Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Laravel

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

378 питань

Query Builder - плавний інтерфейс для побудови SQL-запитів без написання рядкового SQL. Працює з усіма підтримуваними СУБД і захищає від SQL-ін'єкцій через підготовлені вирази.

$users = DB::table('users')
    ->where('votes', '>', 100)
    ->orderBy('name')
    ->limit(10)
    ->get();

Повертає прості об'єкти stdClass. Eloquent побудований поверх Query Builder, тож ті самі методи (where, join, orderBy) доступні і на моделях.

Докладніше в документації: Query Builder

Фасади надають зручний статичний інтерфейс до об'єктів із Service Container.

Cache::put('key', 'value', 60);
Route::get('/', fn () => view('home'));

Попри статичний синтаксис, це не справжні статичні методи: фасад через __callStatic() дістає реальний об'єкт із контейнера й викликає метод уже на ньому. Тому фасади тестовані - їх можна мокати:

Cache::shouldReceive('get')->once()->andReturn('value');

Кожен фасад має «accessor» - рядковий ключ сервісу в контейнері.

Докладніше в документації: Фасади

  • find($id) повертає модель за первинним ключем або null.
  • findOrFail($id) повертає модель або кидає ModelNotFoundException, яку Laravel автоматично перетворює на HTTP 404.
$post = Post::find($id);
if (! $post) { abort(404); } // ручна перевірка

$post = Post::findOrFail($id); // те саме одним рядком

findOrFail робить контролери чистішими. Аналогічна пара для запитів - first() / firstOrFail().

Докладніше в документації: Eloquent: не знайдено / findOrFail

Це «upsert»-методи, що позбавляють від ручних перевірок «існує / не існує».

// знайти за email; якщо нема - створити з усіма атрибутами
User::firstOrCreate(
    ['email' => $email],
    ['name' => $name]
);

// знайти за email; оновити name; якщо нема - створити
User::updateOrCreate(
    ['email' => $email],
    ['name' => $name]
);

Перший масив - умови пошуку, другий - значення для створення/оновлення. Споріднений firstOrNew() повертає незбережений екземпляр.

Докладніше в документації: Eloquent: upsert-методи

Зовнішній ключ завжди лежить у таблиці тієї моделі, що належить іншій. Звідси й вибір методу.

// posts.user_id посилається на users.id
class User extends Model
{
    public function posts(): HasMany
    {
        return $this->hasMany(Post::class);   // ключ у чужій таблиці
    }
}

class Post extends Model
{
    public function user(): BelongsTo
    {
        return $this->belongsTo(User::class); // ключ у своїй таблиці
    }
}

Просте правило: у якій моделі колонка *_id, та модель і пише belongsTo. Інша сторона - hasOne чи hasMany.

Імена за замовчуванням:

  • hasMany шукає в posts колонку user_id - ім'я моделі-власника в snake_case плюс _id;
  • belongsTo бере ім'я методу плюс _id: метод author() шукатиме author_id, і тоді ключ доведеться передати явно, якщо колонка називається інакше.
public function author(): BelongsTo
{
    return $this->belongsTo(User::class, 'user_id');
}

Часта помилка новачків - написати hasOne там, де потрібен belongsTo, бо «в пості є один автор». Запит тоді шукатиме users.post_id, якого не існує.

Докладніше в документації: Зворотний бік один до багатьох

Базовий layout оголошує «дірки» через @yield, дочірні шаблони їх заповнюють:

{{-- layouts/app.blade.php --}}
<html><body>
    <main>@yield('content')</main>
</body></html>
{{-- posts/show.blade.php --}}
@extends('layouts.app')

@section('content')
    <h1>{{ $post->title }}</h1>
@endsection

Навіщо: загальна розмітка (шапка, футер, підключення ассетів) описується один раз. Альтернатива - Blade-компоненти (<x-layout> зі слотами), які в нових проєктах часто витісняють @extends.

Докладніше в документації: Blade: наслідування шаблонів

Blade-компоненти - багаторазові елементи UI, які підключаються тегом:

<x-alert type="error" :message="$error" />

Бувають:

  • Анонімні - лише файл resources/views/components/alert.blade.php.
  • Класові - php artisan make:component Alert, з PHP-класом для логіки.

Дані передаються атрибутами, контент - через слоти:

{{-- components/card.blade.php --}}
<div class="card">
    <h2>{{ $title }}</h2>
    {{ $slot }}
</div>

Чистіше за @include, бо мають явний інтерфейс (props) та інкапсуляцію.

Докладніше в документації: Blade-компоненти

{{ $value }} екранує вивід через htmlspecialchars, а {!! $value !!} виводить як є.

{{ $user->name }}      {{-- <b>Ада</b> покажеться як текст --}}
{!! $post->html !!}    {{-- теги спрацюють --}}

Чому це важливо: якщо користувач запише в ім'я <script>...</script>, {{ }} покаже це як текст, а {!! !!} виконає скрипт у браузері кожного, хто відкриє сторінку. Це XSS - викрадення сесії, дії від імені жертви.

Правила:

  • за замовчуванням - лише {{ }};
  • {!! !!} - для HTML, який згенерував сам застосунок (Markdown, перетворений безпечним рендерером, чи HTML, очищений HTML Purifier);
  • вміст від користувача в {!! !!} без очищення - ніколи.

Пастки, які екранування не закриває:

  • href="{{ $url }}" з javascript:alert(1) - екранування не забороняє схему, такі посилання валідують (url:http,https);
  • дані в <script> - для JavaScript беруть Js::from($data), а не {!! json_encode() !!}.

Для JavaScript-фреймворків, що теж використовують фігурні дужки, є @{{ name }} - Blade залишить вираз як є.

Докладніше в документації: Виведення даних

Іменований маршрут має псевдонім, за яким генерують URL - замість хардкоду шляху.

Route::get('/posts/{post}', [PostController::class, 'show'])->name('posts.show');
route('posts.show', $post); // у PHP
<a href="{{ route('posts.show', $post) }}">Деталі</a>

Навіщо: якщо URL зміниться (/posts → /articles), достатньо поправити маршрут - усі посилання оновляться автоматично. Також redirect()->route('posts.show', $post).

Докладніше в документації: Іменовані маршрути

Розклад описується в PHP, а не в crontab - тож він лежить у git разом із кодом.

Опис завдання у routes/console.php:

use Illuminate\Support\Facades\Schedule;

Schedule::command('vacancies:parse')->twiceDaily(6, 18);
Schedule::command('reports:send')->dailyAt('09:00');
Schedule::job(new CleanupTempFiles)->hourly();

Що потрібно на сервері - один запис у cron:

* * * * * cd /path-to-project && php artisan schedule:run >> /dev/null 2>&1

Саме так: щохвилини й один рядок на весь застосунок. Cron будить Laravel щохвилини, а той сам вирішує, чиє зараз час. Новий пункт розкладу не потребує змін у cron.

Перевірити, не чекаючи часу:

php artisan schedule:list      # що і коли має виконатися
php artisan schedule:run       # виконати те, чому час зараз
php artisan schedule:work      # тримати планувальник локально, без cron

Типові помилки новачка:

  • Прописати кожне завдання окремим рядком у crontab - тоді розклад із коду не працює зовсім.
  • Забути cd у шлях проєкту: команда не знайде застосунок.
  • Запускати від імені іншого користувача, ніж веб-сервер, - права на storage не збігаються, і завдання падає на записі логу.
  • Не дивитися на вивід: без emailOutputOnFailure() чи логування падіння завдання непомітне.

Докладніше в документації: Планування завдань

Route::resource() одним рядком реєструє 7 маршрутів за RESTful-конвенцією:

Route::resource('posts', PostController::class);
Метод URL Дія
GET /posts index
GET /posts/create create
POST /posts store
GET /posts/{post} show
GET /posts/{post}/edit edit
PUT/PATCH /posts/{post} update
DELETE /posts/{post} destroy
  • apiResource() - те саме без create/edit (для API).
  • ->only([...]) / ->except([...]) обмежують набір.

Докладніше в документації: Resource-контролери

Файл приходить через $request->file(); зберігають через фасад Storage:

$request->validate([
    'avatar' => ['required', 'image', 'max:2048'], // до 2 МБ
]);

$path = $request->file('avatar')->store('avatars', 'public');
// або з випадковим унікальним іменем - store() уже так робить

$user->update(['avatar_path' => $path]);
  • store() повертає шлях для збереження в БД.
  • Публічний URL - Storage::url($path) (потребує php artisan storage:link).
  • Валідатори image, mimes:pdf,docx, max: (в КБ) убезпечують від небажаних файлів.

Докладніше в документації: Зберігання файлів

Верифікація email підтверджує, що користувач справді володіє вказаною адресою. Laravel має це з коробки.

// 1. Модель реалізує контракт
class User extends Authenticatable implements MustVerifyEmail {}

// 2. Маршрути захищають middleware
Route::get('/dashboard', ...)->middleware(['auth', 'verified']);

Як працює: після реєстрації Laravel шле лист із підписаним URL (signed URL), перехід за яким ставить email_verified_at. Middleware verified не пускає непідтверджених користувачів. Подія Registered автоматично тригерить відправку листа.

Докладніше в документації: Верифікація email

Auth::attempt() перевіряє облікові дані й, якщо вони правильні, відкриває сесію.

public function login(LoginRequest $request): RedirectResponse
{
    if (! Auth::attempt($request->only('email', 'password'), $request->boolean('remember'))) {
        throw ValidationException::withMessages(['email' => __('auth.failed')]);
    }

    $request->session()->regenerate();

    return redirect()->intended('/dashboard');
}

Покроково:

  1. Провайдер гарда шукає користувача за всіма полями, крім пароля.
  2. Пароль порівнюється з хешем через Hash::check() - відкритий пароль ніде не зберігається й не порівнюється напряму.
  3. При успіху ID користувача записується в сесію, і наступні запити бачать його через auth()->user().

Що робиться після входу:

  • session()->regenerate() - новий ідентифікатор сесії, щоб підкинутий заздалегідь не дав зловмиснику увійти разом з жертвою (session fixation).
  • redirect()->intended() - повертає туди, куди користувач ішов до перенаправлення на логін.

Додаткові умови передають тим самим масивом: Auth::attempt([...$credentials, 'is_active' => true]) не пустить вимкнений акаунт. У стартових наборах Laravel 13 усе це вже зроблено пакетом Fortify.

Докладніше в документації: Автентифікація користувачів

Звичайна сесія закінчується через SESSION_LIFETIME хвилин бездіяльності. «Запам'ятати мене» дозволяє лишатися в системі довше - без повторного входу.

Auth::attempt($credentials, remember: true);

Як це влаштовано: Laravel генерує випадковий токен, зберігає його в колонці users.remember_token і ставить довгоживучу зашифровану cookie. Коли сесія вже закінчилась, а cookie є, користувача автентифікують за нею, і Auth::viaRemember() повертає true.

Ризики й що з ними роблять:

  • Вкрадена cookie = доступ на весь термін її дії. Тому cookie має HttpOnly і Secure (через HTTPS), а на чутливих діях пароль запитують ще раз - middleware password.confirm.
  • Спільний комп'ютер. Галочка на бібліотечному ПК лишить акаунт відкритим для наступного. Тому вона не має бути ввімкнена за замовчуванням.
  • Вихід скидає токен. Auth::logout() оновлює remember_token, і стара cookie перестає працювати - тож «вийти» справді виходить.

Якщо viaRemember() повертає true, розумно обмежити найнебезпечніші дії, доки людина не підтвердить пароль.

Докладніше в документації: Запам'ятовування користувачів

Питання з реальних технічних співбесід - 378 питань у 43 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 101 Middle 147 Senior 130

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії