Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Laravel

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

378 питань

Через defer() - замикання виконається вже після того, як відповідь пішла користувачу.

public function store(StoreOrderRequest $request): RedirectResponse
{
    $order = Order::create($request->validated());

    defer(fn () => Metrics::reportOrder($order));

    return redirect()->route('orders.show', $order);
}

Користувач не чекає на звернення до сервісу метрик, а окремий воркер черги не потрібен.

Як це працює: Laravel відправляє відповідь і закриває з'єднання, а процес PHP продовжує виконання. Для команд Artisan і завдань черги відкладені функції виконуються в кінці.

Деталі:

  • якщо відповідь з помилкою (4xx/5xx), відкладена функція за замовчуванням не виконується; ->always() змінює це;
  • defer(fn () => ..., 'name') з іменем дозволяє скасувати: defer()->forget('name');
  • у тестах їх можна виконувати одразу через $this->withoutDefer().

Коли defer(), а коли черга:

  • defer - коротка, некритична робота: метрики, логування, прогрів кешу. Якщо процес упаде, вона просто не виконається, повторів немає;
  • черга - усе, що має гарантовано виконатися, довго триває чи потребує повторів: листи, платежі, обробка файлів.

Пам'ятайте, що поки працює відкладена функція, процес PHP зайнятий: важка робота тут з'їдає воркери, які мали б обслуговувати запити.

Докладніше в документації: Відкладені функції

Через фасад Concurrency - він запускає замикання одночасно й повертає результати в тому самому порядку.

use Illuminate\Support\Facades\Concurrency;

[$userCount, $orderCount, $rates] = Concurrency::run([
    fn () => DB::table('users')->count(),
    fn () => DB::table('orders')->count(),
    fn () => Http::get('https://api.example.com/rates')->json(),
]);

Якщо кожна операція триває секунду, послідовно це три секунди, паралельно - близько однієї.

Як це працює: драйвер за замовчуванням process серіалізує кожне замикання й виконує його в окремому дочірньому процесі PHP через Artisan. Є драйвер fork (швидший, лише CLI, потрібен пакет spatie/fork) і sync для тестів.

Обмеження:

  • кожен дочірній процес завантажує застосунок - на коротких операціях ці накладні витрати з'їдають виграш;
  • замикання серіалізуються: не можна захоплювати те, що не серіалізується (з'єднання, ресурси, $this складного об'єкта);
  • результат має бути серіалізованим.

Альтернативи:

  • кілька HTTP-запитів - Http::pool(), без нових процесів;
  • робота, результат якої не потрібен відповіді, - Concurrency::defer() або черга.

Найчастіше це доречно для дашбордів з кількома незалежними важкими агрегаціями чи для зведення даних з кількох зовнішніх API.

Докладніше в документації: Паралельні завдання

Коротка відповідь: після php artisan config:cache функція env() поза конфігами повертає null.

Чому. Кешування конфігурації зберігає підсумковий масив у один PHP-файл. Файл .env після цього взагалі не читається - у проді його може й не бути. Значення, зчитані під час збирання кешу, всередині конфігів залишаються; будь-який виклик env() в іншому місці виконується вже без завантаженого середовища.

Як ламається:

class WeatherClient
{
    public function __construct()
    {
        // У проді після config:cache тут null.
        $this->key = env('WEATHER_KEY');
    }
}

Найгірше, що локально все працює - кеш конфігурації зазвичай збирають лише в проді.

Правильно: env() живе тільки у файлах config/, а код читає конфіг.

// config/services.php
'weather' => [
    'key' => env('WEATHER_KEY'),
],

// будь-де в застосунку
$this->key = config('services.weather.key');

Побічна вигода: конфіг можна підмінити в тестах, а .env - ні.

config(['services.weather.key' => 'test-key']);

Виняток - файли, що виконуються до завантаження застосунку (bootstrap/), і сам AppServiceProvider тут не виняток: у ньому теж потрібен config().

Докладніше в документації: Конфігурація

php artisan optimize виконує пакет кешувань, які прибирають повторну роботу з кожного запиту:

php artisan config:cache    # усі config/*.php в один масив
php artisan route:cache     # маршрути в серіалізований вигляд
php artisan view:cache      # прекомпіляція Blade
php artisan event:cache     # мапа подій і слухачів

Зворотна дія - php artisan optimize:clear.

Що це дає: застосунок перестає на кожному запиті обходити десятки файлів конфігурації, парсити маршрути й компілювати шаблони. На середньому проєкті це десятки мілісекунд, які видно на кожному запиті.

Коли шкодить:

  • Локально під час розробки. Закешований конфіг не помічає змін у .env, а закешовані маршрути - нових маршрутів. Півгодини пошуку помилки, якої немає.
  • route:cache не працює із замиканнями в маршрутах: команда впаде з помилкою. Маршрути мають вказувати на контролери.
  • env() поза конфігами перестає працювати - див. окреме питання про це.
  • Якщо конфіг залежить від запиту. Кеш збирається один раз під час деплою, тож щось на кшталт мультитенантності за доменом у конфігу зафіксується у стані збирання.

Порядок під час деплою має значення: спершу викласти новий код, потім кешувати. Якщо кешувати до оновлення файлів, у кеш потрапить попередня версія.

Докладніше в документації: Розгортання

Перед завантаженням змінних Laravel дивиться, чи задано APP_ENV (змінною оточення процесу) або опцію --env у команді Artisan. Якщо так, і поруч є .env.{APP_ENV}, береться він замість .env.

APP_ENV=staging php artisan migrate          # прочитає .env.staging, якщо він є
php artisan test                             # phpunit.xml ставить APP_ENV=testing -> .env.testing

Типова схема:

  • .env - локальна розробка, у .gitignore;
  • .env.example - шаблон з усіма змінними без секретів, у репозиторії;
  • .env.testing - окрема база й драйвери для тестів (QUEUE_CONNECTION=sync, MAIL_MAILER=array);
  • продакшен - змінні оточення платформи чи секрет-менеджера, а не файл у репозиторії.

Пріоритет: справжні змінні оточення процесу важливіші за значення з .env - так платформа перекриває налаштування без зміни файлів.

Пастка: config:cache, виконаний з одним оточенням, «заморожує» його значення. Закешована конфігурація з продакшену на машині розробника чи навпаки - класична причина «тести пишуть у робочу базу». Тому кеш конфігурації будують лише там, де він буде використаний.

Перевірити, яке оточення активне: app()->environment(), php artisan about.

Докладніше в документації: Додаткові файли оточення

Коли «на сервері працює не так», перше питання - які насправді значення бачить застосунок.

php artisan about                      # версії, оточення, драйвери, стан кешів
php artisan about --only=environment
php artisan config:show database       # увесь файл конфігурації з поточними значеннями
php artisan config:show cache.default

Що показує about:

  • версії Laravel, PHP, Composer;
  • оточення, режим налагодження, URL, мовні налаштування;
  • драйвери кешу, черги, сесії, пошти, бази;
  • чи закешовані конфігурація, маршрути, події, шаблони.

Пакети можуть додавати свої секції через AboutCommand::add().

Типові знахідки:

  • Config: CACHED після зміни .env - нові значення не діють, потрібен config:cache чи config:clear;
  • Debug Mode: ENABLED на продакшені;
  • черга sync замість redis - завдання виконуються в запиті;
  • неправильний APP_URL - посилання в листах ведуть не туди.

Обережно: config:show виводить і секрети (паролі бази, ключі), тож результат не вставляють у чати й тікети без очищення.

Докладніше в документації: Команда about

Згенерувати клас, що реалізує ValidationRule:

php artisan make:rule Uppercase
class Uppercase implements ValidationRule
{
    public function validate(string $attribute, mixed $value, Closure $fail): void
    {
        if (strtoupper($value) !== $value) {
            $fail('Поле :attribute має бути у верхньому регістрі.');
        }
    }
}

$request->validate(['code' => [new Uppercase]]);

Для разових перевірок можна передати замикання прямо в правило: 'field' => [fn ($attr, $value, $fail) => ...].

Докладніше в документації: Власні правила валідації

Через «крапкову» нотацію й зірочку, яка означає кожен елемент масиву.

$request->validate([
    'items'              => ['required', 'array', 'min:1', 'max:50'],
    'items.*.product_id' => ['required', 'integer', 'distinct', 'exists:products,id'],
    'items.*.quantity'   => ['required', 'integer', 'min:1'],
    'tags'               => ['array'],
    'tags.*'             => ['string', 'max:30'],
]);

На що звернути увагу:

  • Перевіряйте сам масив (array, max), а не лише елементи. Без обмеження клієнт надішле 10 000 елементів, і для кожного виконаються запити exists.
  • distinct забороняє повтори - той самий товар двічі в одному замовленні.
  • exists на кожен елемент - окремий запит до бази. Для великих масивів краще перевірити всі ID одним запитом у after().
  • Повідомлення можуть містити позицію елемента: :index (з нуля) чи :position (з одиниці) - «Товар #3: кількість має бути не менше 1».

validated() поверне лише ті ключі елементів, для яких є правила, тож зайві поля всередині елементів масиву теж відкинуться.

Докладніше в документації: Валідація вкладених масивів

Є кілька рівнів - від рядкових правил до логіки в коді.

1. Готові умовні правила:

'company_name' => ['required_if:type,business'],
'vat_number'   => ['required_with:company_name'],
'doctor_name'  => ['exclude_if:has_appointment,false', 'required'],
'discount'     => ['prohibited_unless:role,manager'],

exclude_if прибирає поле і з перевірки, і з validated() - зручно, коли воно не має сенсу за іншої відповіді.

2. Умова кодом:

'role_id' => Rule::requiredIf(fn () => $this->user()->isAdmin()),
'coupon'  => Rule::when($this->boolean('has_coupon'), ['required', 'string']),

3. Перевірки на кілька полів одразу - метод after() запиту форми:

public function after(): array
{
    return [function (Validator $validator) {
        if ($this->date('ends_at') <= $this->date('starts_at')) {
            $validator->errors()->add('ends_at', 'Кінець має бути пізніше за початок.');
        }
    }];
}

Для такого простого випадку вистачить і правила after:starts_at; after() потрібен, коли логіка складніша.

Докладніше в документації: Умовне додавання правил

Підключення оголошуються в config/database.php. Вибір конкретного:

DB::connection('reporting')->table('events')->get();

class AnalyticsEvent extends Model
{
    protected $connection = 'reporting'; // модель завжди на цьому з'єднанні
}

Типові сценарії:

  • Read/Write splitting - окремі хости для читання й запису (Laravel сам маршрутизує SELECT на репліку):
    'mysql' => ['read' => [...], 'write' => [...]],
    
  • Окрема аналітична або legacy-БД.

Докладніше в документації: Кілька підключень до БД

Laravel абстрагує файлові операції через фасад Storage поверх Flysystem. «Диски» (local, public, s3) налаштовуються в config/filesystems.php.

Storage::disk('s3')->put('reports/q1.pdf', $contents);
$url = Storage::disk('s3')->url('reports/q1.pdf');

$temporary = Storage::disk('s3')->temporaryUrl('reports/q1.pdf', now()->addMinutes(5));
  • php artisan storage:link створює символічне посилання public/storage → storage/app/public для публічного доступу.
  • Зміна сховища (локально ↔ S3) не вимагає переписування коду - лише конфіг.

Докладніше в документації: Зберігання файлів

Через тимчасовий підписаний URL для завантаження: сервер лише видає дозвіл, а файл іде з браузера чи мобільного застосунку напряму в сховище.

public function store(Request $request): JsonResponse
{
    $path = 'uploads/'.$request->user()->id.'/'.Str::uuid().'.mp4';

    ['url' => $url, 'headers' => $headers] = Storage::disk('s3')->temporaryUploadUrl(
        $path, now()->plus(minutes: 10),
    );

    return response()->json(compact('url', 'headers', 'path'));
}

Клієнт робить PUT на url з headers, потім повідомляє застосунку path.

Чому це краще за завантаження через PHP:

  • великий файл не займає воркер PHP і не впирається в upload_max_filesize, post_max_size і таймаути;
  • немає подвійного трафіку «клієнт → сервер → S3».

Що контролює сервер:

  • шлях генерує сам (а не приймає від клієнта) - користувач пише лише у свою теку;
  • короткий термін дії URL;
  • після завантаження - перевірка: файл існує, розмір і тип відповідають очікуванням (Storage::size(), mimeType()), лише тоді запис у базі;
  • незавершені завантаження прибирає правило життєвого циклу бакета.

Підтримують драйвери s3 і local. Для перегляду приватних файлів - temporaryUrl().

Докладніше в документації: Тимчасові URL для завантаження

Storage::fake() підміняє диск тимчасовою текою, а UploadedFile::fake() створює файл-заглушку.

it('stores the avatar', function () {
    Storage::fake('public');
    $user = User::factory()->create();

    $this->actingAs($user)
        ->post('/profile/avatar', ['avatar' => UploadedFile::fake()->image('me.jpg', 400, 400)])
        ->assertRedirect();

    Storage::disk('public')->assertExists($user->fresh()->avatar_path);
});

it('rejects a file that is too big', function () {
    Storage::fake('public');

    $this->actingAs(User::factory()->create())
        ->post('/profile/avatar', ['avatar' => UploadedFile::fake()->create('big.jpg', 5000)])
        ->assertInvalid(['avatar']);

    Storage::disk('public')->assertDirectoryEmpty('avatars');
});

Що варто знати:

  • fake()->image() створює справжнє зображення (потрібен GD) - пройде image і dimensions;
  • fake()->create('doc.pdf', 1024, 'application/pdf') - файл заданого розміру в кілобайтах і MIME-типу, без реального вмісту;
  • перевірки: assertExists, assertMissing, assertCount, assertDirectoryEmpty;
  • шлях краще брати з моделі, а не вгадувати: збережене ім'я генерується (hashName).

Не забути негативні випадки: завеликий файл, неправильний тип, чужий користувач не може видалити файл. Саме там зазвичай діри.

Докладніше в документації: Тестування

Драйвер задається в config/session.php. На одному сервері різниці майже немає, на кількох - вона вирішальна.

file - файли на диску сервера. За балансувальником користувач після кожного запиту може потрапити на інший сервер, де його сесії немає, тож його «розлогінює» через раз.

cookie - усе зберігається в самій куці, зашифрованій. Спільного сховища не треба, але обсяг обмежений ~4 КБ, і дані їздять у кожному запиті.

database - таблиця sessions, спільна для всіх серверів. Працює надійно, ціна - запит на кожен запит.

redis - спільне сховище в памʼяті. Стандартний вибір для кількох серверів: швидко й без навантаження на базу.

Що ще ламається на кількох серверах, крім драйвера:

  • APP_KEY має бути однаковий на всіх серверах, інакше куки, зашифровані одним, не розшифрує інший.
  • Той самий Redis мають бачити всі вузли - окремі інстанси не допоможуть.

Дві деталі, що псують життя окремо від масштабування. Сесія блокується на час запиту, тож кілька паралельних AJAX-запитів шикуються в чергу - для читання це знімається ->block() або сесією без запису. І в API сесій зазвичай узагалі не має бути: токен не потребує стану на сервері, а SESSION_DRIVER для stateless-запитів - зайва робота.

Докладніше в документації: HTTP-сесія

Файли в lang/ перекладають інтерфейс - кнопки, підписи, помилки. Для контенту з бази - назв категорій, описів товарів - потрібен інший підхід, і вибір між трьома.

1. Колонки на кожну мову - найпростіше:

Schema::table('categories', function (Blueprint $table) {
    $table->string('name_uk');
    $table->string('name_en');
});

Працює, поки мов дві. Кожна нова - міграція й правка всіх запитів.

2. JSON-колонка:

$table->json('name');   // {"uk": "Вакансії", "en": "Jobs"}

protected function casts(): array
{
    return ['name' => 'array'];
}

Нова мова не потребує міграції. Мінус - пошук і сортування за перекладом стають незручними, хоча PostgreSQL і MySQL уміють індексувати JSON-шляхи.

3. Окрема таблиця перекладів - рядок на пару «запис + мова». Найгнучкіше: пошук і сортування звичайні, мов скільки завгодно. Ціна - join у кожному запиті.

Що врахувати незалежно від вибору:

  • Запасний варіант. Якщо перекладу немає, показувати мову за замовчуванням, а не порожнє місце.
  • URL. Мову зазвичай виносять у шлях (/en/jobs), бо це дає окремі адреси для індексації - на відміну від зберігання вибору лише в сесії.
  • hreflang у розмітці, щоб пошук розумів звʼязок між версіями.
  • Не лише текст. Формати дат, чисел і валют теж локальні; Carbon::setLocale() і Number::format() це враховують.

Докладніше в документації: Локалізація

Питання з реальних технічних співбесід - 378 питань у 43 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 101 Middle 147 Senior 130

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії