Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Laravel

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

378 питань

Класична скарга: користувач вибрав фільтри, перейшов на другу сторінку - і фільтри злетіли. Причина в тому, що посилання пагінації за замовчуванням несуть лише page.

Додати поточні параметри:

$posts = Post::filter($request)->paginate(15)->withQueryString();

withQueryString() переносить усі параметри рядка запиту в посилання пагінації. Якщо потрібні конкретні - appends():

$posts->appends(['sort' => $request->input('sort')]);

Друга частина проблеми - сортування без унікального ключа. Якщо сортувати за колонкою з повторами, рядки з однаковим значенням база може віддати в різному порядку на різних сторінках - і один запис зʼявиться двічі, а інший зникне:

// хитко: багато записів з однаковою датою
Post::orderByDesc('published_at')->paginate(15);

// стабільно: дозволяємо ключем
Post::orderByDesc('published_at')->orderByDesc('id')->paginate(15);

Третя - сторінка поза межами. Після зміни фільтра запис може стати менше, ніж потрібно для сторінки 7, і користувач бачить порожньо. Скидання номера сторінки при зміні фільтра вирішує це; у Livewire для того є resetPage().

Для SEO варто памʼятати ще про одне: кожна комбінація фільтрів із номером сторінки - окрема URL. Якщо їх багато, сторінки з фільтрами зазвичай закривають від індексації, лишаючи в ній базовий список.

Докладніше в документації: Пагінація

Form Request перевіряється ще до виклику методу контролера - коли контейнер створює його як аргумент. Порядок кроків:

  1. authorize() - false чи заборонена відповідь політики → AuthorizationException → 403. Якщо методу немає, запит вважається дозволеним;
  2. prepareForValidation() - підготувати дані (нормалізувати, об'єднати);
  3. rules() + валідатор, разом з after() - додаткові перевірки після основних правил;
  4. при помилці - failedValidation(): редирект назад з помилками чи 422 для JSON;
  5. при успіху - passedValidation(), і лише потім виконується контролер.

after() - перевірки, яким потрібні вже провалідовані значення чи кілька полів одразу:

public function after(): array
{
    return [
        function (Validator $validator) {
            if ($this->date('ends_at') <= $this->date('starts_at')) {
                $validator->errors()->add('ends_at', 'Кінець має бути пізніше за початок.');
            }
        },
        new EnsureSlotIsFree,   // клас з __invoke(Validator $validator)
    ];
}

Налаштування поведінки - властивостями чи, у Laravel 13, атрибутами класу:

#[StopOnFirstFailure]                   // зупинитися на першому полі з помилкою
#[RedirectToRoute('checkout.show')]     // куди повертати замість back()
#[ErrorBag('checkout')]                 // окремий мішок помилок для кількох форм на сторінці
#[FailOnUnknownFields]                  // помилка на полях, яких немає в rules()
final class CheckoutRequest extends FormRequest { /* ... */ }

FailOnUnknownFields - новинка Laravel 13: якщо клієнт надіслав поле, якого немає в rules(), кожне таке поле отримує помилку prohibited. Захищає від масового присвоєння й опечаток у назвах полів на фронтенді. Глобально - FormRequest::failOnUnknownFields() у сервіс-провайдері.

Власна реакція на помилку - перевизначити failedValidation():

protected function failedValidation(Validator $validator): void
{
    throw new HttpResponseException(response()->json([
        'title' => 'Validation failed',
        'errors' => $validator->errors(),
    ], 422));
}

Для API це зазвичай краще зробити один раз у bootstrap/app.php для всіх запитів, а не в кожному класі.

Що пам'ятати:

  • authorize() не замінює політик: вона виконується до валідації, тож дані запиту ще не перевірені - звертатися до них обережно;
  • validated() і safe() повертають лише перевірені поля - саме їх передають у модель, а не all();
  • after() виконується навіть після помилок основних правил - перевірки в ньому мають враховувати, що поля можуть бути порожніми чи некоректними.

Докладніше в документації: Валідація: додаткова перевірка у Form Request

Транзакція гарантує атомарність: або всі операції виконуються, або жодна.

DB::transaction(function () use ($order) {
    $order->save();
    $order->items()->createMany($items);
    Inventory::decrement($order->product_id, $order->qty);
});

При винятку всередині замикання Laravel автоматично робить rollBack(). Ручний контроль:

DB::beginTransaction();
try {
    // ...
    DB::commit();
} catch (Throwable $e) {
    DB::rollBack();
    throw $e;
}

Другий аргумент transaction($cb, 3) задає кількість повторів при deadlock.

Докладніше в документації: Транзакції БД

migrate:rollback відкочує останній «батч» міграцій, викликаючи їхні методи down():

php artisan migrate:rollback              # останній батч
php artisan migrate:rollback --step=1     # рівно одну міграцію

migrate:reset відкочує всі міграції по черзі. migrate:refresh - відкочує все й накатує заново. migrate:fresh - видаляє всі таблиці й накатує міграції з нуля, взагалі не заглядаючи в down().

Що з цього небезпечне в проді: усі чотири. Кожна знищує дані, а migrate:fresh робить це найшвидше й без шансу на down(). У проді припустимий лише php artisan migrate.

Laravel сам питає підтвердження в продакшн-середовищі, і саме тому --force не варто вписувати в скрипти «щоб не заважало».

Практика, що рятує:

  • Перевіряйте відкат локально одразу після написання: migrate → migrate:rollback --step=1 → migrate. Половина міграцій має неробочий down(), і виявляється це в найгірший момент.
  • Пишіть down() чесно, а якщо відкат неможливий - хай кидає виняток, це краще за мовчазну порожню реалізацію.
  • Не редагуйте вже застосовану міграцію - додавайте нову. Виправлений файл не перезастосується там, де він уже відпрацював.
  • Видалення колонки й перейменування - окремими релізами від коду, що їх читає, інакше деплой ламає працюючий застосунок у проміжку.

Докладніше в документації: Міграції

Dependency Injection - патерн, за якого клас отримує залежності ззовні (зазвичай через конструктор), а не створює їх сам. Це знижує зв'язування й полегшує тестування (можна підсунути мок).

class OrderController
{
    public function __construct(
        private PaymentGateway $gateway, // інжектується контейнером
    ) {}
}

У Laravel DI працює «з коробки»: контейнер читає type-hints і автоматично будує граф залежностей. Інжектити можна й у методи контролера (method injection), зокрема сам Request.

Докладніше в документації: Dependency Injection

Атрибути переносять налаштування контейнера з провайдера ближче до класу, якого вони стосуються.

#[Bind] на інтерфейсі - яку реалізацію впроваджувати, з урахуванням оточення:

#[Bind(RedisEventPusher::class)]
#[Bind(FakeEventPusher::class, environments: ['local', 'testing'])]
interface EventPusher {}

Замінює $this->app->bind(EventPusher::class, ...) у провайдері.

#[Singleton] і #[Scoped] на класі - скільки екземплярів:

#[Singleton]
class ExchangeRates {}

Singleton - один на весь процес, Scoped - один на запит чи завдання.

Контекстні атрибути на параметрах - що саме впровадити:

public function __construct(
    #[Config('app.timezone')] private string $timezone,
    #[Storage('s3')] private Filesystem $disk,
    #[CurrentUser] private User $user,
) {}

Є також Cache, DB, Log, Auth, Context, Give, RouteParameter, Tag.

Коли що обирати: атрибут зручний, коли правило належить самому класу й читається разом з ним. Провайдер лишається місцем для складної логіки створення, залежної від конфігурації, і для прив'язок до чужих класів, які не можна позначити атрибутом.

Докладніше в документації: Атрибут Bind

Через контекстні атрибути чи контекстну прив'язку - тоді залежність видно в конструкторі, а не всередині методів.

Атрибутами (найкоротше):

class ReportExporter
{
    public function __construct(
        #[Storage('reports')] private Filesystem $disk,
        #[Config('reports.per_page')] private int $perPage,
        #[Log('reports')] private LoggerInterface $log,
    ) {}
}

Контекстною прив'язкою в провайдері - коли атрибут на чужому класі не поставиш:

$this->app->when(ReportExporter::class)
    ->needs('$perPage')
    ->giveConfig('reports.per_page');

$this->app->when(ReportExporter::class)
    ->needs(Filesystem::class)
    ->give(fn () => Storage::disk('reports'));

Чим це краще за Storage::disk('reports') усередині методу:

  • залежності чесно перелічені в конструкторі - видно, від чого клас залежить;
  • у тесті їх підставляють напряму, без підміни фасадів;
  • різним класам можна дати різні реалізації того самого інтерфейсу.

Власні атрибути створюють, реалізувавши контракт ContextualAttribute з методом resolve().

Докладніше в документації: Контекстні атрибути

Індекс - структура (зазвичай B-дерево), що пришвидшує пошук і сортування за стовпцем ціною уповільнення запису та додаткового місця.

$table->index('status'); // звичайний
$table->unique('email'); // унікальний
$table->index(['user_id', 'created_at']); // композитний

Правила:

  • Індексуйте стовпці у WHERE, JOIN, ORDER BY, зовнішні ключі.
  • Композитний індекс корисний за префіксом стовпців (порядок важливий).
  • EXPLAIN показує, чи використовується індекс.
  • Зайві індекси шкодять записам - балансуйте.

Докладніше в документації: Індекси в міграціях

На таблиці в кілька мільйонів рядків необережна міграція блокує запис на хвилини, і застосунок лежить.

Що блокує довго:

  • Додавання колонки NOT NULL зі значенням за замовчуванням у старих версіях MySQL переписує таблицю цілком. У MySQL 8 і PostgreSQL 11+ це вже метадані, але перевіряти варто саме свою версію.
  • Створення індексу звичайним CREATE INDEX тримає таблицю на час побудови.
  • Зміна типу колонки майже завжди означає перезапис.

Безпечний порядок для нової колонки:

// 1. Спершу nullable - миттєво, без перезапису.
Schema::table('vacancies', function (Blueprint $table) {
    $table->string('short_name')->nullable()->after('title');
});

Далі заповнити дані пачками - окремою командою, не в міграції:

Vacancy::whereNull('short_name')->chunkById(500, function ($vacancies) {
    foreach ($vacancies as $vacancy) {
        $vacancy->update(['short_name' => Str::limit($vacancy->title, 40, '')]);
    }
});

І лише потім, якщо потрібно, робити колонку обовʼязковою - окремою міграцією, коли даних без значення вже немає.

Індекс без блокування:

// PostgreSQL
DB::statement('CREATE INDEX CONCURRENTLY vacancies_level_index ON vacancies (level)');

CONCURRENTLY не можна виконувати всередині транзакції, тож у міграції потрібно вимкнути обгортання:

public $withinTransaction = false;

Загальне правило: розділяйте зміну схеми й заповнення даних. Міграція має бути швидкою операцією над структурою, а перенесення даних - командою, яку можна запустити, зупинити й продовжити.

Докладніше в документації: Міграції

Кожен запуск php artisan migrate записує виконані міграції в таблицю migrations з одним номером пакета (batch).

php artisan migrate:rollback            # відкотити останній пакет цілком
php artisan migrate:rollback --step=1   # рівно одну останню міграцію
php artisan migrate:rollback --batch=3  # конкретний пакет
php artisan migrate:status              # що виконано і в якому пакеті

Відкат викликає down(), тож вона має справді повертати попередній стан: видалити створену колонку, відновити змінений тип.

Інші команди - і чим вони небезпечні:

  • migrate:reset - відкотити все;
  • migrate:refresh - відкотити все й виконати знову (проходить усі down());
  • migrate:fresh - видалити всі таблиці й виконати міграції з нуля, down() не викликається.

Останні три знищують дані - на продакшені їх не запускають, а локально з копією прод-бази - теж обережно.

На продакшені відкат міграції, яка видалила колонку з даними, не поверне дані. Тому руйнівні зміни роблять окремим релізом пізніше, а відкат релізу - новою міграцією вперед, а не rollback.

Докладніше в документації: Відкат міграцій

Schema::create('comments', function (Blueprint $table) {
    $table->id();
    $table->foreignId('post_id')->constrained()->cascadeOnDelete();
    $table->foreignIdFor(User::class)->nullable()->constrained()->nullOnDelete();
    $table->timestamps();
});
  • foreignId('post_id')->constrained() - колонка unsignedBigInteger плюс обмеження на posts.id (таблицю Laravel виводить з назви колонки);
  • foreignIdFor(User::class) - назву колонки бере з моделі.

Що буде з дітьми при видаленні батька - вирішують явно:

  • cascadeOnDelete() - видалити разом (коментарі поста);
  • nullOnDelete() - обнулити посилання (автор видалив акаунт, коментар лишається анонімним; колонка має бути nullable);
  • restrictOnDelete() - заборонити видалення, поки є діти (клієнт із рахунками).

Що варто знати:

  • обмеження працює на рівні бази й обходить Eloquent - події моделей для каскадно видалених рядків не спрацюють;
  • м'яке видалення батька каскад не запускає - це звичайний UPDATE;
  • MySQL сам створює індекс для зовнішнього ключа, PostgreSQL - ні, тож там індекс на post_id додають окремо;
  • видалити ключ: $table->dropForeign(['post_id']).

Докладніше в документації: Обмеження зовнішніх ключів

Chunking обробляє великі набори даних порціями, щоб не тримати всі рядки в пам'яті одразу.

Post::chunk(200, function ($posts) {
    foreach ($posts as $post) { /* ... */ }
});
  • chunkById(200, ...) - безпечніший, коли під час обробки змінюються записи (нумерує за id, а не за offset).
  • lazy() / cursor() - повертають LazyCollection: ще менше пам'яті, але один активний запит.

Без chunking Post::all() на мільйонній таблиці впаде з браку пам'яті.

Докладніше в документації: Eloquent: chunk

Rate Limiting обмежує кількість запитів за період. Іменовані обмежувачі визначають через RateLimiter::for() (у Laravel 11+ зазвичай у bootstrap/app.php або AppServiceProvider::boot()):

RateLimiter::for('api', function (Request $request) {
    return Limit::perMinute(60)->by($request->user()?->id ?: $request->ip());
});

Застосування до маршрутів:

Route::middleware('throttle:api')->group(...);
Route::post('/login', ...)->middleware('throttle:5,1'); // 5 за хвилину

При перевищенні - HTTP 429 із заголовками Retry-After та X-RateLimit-*.

Докладніше в документації: Rate Limiting

Група задає спільні налаштування для кількох маршрутів, щоб не повторювати їх у кожному.

Route::middleware(['auth', 'verified'])
    ->prefix('dashboard')
    ->name('dashboard.')
    ->controller(InvoiceController::class)
    ->group(function () {
        Route::get('/invoices', 'index')->name('invoices.index');       // /dashboard/invoices
        Route::get('/invoices/{invoice}', 'show')->name('invoices.show');
    });

Що можна спільно задати:

  • middleware() - автентифікація, верифікація, обмеження частоти;
  • prefix() - префікс URI;
  • name() - префікс імен маршрутів (крапку в кінці пишуть самі);
  • controller() - спільний контролер, тоді в маршруті лише назва методу;
  • domain() - піддомен, зокрема з параметром: {account}.example.com;
  • scopeBindings() - вкладені моделі шукаються через батьківську.

Вкладені групи об'єднують налаштування: middleware додаються, префікси й імена склеюються.

На практиці групи - головний спосіб не забути auth для нового маршруту: він просто потрапляє в захищену групу.

Докладніше в документації: Групи маршрутів

Маршрути перевіряються в порядку реєстрації, і перемагає перший збіг.

Route::get('/posts/{post}', [PostController::class, 'show']);
Route::get('/posts/create', [PostController::class, 'create']); // ніколи не спрацює

Запит /posts/create збігається з першим маршрутом: create стає значенням {post}, прив'язка моделі не знаходить пост - 404.

Два способи виправити:

  1. Статичні маршрути - вище за параметризовані.
  2. Обмежити параметр, щоб він не ловив чуже:
Route::get('/posts/{post}', [PostController::class, 'show'])->whereNumber('post');
Route::get('/users/{name}', ...)->whereAlpha('name');
Route::get('/orders/{order}', ...)->whereUuid('order');
Route::get('/category/{type}', ...)->whereIn('type', ['news', 'guides']);

Глобальне обмеження для всіх маршрутів з параметром {id}:

// AppServiceProvider::boot()
Route::pattern('id', '[0-9]+');

Route::resource() реєструє create раніше за {post} саме з цієї причини. Проблема виникає, коли маршрути додають вручну в різних місцях файлу.

Докладніше в документації: Обмеження параметрів регулярними виразами

Питання з реальних технічних співбесід - 378 питань у 43 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 101 Middle 147 Senior 130

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії