Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Laravel

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

378 питань

Cache::flexible() реалізує підхід «stale-while-revalidate»: коли значення застаріло, користувач одразу отримує старе, а нове рахується у фоні.

$stats = Cache::flexible('dashboard:stats', [300, 900], function () {
    return DashboardStats::calculate();   // повільний розрахунок
});

Масив - два пороги в секундах:

  • до 300 - значення свіже, віддається як є;
  • від 300 до 900 - застаріле, але прийнятне: віддається одразу, а перерахунок запускається після відправлення відповіді;
  • після 900 - надто старе, рахується синхронно, як у remember().

Проблема remember(), яку це вирішує: коли TTL закінчився, саме той користувач, який прийшов першим, чекає на весь повільний розрахунок. На популярній сторінці кілька таких запитів одночасно ще й навантажать базу (cache stampede).

Коли підходить:

  • дані, де хвилина затримки не має значення: статистика, рейтинги, лічильники, зовнішні API;
  • розрахунок довгий, а сторінку відкривають часто.

Коли ні: ціни в кошику, залишки на складі, права доступу - там застаріле значення означає помилку, а не трохи старіші цифри.

Перерахунок у фоні виконується через відкладені функції (defer) після відправлення відповіді, тож окрема черга для цього не потрібна.

Докладніше в документації: Stale while revalidate

Observer групує слухачів подій моделі (creating, created, updating, saved, deleting тощо) в один клас - замість роздування boot() моделі.

class PostObserver
{
    public function creating(Post $post): void
    {
        $post->slug = Str::slug($post->title);
    }

    public function deleted(Post $post): void
    {
        $post->image()->delete();
    }
}

Реєстрація - атрибутом #[ObservedBy(PostObserver::class)] на моделі або в Service Provider. Зручно для генерації slug, очищення пов'язаних ресурсів, аудиту.

Докладніше в документації: Observers

  • Gate - замикання для простих, не прив'язаних до моделі перевірок.
  • Policy - клас, що групує правила авторизації навколо конкретної моделі.
// Gate
Gate::define('view-admin', fn (User $u) => $u->is_admin);

// Policy
class PostPolicy
{
    public function update(User $user, Post $post): bool
    {
        return $user->id === $post->user_id;
    }
}

Застосування:

$this->authorize('update', $post); // у контролері
@can('update', $post) ... @endcan // у Blade
$user->can('update', $post); // будь-де

Політики автоматично відкривають 403 при відмові.

Докладніше в документації: Авторизація (Gates та Policies)

bool каже лише «можна» чи «ні». Response дає ще й пояснення та керує тим, що побачить користувач.

Повідомлення про причину:

public function update(User $user, Post $post): Response
{
    if ($post->is_locked) {
        return Response::deny('Статтю заблоковано модератором.');
    }

    return $user->id === $post->user_id
        ? Response::allow()
        : Response::deny('Ви не автор цієї статті.');
}

Коли Gate::authorize('update', $post) кидає AuthorizationException, це повідомлення потрапляє у відповідь 403. Без винятку його можна прочитати через Gate::inspect() - наприклад, щоб показати підказку біля неактивної кнопки.

404 замість 403:

return $user->id === $invoice->user_id
    ? Response::allow()
    : Response::denyAsNotFound();

403 підтверджує, що рахунок з таким номером існує. Для приватних ресурсів 404 нічого не розкриває - стороння людина не відрізнить чужий рахунок від неіснуючого. Є й denyWithStatus() для довільного коду.

Коли досить bool: коли причина очевидна й однакова - «не власник». Response окупається, де причин кілька або сам факт існування ресурсу приватний.

Докладніше в документації: Відповіді політик

Усі три способи ведуть до тієї самої політики - різниця в тому, коли перевірка спрацьовує і які дані їй доступні.

Middleware can - найраніше, ще до контролера:

Route::put('/posts/{post}', [PostController::class, 'update'])
    ->middleware('can:update,post');

Модель береться з прив'язки маршруту. Добре, коли рішення залежить лише від користувача й моделі з URL.

Form Request authorize() - перед валідацією:

public function authorize(): bool
{
    return $this->user()->can('update', $this->route('post'));
}

Зручно, коли запит і так має Form Request: права й правила даних в одному класі.

У контролері Gate::authorize() - коли рішення залежить від чогось, що з'являється лише в коді: від даних запиту чи від іншої моделі.

Gate::authorize('transfer', [$account, $request->integer('amount')]);

У Laravel 11+ базовий контролер порожній, тож $this->authorize() доступний лише з трейтом AuthorizesRequests.

Що важливо незалежно від способу: перевірка має бути на сервері для кожної дії. Схована кнопка в Blade чи Livewire не захищає - запит можна відправити напряму. І в Livewire публічний метод компонента - теж ендпойнт, який перевіряє права сам.

Докладніше в документації: Авторизація дій через політики

Через перевірку, що виконується перед усіма іншими.

Для всього застосунку - Gate::before():

// AppServiceProvider::boot()
Gate::before(function (User $user, string $ability) {
    return $user->isSuperAdmin() ? true : null;
});

Для однієї політики - метод before():

public function before(User $user, string $ability): ?bool
{
    return $user->isSuperAdmin() ? true : null;
}

Головне - повертати null, а не false, для всіх, хто не суперадмін. null означає «не вирішую, перевіряй далі», а false заборонив би дію всім іншим, не дійшовши до політики.

Gate::after() - навпаки, спрацьовує після перевірок і впливає на результат, лише якщо гейт чи політика повернули null. Зручно для правила за замовчуванням.

Обережно з «усім можна»:

  • суперадмін через before обійде навіть правила, які мали б діяти для всіх, - наприклад, «не можна видалити оплачене замовлення»; такі бізнес-обмеження краще перевіряти окремо від прав;
  • дії суперадміна варто журналювати;
  • для гнучкої моделі ролей і прав зазвичай беруть пакет на кшталт spatie/laravel-permission, а before лишають для однієї надролі.

Докладніше в документації: Фільтри політик

Scopes інкапсулюють часто вживані умови запитів.

Local scope - викликається вручну:

public function scopePublished(Builder $query): Builder
{
    return $query->where('is_published', true);
}

Post::published()->latest()->get();

Global scope - застосовується автоматично до всіх запитів моделі:

#[ScopedBy([TenantScope::class])]
class Invoice extends Model {}

SoftDeletes - приклад глобального scope (автоматично додає where deleted_at is null). Глобальний scope можна обійти через withoutGlobalScope().

Докладніше в документації: Query Scopes

Планувальник дозволяє описати періодичні завдання прямо в коді. У Laravel 11+ розклад визначається в routes/console.php через фасад Schedule:

use Illuminate\Support\Facades\Schedule;

Schedule::command('reports:send')->dailyAt('08:00');
Schedule::job(new PruneLogs)->weekly();
Schedule::call(fn () => Cache::flush())->hourly();

На сервері потрібен лише один cron-запис, що щохвилини викликає планувальник:

* * * * * cd /app && php artisan schedule:run >> /dev/null 2>&1

Корисні модифікатори: withoutOverlapping(), onOneServer(), runInBackground().

Докладніше в документації: Планувальник завдань

Розклад описують у routes/console.php ланцюжком методів:

Schedule::command('reports:send')
    ->weekdays()
    ->at('9:00')
    ->timezone('Europe/Kyiv');

Schedule::command('cache:prune-stale-tags')->hourly();
Schedule::job(new SyncRates)->everyFifteenMinutes()->between('8:00', '20:00');
Schedule::command('backup:run')->dailyAt('3:30')->environments(['production']);
Schedule::command('invoices:remind')->daily()->when(fn () => Setting::get('reminders_on'));

Групи методів:

  • частота: everyMinute(), everyFiveMinutes(), hourly(), daily(), weekly(), monthlyOn(1, '8:00'), cron('0 */6 * * *'); навіть everySecond();
  • дні: weekdays(), weekends(), mondays(), days([1, 3]);
  • час: between(), unlessBetween();
  • умови: when(), skip(), environments();
  • пояс: timezone() для завдання чи schedule_timezone у config/app.php для всіх.

Пастка з поясом: якщо час сервера UTC, а бізнес у Києві, dailyAt('9:00') без поясу спрацює о 11 чи 12 за київським. З переходом на літній час завдання в проміжку 3:00-4:00 можуть пропуститися чи виконатися двічі - критичні запускають поза ним.

php artisan schedule:list показує, коли кожне завдання виконається наступного разу.

Докладніше в документації: Варіанти частоти розкладу

Дві проблеми: наступний запуск того самого завдання стартує, поки попереднє ще працює, і довге завдання затримує інші, заплановані на ту саму хвилину.

Накладання - withoutOverlapping():

Schedule::command('import:products')
    ->everyFiveMinutes()
    ->withoutOverlapping(30);   // блокування на 30 хв на випадок аварії

Поки попередній запуск триває, новий пропускається. Блокування живе в кеші: якщо процес упав, воно спаде за вказаний час (за замовчуванням - 24 години, тож розумний ліміт варто задати).

Затримка інших - runInBackground():

Schedule::command('analytics:report')->daily()->runInBackground();

Завдання на той самий час виконуються послідовно; фонове не змушує наступні чекати. Працює для command() і exec().

Кращий шлях для важкого - щоб планувальник лише ставив роботу в чергу:

Schedule::job(new ImportProducts)->everyFiveMinutes();

Тоді планувальник звільняється миттєво, а повтори, таймаути й паралельність бере на себе черга (ShouldBeUnique проти дублів).

На кількох серверах до цього додається onOneServer() - зі спільним кешем.

Докладніше в документації: Запобігання накладанню завдань

Ключ data. Ресурс, повернений з контролера, загортається в об'єкт з ключем data:

{ "data": { "id": 1, "name": "Olena" } }

Обгортка дає місце для метаданих поруч з даними і захищає від вразливості старих браузерів з JSON-масивом на верхньому рівні.

public static $wrap = 'user';            // власний ключ для цього ресурсу
JsonResource::withoutWrapping();          // вимкнути глобально (AppServiceProvider)

withoutWrapping() не діє на пагіновані відповіді: їм data потрібен, бо поруч ідуть links і meta.

Метадані верхнього рівня:

// у класі ресурсу - щоразу, коли ресурс є кореневим
public function with(Request $request): array
{
    return ['meta' => ['api_version' => '2026-10']];
}

// разово, з контролера
return UserResource::make($user)->additional(['meta' => ['cached' => false]]);

with() додається лише для кореневого ресурсу, не для вкладених.

Колекції:

return UserResource::collection(User::paginate(20));

Пагінована колекція автоматично отримує links (first, last, prev, next) і meta (current_page, total...). Для простої колекції - лише data.

Власний клас колекції - коли самій колекції потрібна логіка:

final class UserCollection extends ResourceCollection
{
    public function toArray(Request $request): array
    {
        return [
            'data' => $this->collection,
            'summary' => ['active' => $this->collection->where('active', true)->count()],
        ];
    }
}

Керування HTTP-відповіддю:

return UserResource::make($user)
    ->response()
    ->setStatusCode(201)
    ->header('Location', route('users.show', $user));

Або в ресурсі - withResponse(Request $request, JsonResponse $response) для заголовків, що потрібні щоразу.

Типові помилки:

  • подвійна обгортка: toArray() повертає ['data' => [...]] - отримаєте data.data;
  • ключі колекції: за замовчуванням вони перенумеровуються; щоб зберегти, - public $preserveKeys = true;
  • формат для клієнтів - це контракт: вимкнення обгортки чи зміна $wrap на робочому API ламає всіх клієнтів, тож такі рішення приймають до першого релізу.

Докладніше в документації: API-ресурси: обгортання даних

Через умовні методи ресурсу - вони не роблять запитів самі, а лише перевіряють, що вже завантажено.

public function toArray(Request $request): array
{
    return [
        'id'             => $this->id,
        'title'          => $this->title,
        'author'         => new UserResource($this->whenLoaded('author')),
        'comments_count' => $this->whenCounted('comments'),
        'is_featured'    => $this->when($request->user()?->isEditor(), $this->is_featured),
        $this->mergeWhen($request->user()?->isAdmin(), [
            'internal_notes' => $this->internal_notes,
        ]),
    ];
}
  • whenLoaded('author') - поле з'явиться, лише якщо контролер зробив with('author');
  • whenCounted('comments') - після withCount('comments');
  • when($condition, $value) - поле зникає з відповіді зовсім, якщо умова хибна;
  • mergeWhen() - кілька полів за однією умовою.

Навіщо так: контролер вирішує, що завантажити для конкретного ендпойнта, а ресурс просто відображає. Без whenLoaded звернення $this->author в ресурсі робить запит на кожен елемент колекції - класичне N+1.

Права й приховані поля: when() з перевіркою ролі не дає віддати внутрішні поля звичайному клієнту - корисніше, ніж $hidden у моделі, бо залежить від того, хто питає.

Докладніше в документації: Умовні зв'язки

JsonApiResource формує відповіді за специфікацією JSON:API, тож структуру не треба писати вручну.

php artisan make:resource PostResource --json-api
class PostResource extends JsonApiResource
{
    public $attributes = ['title', 'body', 'created_at'];

    public $relationships = ['author', 'comments'];
}

Що ресурс робить сам:

  • структура data з type, id, attributes, relationships;
  • included для запитаних зв'язків - кожен об'єкт один раз, навіть якщо на нього посилаються кілька записів;
  • розріджені набори полів: ?fields[posts]=title,created_at - лише потрібні атрибути;
  • включення: ?include=author - зв'язки потрапляють у відповідь лише на запит;
  • заголовок Content-Type: application/vnd.api+json.

Що він не робить: не розбирає фільтри й сортування з запиту - для цього документація радить spatie/laravel-query-builder.

Коли обирати: коли клієнти (мобільні застосунки, сторонні інтеграції, фронтенд з бібліотекою під JSON:API) виграють від стандартного формату й керування полями. Для внутрішнього API одного фронтенду звичайні ресурси простіші.

Пам'ятати про N+1: include з запиту має відповідати жадібному завантаженню в контролері; includePreviouslyLoadedRelationships() віддає вже завантажені зв'язки й без параметра.

Докладніше в документації: Ресурси JSON:API

Broadcasting транслює серверні події на клієнт через WebSockets - для оновлень у реальному часі (чати, нотифікації).

class MessageSent implements ShouldBroadcast
{
    public function broadcastOn(): array
    {
        return [new PrivateChannel('chat.'.$this->roomId)];
    }
}

На клієнті Laravel Echo підписується на канал:

Echo.private(`chat.${roomId}`)
    .listen('MessageSent', (e) => console.log(e.message));

Сервер WebSockets - Laravel Reverb (офіційний), Pusher або Soketi. Канали бувають public, private (з авторизацією) і presence (зі списком учасників).

Докладніше в документації: Broadcasting

FormRequest - окремий клас, що містить правила валідації та авторизацію, виносячи їх із контролера.

class StorePostRequest extends FormRequest
{
    public function authorize(): bool
    {
        return $this->user()->can('create', Post::class);
    }

    public function rules(): array
    {
        return ['title' => ['required', 'max:255']];
    }
}

// $request - вже провалідовано
public function store(StorePostRequest $request)
{
    Post::create($request->validated());
}

Переваги: тонкі контролери, перевикористання правил, метод prepareForValidation() для нормалізації вводу, власні повідомлення в messages().

Докладніше в документації: Form Request валідація

Питання з реальних технічних співбесід - 378 питань у 43 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 101 Middle 147 Senior 130

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії