Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Laravel

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

378 питань

Звичайний вебзастосунок відповідає лише на запит: сторінка оновиться тоді, коли її оновить користувач. Бродкастинг дозволяє серверу самому надіслати повідомлення у відкритий браузер - без перезавантаження й без опитування.

Навіщо: чат, сповіщення, лічильник онлайн, прогрес довгого завдання, оновлення списку без кнопки «оновити».

Як це виглядає. Подія позначається інтерфейсом:

class VacancyPublished implements ShouldBroadcast
{
    public function __construct(public Vacancy $vacancy)
    {
    }

    public function broadcastOn(): Channel
    {
        return new Channel('vacancies');
    }
}

Далі звичайне VacancyPublished::dispatch($vacancy) - і подія йде не лише слухачам на сервері, а й у браузер.

На клієнті її слухає Echo:

Echo.channel('vacancies')
    .listen('VacancyPublished', (e) => {
        console.log(e.vacancy.title);
    });

Що потрібно, крім коду: окремий сервіс, який тримає WebSocket-зʼєднання - Laravel Reverb (власний), Pusher чи Ably. PHP-процес сам зʼєднання не тримає.

Альтернатива, про яку варто памʼятати. Якщо оновлення рідкісні або потрібні лише одному користувачеві, звичайне опитування раз на кілька секунд чи wire:poll у Livewire простіші й не вимагають окремого сервера. Бродкастинг виправданий, коли подій багато, вони мають доходити миттєво й до багатьох одразу.

Докладніше в документації: Бродкастинг

Mailable - це лист. Notification - це повідомлення, яке може піти листом, у базу, в Slack чи кудись ще, і канал вибирається окремо від змісту.

Створення:

php artisan make:notification VacancyPublished
class VacancyPublished extends Notification
{
    public function __construct(public Vacancy $vacancy)
    {
    }

    public function via(object $notifiable): array
    {
        return ['mail', 'database'];
    }

    public function toMail(object $notifiable): MailMessage
    {
        return (new MailMessage)
            ->subject('Вашу вакансію опубліковано')
            ->line("«{$this->vacancy->title}» тепер видно всім.")
            ->action('Переглянути', route('vacancies.show', $this->vacancy));
    }

    /**
     * @return array<string, mixed>
     */
    public function toArray(object $notifiable): array
    {
        return ['vacancy_id' => $this->vacancy->id];
    }
}

Відправлення:

$user->notify(new VacancyPublished($vacancy));

// або багатьом
Notification::send($users, new VacancyPublished($vacancy));

Метод notify() доступний завдяки трейту Notifiable на моделі.

Що дає канал database: сповіщення зберігається в таблиці notifications, і з нього робиться «дзвіночок» в інтерфейсі - $user->unreadNotifications.

Коли достатньо Mailable: одноразовий лист без варіантів доставки - чек, звіт, підтвердження форми. Notification доречний, коли те саме повідомлення має йти різними каналами або користувач сам обирає, як його повідомляти.

Докладніше в документації: Сповіщення

Драйвер задається в config/cache.php і змінною CACHE_STORE. Вибір визначає не швидкість, а те, чи бачать процеси спільний кеш.

array - у памʼяті одного процесу, зникає після запиту. Стандартний драйвер для тестів: кеш не тягнеться між тестами й нічого не треба чистити.

file - файли в storage/framework/cache. Працює без жодного налаштування, тому зручний локально. На кількох серверах кожен матиме свій кеш, а очищення тегів файловий драйвер не підтримує.

database - таблиця в базі. Спільний для всіх серверів, але кожне читання - це запит до тієї самої бази, яку кеш і мав розвантажити.

redis / memcached - окремий сервер у памʼяті. Спільний для всіх процесів, витримує теги й атомарні блокування. Це стандартний вибір для проду.

Практичне правило: локально file, у тестах array, у проді redis.

Що важливо пам'ятати про різницю. Код, написаний під Redis, може мовчки не працювати на file:

Cache::tags(['posts'])->put('list', $posts, 600);   // file-драйвер кине виняток

Блокування (Cache::lock()) файловий драйвер підтримує, але блокування живе на диску одного сервера - на кількох вузлах воно вже нічого не гарантує.

Тому середовища краще тримати на однаковому драйвері - інакше помилка знайдеться вже в проді.

Докладніше в документації: Кеш

Cache::remember() повертає значення з кешу, а якщо його немає - виконує замикання, зберігає результат і повертає.

$categories = Cache::remember('categories:menu', now()->addHour(), function () {
    return Category::query()->orderBy('position')->get(['id', 'name', 'slug']);
});

Перший запит за годину піде в базу, решта отримають готовий результат.

Ключ:

  • має містити все, від чого залежить результат: posts:page:3, user:42:stats, products:locale:uk. Забули мову в ключі - українці побачать англійське меню;
  • з префіксом за сутністю - щоб було зрозуміло, що це, і легко скинути.

Час життя (TTL):

  • скільки часу застарілі дані прийнятні для користувача: курс валют - хвилини, меню категорій - години;
  • rememberForever() - лише коли кеш гарантовано скидають при змінах, інакше застарілі дані житимуть вічно.

Чого уникати:

  • кешувати те, що й так швидке: простий запит за первинним ключем часто швидший за звернення до Redis з десеріалізацією;
  • кешувати дані конкретного користувача під спільним ключем - це витік чужих даних.

Докладніше в документації: Отримання елементів з кешу

Найпростіший пошук - фільтр за кількома колонками, і для більшості сайтів цього достатньо надовго.

Запит:

public function index(Request $request)
{
    $term = $request->string('q')->trim()->toString();

    $vacancies = Vacancy::query()
        ->when($term !== '', function ($query) use ($term) {
            $query->where(function ($query) use ($term) {
                $query->where('title', 'like', "%{$term}%")
                    ->orWhere('description', 'like', "%{$term}%");
            });
        })
        ->paginate(15)
        ->withQueryString();

    return view('vacancies.index', compact('vacancies'));
}

Дві деталі, на яких зазвичай помиляються:

1. Дужки навколо orWhere. Без вкладеного замикання умова «розклеїться»: where(A)->orWhere(B) разом з іншими фільтрами дасть фільтр AND A OR B, і пошук почне повертати чуже. Вкладене замикання групує умови правильно.

2. Порожній запит. Без when() пошук за порожнім рядком перетвориться на like '%%' - формально працює, але виконує зайву роботу.

Про безпеку: підставляти значення в where() безпечно - Eloquent параметризує запит. Небезпечним є лише whereRaw("title like '%{$term}%'") зі вставкою рядка напряму.

Коли цього перестане вистачати: like '%...%' не використовує індекс і не знає словоформ, тож на десятках тисяч записів пошук стає повільним, а «розробники» не знаходять «розробник». Тоді переходять на повнотекстовий індекс бази або Laravel Scout.

Докладніше в документації: Запити до бази даних

Контролер - це шар HTTP: він приймає запит, дістає з нього дані, викликає бізнес-логіку й формує відповідь. Сервіс - це сама бізнес-логіка, яка про HTTP нічого не знає.

Як виглядає змішування:

public function store(Request $request)
{
    $order = Order::create($request->validated());
    $order->items()->createMany($request->input('items'));

    $total = collect($request->input('items'))->sum(fn ($i) => $i['price'] * $i['qty']);
    $order->update(['total' => $total]);

    Mail::to($order->email)->send(new OrderPlaced($order));
    Http::post('https://warehouse.example/orders', $order->toArray());

    return redirect()->route('orders.show', $order);
}

Тут порахунок суми, лист і виклик складу існують лише всередині HTTP-запиту.

Те саме з сервісом:

class PlaceOrder
{
    public function handle(array $data): Order
    {
        return DB::transaction(function () use ($data) {
            $order = Order::create($data);
            $order->items()->createMany($data['items']);
            $order->update(['total' => $this->total($data['items'])]);

            OrderPlaced::dispatch($order);

            return $order;
        });
    }
}

public function store(StoreOrderRequest $request, PlaceOrder $placeOrder)
{
    $order = $placeOrder->handle($request->validated());

    return redirect()->route('orders.show', $order);
}

Що це дає:

  • Ту саму логіку можна викликати з Artisan-команди, черги чи імпорту - не тільки з форми.
  • Тестувати можна без HTTP-запиту: створили масив, викликали handle(), перевірили результат.
  • Транзакція охоплює всю операцію цілком.
  • Контролер знову читається за кілька секунд.

Не поспішайте. Для Post::create($request->validated()) окремий сервіс - зайвий шар. Виносити варто тоді, коли з'являється щось із трьох: кілька моделей в одній операції, потреба викликати логіку не з HTTP, або контролер перестав вміщатися на екран.

Докладніше в документації: Контролери

Обидва кажуть контейнеру, як створювати сервіс. Різниця - у тому, скільки разів це станеться.

bind() створює новий екземпляр щоразу:

$this->app->bind(ReportBuilder::class, function ($app) {
    return new ReportBuilder($app->make(Connection::class));
});

app(ReportBuilder::class) === app(ReportBuilder::class);   // false

singleton() створює один раз і повертає той самий обʼєкт до кінця запиту:

$this->app->singleton(WeatherClient::class, function ($app) {
    return new WeatherClient(config('services.weather.key'));
});

app(WeatherClient::class) === app(WeatherClient::class);   // true

Є ще scoped() - як singleton, але скидається на кожному запиті. Це важливо для Octane, де застосунок живе між запитами й звичайний singleton зберігав би стан довше, ніж треба.

Що обирати. Singleton доречний, коли створення дороге (клієнт із конфігурацією, зʼєднання) або коли стан має бути спільним. bind() - коли обʼєкт накопичує стан і два різних місця не повинні його ділити.

Головна пастка singleton - утримання стану. Сервіс, що накопичує щось усередині, віддасть ці дані наступному, хто його запросить:

class Basket
{
    private array $items = [];

    public function add(Item $item): void
    {
        $this->items[] = $item;   // у singleton лишиться на весь запит
    }
}

Під Octane це вже не «на запит», а між запитами - і дані одного користувача протікають до іншого. Тому в singleton кладуть сервіси без стану, а стан тримають явно.

Докладніше в документації: Сервіс-контейнер

Контейнер уміє будувати класи сам: читає конструктор через рефлексію й рекурсивно створює залежності.

class InvoiceService
{
    public function __construct(private PdfRenderer $pdf, private Mailer $mailer) {}
}

// у контролері достатньо оголосити - контейнер створить усе дерево
public function send(InvoiceService $invoices) { /* ... */ }

Без прив'язки працює, якщо всі залежності - конкретні класи без скалярних параметрів.

Прив'язка потрібна в трьох випадках:

  1. Інтерфейс. Контейнер не вгадує реалізацію:
$this->app->bind(PaymentGateway::class, StripeGateway::class);

Без цього - виняток Target [PaymentGateway] is not instantiable.

  1. Скалярні параметри - ключ API, таймаут. Їх передають контекстною прив'язкою чи атрибутом #[Config('services.stripe.key')].

  2. Особливий спосіб створення або один екземпляр - клієнт з налаштуванням, singleton() для дорогого об'єкта.

Порада: не реєструйте прив'язку для кожного класу «про всяк випадок». Конкретні класи контейнер створить сам, а зайві рядки в провайдері лише ускладнюють пошук того, що справді налаштовано.

Докладніше в документації: Розв'язання без конфігурації

У файлі bootstrap/providers.php - він повертає масив класів провайдерів застосунку.

<?php

return [
    App\Providers\AppServiceProvider::class,
    App\Providers\BillingServiceProvider::class,
];

Новий провайдер:

php artisan make:provider BillingServiceProvider

Команда створить клас і сама допише його в bootstrap/providers.php. Створений вручну клас треба додати туди самостійно, інакше Laravel про нього не знає.

Що змінилося: до Laravel 11 провайдери перелічували в масиві providers у config/app.php, а в застосунку їх було п'ять-шість стандартних. Тепер у свіжому проєкті один AppServiceProvider, а реєстрація винесена в окремий короткий файл.

Провайдери пакетів зазвичай не реєструють узагалі: Composer-пакет оголошує свій провайдер у composer.json, і Laravel підхоплює його сам (package discovery).

У самому провайдері - два методи: register() для прив'язок у контейнер і boot() для всього, що спирається на інші сервіси: макроси, події, політики, Model::preventLazyLoading().

Докладніше в документації: Реєстрація провайдерів

paginate() рахує сторінки через OFFSET, а cursorPaginate() продовжує від останнього показаного запису.

Post::query()->orderBy('id')->paginate(20);
// SELECT ... ORDER BY id LIMIT 20 OFFSET 19980   (сторінка 1000)
// + SELECT COUNT(*) ...

Post::query()->orderBy('id')->cursorPaginate(20);
// SELECT ... WHERE id > 19980 ORDER BY id LIMIT 21

Чому курсор швидший на далеких сторінках: OFFSET 19980 змушує базу прочитати й відкинути майже 20 тисяч рядків. Умова id > ... за індексом одразу стає на потрібне місце - тисячна сторінка відкривається так само швидко, як перша. До того ж немає запиту COUNT(*), який на великих таблицях теж дорогий.

Ще одна перевага: якщо поки користувач гортає, додаються нові записи, OFFSET зсуває сторінки - записи повторюються чи пропадають. Курсор такого не має.

Обмеження курсора:

  • немає номерів сторінок і загальної кількості - лише «далі» й «назад»;
  • сортування має бути за унікальною колонкою чи їх комбінацією (created_at + id);
  • колонки сортування мають бути в індексі.

Коли що: нескінченна стрічка, API, експорт - курсор. Таблиця в адмінці з номерами сторінок - звичайна пагінація, simplePaginate() якщо загальна кількість не потрібна.

Докладніше в документації: Курсорна пагінація

Подія - простий клас з даними про те, що сталося. Слухач - клас, що реагує.

php artisan make:event OrderShipped
php artisan make:listener SendShipmentNotification --event=OrderShipped
class OrderShipped
{
    use Dispatchable, SerializesModels;

    public function __construct(public Order $order) {}
}

class SendShipmentNotification
{
    public function handle(OrderShipped $event): void
    {
        $event->order->customer->notify(new ShipmentSent($event->order));
    }
}

Реєстрація не потрібна: Laravel сам знаходить слухачів у app/Listeners за типом параметра handle(). Вручну - через Event::listen() у провайдері.

Диспетчеризація:

OrderShipped::dispatch($order);
// або
event(new OrderShipped($order));

Навіщо це: код, що відправляє замовлення, не знає, хто реагує - лист, аналітика, склад. Нову реакцію додають новим слухачем, не чіпаючи відправника.

Повільних слухачів (листи, HTTP) роблять ShouldQueue - тоді вони виконуються у воркері, а не в запиті.

Докладніше в документації: Визначення подій

Через фасад Http - обгортку над Guzzle з простішим API.

use Illuminate\Support\Facades\Http;

$response = Http::withToken(config('services.github.token'))
    ->acceptJson()
    ->timeout(5)
    ->get('https://api.github.com/repos/laravel/framework', ['per_page' => 10]);

$stars = $response->json('stargazers_count');

Http::post('https://api.example.com/orders', ['sku' => 'A-1', 'qty' => 2]);   // тіло в JSON

Що повертає: об'єкт Response з методами:

  • json('key.nested'), collect(), object(), body() - дані;
  • status(), successful(), failed(), clientError(), serverError() - статус;
  • header('X-RateLimit-Remaining') - заголовки.

Корисне з першого дня:

  • дані POST за замовчуванням ідуть як JSON; для форми - asForm(), для файлів - attach();
  • timeout() - не чекати 30 секунд за замовчуванням;
  • ключі API - у config/services.php і .env, а не в коді.

Головна відмінність від «голого» Guzzle: на відповіді 4xx і 5xx клієнт не кидає винятків - статус перевіряють самі або викликають throw().

Докладніше в документації: Виконання запитів

Бо помилкова відповідь - теж відповідь: її можна прочитати, залогувати, обробити по-різному залежно від коду. Тому клієнт повертає Response і лишає рішення вам.

$response = Http::get($url);

if ($response->notFound()) {
    return null;                       // немає - нормальна ситуація
}

if ($response->serverError()) {
    Log::warning('API недоступне', ['status' => $response->status()]);
    throw new ServiceUnavailable;
}

Коли потрібен виняток - throw():

$data = Http::get($url)->throw()->json();     // RequestException на 4xx/5xx
Http::get($url)->throwIf(fn ($r) => $r->status() >= 500);
Http::get($url)->throwUnlessStatus(200);

Типова помилка новачка:

$user = Http::get($url)->json();   // на 500 тут буде тіло помилки, а не користувач
$user['name'];                     // і далі - дивна помилка в іншому місці

Окремий випадок - немає відповіді зовсім (таймаут, відмова з'єднання): тоді кидається ConnectionException завжди, бо читати нічого.

Правило: на кожен зовнішній виклик - або явна перевірка статусу, або throw().

Докладніше в документації: Обробка помилок

Laravel має вбудований маршрут перевірки стану: /up повертає 200, якщо застосунок завантажився без винятків, і 500 - якщо ні.

// bootstrap/app.php
->withRouting(
    web: __DIR__.'/../routes/web.php',
    health: '/up',
)

Хто його опитує:

  • балансувальник - не слати трафік на екземпляр, що не відповідає;
  • оркестратор (Kubernetes, Docker Swarm) - перезапустити контейнер;
  • моніторинг доступності - сповістити команду.

Чого він не перевіряє: базу, Redis, черги. Застосунок може завантажитися й віддати 200, а база при цьому лежить. Для глибшої перевірки слухають подію DiagnosingHealth, яку маршрут запускає, і кидають виняток, якщо залежність недоступна - тоді відповідь буде 500.

Обережно з глибиною: якщо балансувальник знімає всі екземпляри через те, що впала база, сайт не віддасть навіть сторінку «технічні роботи». Тому часто розділяють «живий» (процес працює) і «готовий» (залежності доступні).

Маршрут варто виключити з журналів доступу й аналітики - його опитують щохвилини.

Докладніше в документації: Маршрут перевірки стану

Коли під час запиту виникає виняток і ніхто його не перехопив, Laravel передає його обробнику винятків. Обробник робить дві незалежні речі:

Крок Що відбувається Для кого
report (звітування) запис у лог, відправка в Sentry, Flare, Bugsnag для розробників
render (рендеринг) перетворення винятку на HTTP-відповідь для користувача
виняток → report: laravel.log, Sentry
        → render: сторінка 500, JSON {"message": "..."}, редірект з помилками валідації

Чому це розділено: те, що бачить користувач, і те, що бачить розробник, мають бути різними. Користувачу - зрозуміле повідомлення без деталей, розробнику - повний стек викликів, контекст запиту, користувач.

Як Laravel рендерить різні винятки:

  • ValidationException - редірект назад з помилками й старим введенням, або 422 з JSON для API;
  • AuthenticationException - редірект на сторінку входу чи 401;
  • AuthorizationException - 403;
  • ModelNotFoundException (від findOrFail) - 404;
  • HttpException (від abort(404)) - відповідний код;
  • будь-що інше - 500.

Деякі винятки взагалі не звітуються: валідація, 404, помилки автентифікації - це очікувані ситуації, а не баги. Інакше лог заповнився б шумом.

JSON чи HTML: якщо запит очікує JSON (заголовок Accept: application/json), Laravel повертає помилку у форматі JSON.

APP_DEBUG:

  • true - сторінка помилки зі стеком викликів, кодом і змінними - лише для локальної розробки;
  • false - загальна сторінка «Server Error» без деталей. На продакшені тільки так.

Налаштовується все в bootstrap/app.php:

->withExceptions(function (Exceptions $exceptions): void {
    $exceptions->report(function (PaymentFailed $e) {
        // власне звітування
    });

    $exceptions->render(function (PaymentFailed $e, Request $request) {
        return response()->view('errors.payment', status: 402);
    });
})

Докладніше в документації: Помилки: обробка винятків

Питання з реальних технічних співбесід - 378 питань у 43 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 101 Middle 147 Senior 130

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії