторів
        ]);
    }
}

Новий сідер створює php artisan make:seeder UserSeeder, і його треба додати в call(), інакше db:seed без --class його не запустить.

На продакшені команда питає підтвердження; у скриптах деплою додають --force. Але сідери з тестовими даними там не запускають узагалі - лише ідемпотентні довідники.

migrate:fresh видаляє всі таблиці - для локальної бази з даними, які шкода втратити, краще окремий db:seed --class=....

Докладніше в документації: Запуск сідерів

Питання з реальних технічних співбесід - 378 питань у 43 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 101 Middle 147 Senior 130

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії